LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах

(Вcmin), а з другої тільки в одну (Вcmax).

Шляхом проведення розрахунку при використанні геометричної моделі жаккардового трикотажу та виведених формул встановлено, що максимальний індекс жаккардової петлі, досягнутий за рахунок перетяжки нитки з остовів сусідніх петель, із протяжок, що з'єднують остови, та за рахунок перерозподілу нитки з голкової дуги у палочки, дорівнює трьом. При цьому петля сусідня з жаккардовою максимально затяг-нута і її висота дорівнює двом умовним діаметрам нитки (Вс=2dy). Однак можливе отримання жаккардової петлі і більш високих індексів за рахунок пружного видовження нитки. У цьому випадку в структурі трикотажу з'являється рельєфний ефект.

Аналіз геометричних моделей трикотажу пресових переплетень дозволив отримати залежності для визначення висоти пресової петлі та сусідніх з нею петель для трьох випадків перетяжки нитки.

Розрахункові формули для трикотажу пресових переплетень аналогічні вказаним вище, які призначені для жаккардового трикотажу.

При розгляданні петельної структури трикотажу платированих переплетень занесено ряд уточнень у відомі формули для визначення висоти петельного ряду, довжини грунтової та платировочної нитки у рапорті.

У результаті аналізу структури трикотажу подвійних неповних переплетень уточнено залежності для визначення його дійсної ширини з урахуванням заходу петель та закручуваності вздовж петельних стовпчиків, а також приведеної ширини, коли трикотаж подвійного непов-ного переплетення " приводиться" до ластику з рапортом 1+1 без ураху-вання закручуваності.

Встановлено, що у трикотажі одинарних неповних переплетень в силу пружних властивостей ниток петельні стовпчики намагаються зблизитися, у результаті чого протяжки в місцях пропущених петельних стовпчиків згинаються у дуги, зменшуючи при цьому ширину трикотажу в умовно-рівноважному стані.

Запропоновано залежності для визначення ширини одинарного трикотажу неповних переплетень.

Четвертий розділ присвячено теоретичним дослідженням розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах жаккардовими, пресовими, перекидними, платированими, а також неповними переплетеннями.

Зважаючи на те, що візерунковий трикотаж характеризується величезною різно-манітністю за рахунок різної кількості, видів та поєднання елементів структури у рапорті переплетення, його розтяжність може змінюватися у широких межах. Тому важливо ще на етапі проектування визначити, чи буде забезпечено найважливіший показник якості – розтяжність панчішно-шкарпеткового виробу. Для виробів, що виробляються візерун-ковими переплетеннями, котрі мають знижену розтяж-ність по ширині, перевірку умови забезпечення розтяжності необхідно здійснювати по ряду, що складається з максимальної кількості елементів структури, обмежуючих розтяжність виробу. У випадку невідповід-ності розтяжності ділянки виробу вимогам необхідно змінити структуру переплетення на ділянці. Тому доцільно проектувати розтяжність панчішно-шкарпеткового виробу як показник, інтегрований на базі розтяжності первинних елементів, які складають його структуру. У зв'язку з цим вперше розроблено різноманітні первинні елементи, що складають структуру трикотажу жаккардових і пресових переплетень.

З урахуванням підходу запропоновано наступну залежність для проектування коефіцієнту розтяжності трикотажу жаккардових переплетень:

n Ri Ni n Ni

Rs = ( Rб ) = Rб ( Pi ), (5)

i=1 Rб Nu i=1 Nu


де - коефіцієнт растяжності трикотажу базового переплетення;

Ri - коефіцієнт растяжності трикотажу, який містить первинні элементи i-го виду;

Ni- кількість лицьових та виворотніх петельних стовпчиків в i -ому первинному элементі;

Nu - кількість лицьових та виворотніх петельних стовпчиків на ділянці;

Pi - відношення коефіцієнта розтяжності Ri трикотажу, що містить первинні елементи i-го виду до коефіцієнту растяжності трикотажу базового переплетення.

Емпіричні коефіцієнти, що входять до формули, являють собою відношення коефіцієнта розтяжності трикотажу, який містить первинні елементи одного виду, до розтяжності трикотажу базового переплетення. Використання відносних величин, а не самих коефіцієнтів розтяжності пояснюється тим, що розтяжність первинних елементів залежить не тільки від поєднання в них індексних та базових петель, але й від параметрів режиму в'язання, виду і лінійної щільності використовуваної сировини, застосованого устаткування.

Коефіцієнт розтяжності трикотажу, виробленого пресовим переплетенням, пропонується визначати, аналогічно, як і для жаккардового три-котажу на основі раніш встановлених значень коефіцієнтів розтяжності первинних елементів. Однак при цьому враховувався той факт, що пресові накиди, намагаючись випрямитися і зайняти менш напружену форму, взаємодіють з сусідніми петлями і чинять вплив на зміну петельного кроку. Тому формула для визначення коефіцієнта розтяжності пресового трикотажу має наступний вигляд:

Пi

n A (Ni - Пi) + Aпрj

Rs = Rб ( Pi ) , (6)

i=1 A (Nu - Пu) + Aпрj

j=1


де i - номер (вид) первинного элементу;

n - кількість первинних элементів;

- коефіцієнт розтяжності трикотажу базового переплетення;

Pi - відношення коефіцієнта розтяжності трикотажу, що містить первинні елементи i-го виду до коефіцієнту розтяжності трикотажу базового переплетення;

A - петельний крок трикотажу базового переплетення, мм;

Апрj - петельний крок j -ї пресової петлі, мм;

Ni - кількість лицьових і виворотніх петельних стовпчиків у i -ому первинному елементі;

Nu - кількість лицьових і вивороніх петельних стовпчиків на ділянці;

Пi - кількість пресових петель вздовж петельного ряду у i - ому первинному елементі;

Пu - кількість пресових петель на ділянці вздовж петельного ряду.

З урахуванням формули для визначення петельного кроку пресової петлі:


Апрj = А + 2 Kj dср, (7)


де Kj - індекс j -ї пресової петлі;

dср - середній діаметр нитки, мм,

залежність для визначення коефіцієнта розтяжності пресового трикотажу приймає наступний вигляд:

Пi

n A Ni + 2 dср ПiKj

Rs = Rб (Pi ). (8)

i=1 A Nu + 2 dcp ПuKj

j=1


В панчішно-шкарпеткових виробах, що виготовляються перекидними платиро-ваними переплетеннями, елементами, котрі обмежують розтяжність, є протяжки платировочної нитки у місцях, де петлі складаються тільки з нитки