LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах

грунта. Тому їх кількість слід враховувати при проектуванні розтяжності ділянок виробу.

Для визначення коефіцієнту розтяжності Rs панчішно-шкарпеткового виробу, що виготовляється перекидним платированим переплетенням, пропонується наступна залежність:


A Pp + Aг Пр

Rs = (9)

A Pp + Aг Пр


де - коефіцієнт розтяжності трикотажу, виготовленого гладким платированим переплетенням;

A - петельний крок трикотажу в місцях, де петлі складаються з грунтової і платировочної нитки, мм;

Aг - петельний крок трикотажу в місцях, де петлі складаються тільки з грунтової нитки, мм;

Рр - кількість петель, утворених з грунтової і платировочної нитки;

Пр - кількість петель в петельному ряді, утворених з грунтової нитки.

Представляє інтерес і зворотня задача – визначення максимально можливої кількості протяжок платировочної нитки в одному петельному ряді панчішно-шкарпеткового виробу, коли відоме значення потрібного коефіцієнту розтяжності.

Відносну долю протяжок платировочної нитки в одному петельному ряді можна визначити за формулою:

Z Пр

DПр= , де Z= (10)

Z + 1 Nu Пр


У рапорті: DПр(R)= Пр / (b Kb), (11)


де b - величина рапорту по ширині, пет.ст.;

Kb - кількість рапортів по ширині в одному ряді в'язання виробу.

Кількість протяжок платировочної нитки Пр визначається виходячи з величини коефіцієнту Rт розтяжності трикотажу:


1 Ар - А

Пр = Рр ( - А). (12)

Аг Rт- 1


Дослідження структури трикотажу одинарних та подвійних неповних переплетень показало, що на відміну від трикотажу жаккардових, пресових і перекидних платированих переплетень, в його структурі від-сутні елементи, котрі обмежують його розтяжність, однак вона буде залежати від кількості та порядку чередування пропущених петельних стовпчиків.

Для характеристики розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються неповними переплетеннями пропонується використовувати приведений коефіцієнт розтяжності, що не враховує змін ширини трикотажу внаслідок заходу петель чи закручуваності вздовж петельних стовпчиків, та дійсний коефіцієнт розтяжності, що враховує ці зміни.

Формула для визначення приведеного коефіцієнту розтяжності три-котажу подвійних неповних переплетень має наступний вигляд:


0.5 Nв + Rгл

Rsпр = , (13)

0.5 Nв + Nе


де Rл, Rгл - дійсні коефіцієнти розтяжності відповідно ластика і гладі;

- кількість протяжок типу "в", що з'єднують сусідні петельні стовпчики різних шарів;

- кількість протяжок типу "е", що з'єднують сусідні петельні стовпчики одного шару.

При відомих приведеному коефіцієнті розтяжності трикотажу подвійних неповних переплетень і його коефіцієнті закручуваності можна також встановити величину дійсного коефіцієнту розтяжності за наступною формулою:


Rsд = 1 + (Rпр - 1) / Кзакр. (14)


де Кзакр – коефіцієнт закручуваності.

Формула для визначення приведеного коефіцієнту розтяжності трикотажу одинарних неповних переплетень має наступний вигляд:


Rгл Np + 25.4 / (K A) Npr

Rsпр = , (15)

Np + Npr

де K - клас машини;

А - петельний крок переплетення гладь, мм;

Np - кількість петель у рапорті ;

Npr - кількість пропущених петельних стовбчиків у рапорті .

Аналогічно подвійному трикотажу неповних переплетень, знаючи величину приведеного коефіцієнта розтяжності і коефіцієнта зміни ширини Кw, можна встановити величину дійсного коефіцієнту розтяжності одинарного трикотажу неповних переплетень:


Rпр - 1

Rsд = + 1 . (16)

Кw


При порівнянні розтяжності трикотажу подвійного неповного переплетення з розтяжністю трикотажу, виробленого ластиком з рапортом 1+1 і одинарного з розтяжністю гладі рекомендується використовувати приведені коефіцієнти розтяжності, котрі визначаються без урахування закручуваності (для подвійних) чи без урахування зміни ширини (для одинарних).

У п'ятому розділі дисертаційної роботи описані результати експе-римериментальних досліджень розтяжності трикотажу жаккардових, пресових, перекидних платированих, а також одинарних та подвійних неповних переплетень.

Для трикотажу жаккардових і пресових переплетень проводились дослідницькі експерименти, мета яких була визначення емпіричних коефіцієнтів для розроблених раніше первинних елементів. Встановлені значення емпіричних коефіцієнтів, котрі являють собою відношення коефіцієнтів розтяжності трикотажу, що містить первинні елементи різного виду до коефіцієнту розтяжності трикотажу базового переплетення, дозволяють застосовувати виведені формули для визначення кое-фіцієнтів розтяжності одинарного та подвійного трикотажу жаккардових і пресових переплетень.

З метою підтвердження достовірності виведених залежностей для визначення коефіцієнта розтяжності трикотажу жаккардових, пресових, перекидних платированих, одинарних та подвійних неповних переплетень було проведено цілий ряд перевірочних експериментів, що базуються на вимірювальній процедурі. По даним експериментальних до-сліджень і теоретичних розрахунків встановлено, що відхилення значень коефіцієнтів розтяжності, отриманих теоретичним шляхом і на основі експериментальних даних не перевищують 5%, що є припустимим.

У результаті експериментальних досліджень отримані залежності (у вигляді графіків) дійсного і приведеного коефіцієнтів розтяжності та ширини виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах одинарними і подвійними неповними переплетеннями, від кількості пропущених петельних стовпчиків і їх поєднання.

Аналіз графічних залежностей показав, що превалюючий вплив на величину дійсного коефіцієнту розтяжності по ширині панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються неповними переплетеннями, чинить як кількість так і чередування пропущених петельних стовпчиків, на ве-личину приведеного – тільки їх кількість.

Шостий розділ присвячено розрахунку економічної ефективності від впровадження результатів роботи. Впровадження автоматизованої процедури проектування параметрів петельної структури і витрат сировини на в'язання виробу дозволить скоротити термін розробки нового виробу, зменшити кількість працюючих, що зайняті у розробці нового асортименту, виключити необхідність вироблення партії пробних зраз-ків для проведення