LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка і застосування композиційних текстильно-допоміжних речовин для вибілювання бавовняних матеріалів

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





КСЕНЖУК НАТАЛЯ ІВАНІВНА




УДК 677.826



Розробка і застосування композиційних

текстильно-допоміжних речовин для

вибілювання бавовняних матеріалів




05.19.03 – технологія текстильних матеріалів





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук





Херсон – 2002





Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті

Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Сльозко Григорій Федорович, Херсонський державний технічний університет, завідувач кафедри технічної хімії та харчових технологій



Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Якимчук Радій Палладійович, Херсонський державний технічний університет, завідувач кафедри механічної технології волокнистих матеріалів;

доктор технічних наук, старший науковий співробітник Поліщук Степан Олександрович, Інститут хімічної технології і промислової екології ВАТ ІБарвникІ, начальник відділу маркетингу.



Провідна установа:

Львівська комерційна академія, кафедра товарознавства непродовольчих товарів, Центральна спілка споживчих товариств України, м. Львів


Захист відбудеться І 20 І червня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 при Херсонському державному технічному університеті за адресою: 73008, Україна, м. Херсон, Бериславське шосе, 24.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного технічного університету за адресою: 73008, Україна, м. Херсон, Бериславське шосе, 24.



Автореферат розісланий І 17 І травня 2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сумська О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. На Україні є три великих текстильних підприємства: Херсонський, Тернопільський і Донецький бавовняні комбінати, сумарна потужність яких складає 500 млн. метрів бавовняних тканин на рік. Для забезпечення фабрик опоряджувального виробництва технологічною парою і гарячою водою були побудовані: у Херсоні – ТЕЦ, а в Тернополі і Донецьку – великі парокотельні цехи. Відсутність теплоносіїв, неритмічне постачання бавовни, неповне завантаження потужностей (5-12 %) і відсутність основних текстильно-допоміжних речовин в Україні роблять продукцію текстильних підприємств неконкурентоспроможною.

Створення нових текстильно-допоміжних речовин і технології їх застосування дозволить розробити енерго- і ресурсозберігаючий спосіб вибілювання бавовняних матеріалів і впровадити його в промислове виробництво.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до програми соціально-економічного розвитку Херсонської області на 2001 р., затвердженої рішенням ХVІ сесії двадцять третього скликання № 320 від 22.12.2000 р. (п. 1.4 ІКомплексна програма енергозбереження Херсонської області на період до 2010 р.І Додаток до програми: п. 1.6 ІВпровадження енергозберігаючих технологічних процесів при вибілюванні, виключаючи споживання теплової енергії, і фарбування тканинІ).

Робота цілком відповідає п.п. 3,6,7 статті 7 Закону України ІПро пріоритетні напрямки розвитку науки і технікиІ.

Роль автора полягає в постановці проблеми, дослідженні і розробці нових текстильно-допоміжних речовин і технології ІхолодногоІ вибілювання бавовняних матеріалів.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка текстильно-допоміжних речовин і енергозберігаючої технології ІхолодногоІ вибілювання бавовняних матеріалів.

Для досягнення поставленої мети було намічено вирішити наступні задачі:

  • запропонувати і підібрати для процесів вибілювання бавовняних матеріалів уповільнювачі розкладання пероксиду водню;

  • вибрати інгредієнти для створення композиційних текстильно-допоміжних речовин;

  • запропонувати і розробити композиційні текстильно-допоміжні речовини;

  • визначити вплив компонентів вибілювальної ванни на хімізм вибілювання бавовняного волокна;

  • оцінити якість бавовняних матеріалів, вибілених при температурі 4-35 0С;

  • розробити і зареєструвати в органах Державного стандарту Технічні умови на нові текстильно-допоміжні речовини;

  • оцінити економічну й екологічну ефективність розробленої технології ІхолодногоІ вибілювання бавовняних матеріалів у порівнянні з традиційною технологією вибілювання;

  • провадити нову технологію ІхолодногоІ вибілювання бавовняних матеріалів на текстильних підприємствах.

Об'єкт дослідження – процес підготовки бавовняних матеріалів.

Предмет дослідження – розробка і застосування композиційних текстильно-допоміжних речовин для ІхолодногоІ вибілювання бавовняних матеріалів.

Методи дослідження – методом спектрофотометрії: на приладі Specoll–10 (ф. Карл Цейс, Німеччина) визначали ступінь білості, на приладі Specord M-40 знімали спектри поглинання суміші динітродисульфокислоти стильбену і комплексом карбаміду з пероксидом водню. Методом потенціометричного титрування визначали взаємодію Пероксу з динітродисульфокислотою стильбену. Шляхом кислотного, окисно-відновного титрування та за допомогою спектрального аналізу визначали структуру комплексу пероксиду водню з карбамідом. Жорсткість, капілярність, ступінь білості, стійкість до витирання, розривні характеристики, зміну розмірів тканин після мокрої обробки визначали у відповідності з нормативно-технічною документацією, зареєстрованою в органах Держстандарту. Достовірність одержаних результатів забезпечується застосуванням повірених приладів і методів сучасної математичної статистики для обробки експериментальних результатів і підтверджується їх погодженням з практичними результатами.

Розрахунки проводилися з використанням ІВМ – сумісного персонального компўютера в середовищі ІMicrosoft ExelІ, ІMicrosoft WordІ.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано як уповільнювачі розкладання пероксиду водню у вибілювальній ванні органічні аміни й аміди карбонових кислот, що дозволили збільшити час контакту окислювача з супутніми речовинами бавовни, знизити температуру вибілювання до температури 4-35 0С і виключити деструкцію целюлози.

Вперше запропоновано використовувати в якості гідротропних добавок у композиційних текстильно-допоміжних речовинах метилові ефіри карбонових кислот рослинної олії і комплекс карбаміду з лимонною кислотою.

Вивчено хімізм деструкції природних забарвлюючих речовин бавовняного волокна комплексом карбаміду з пероксидом водню в процесах вибілювання бавовняних матеріалів.

На основі отриманих результатів запропонована і розроблена технологія вибілювання бавовняних матеріалів при температурі 4-350С.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені композиційні текстильно-допоміжні речовини: вибілювач ІПероксІ, ІДерма-ТексІ, ІБіло-ТексІ, композиція для ІхолодногоІ вибілювання ІФайно-ТексІ і технологія їх