LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка і застосування композиційних текстильно-допоміжних речовин для вибілювання бавовняних матеріалів

застосування дозволили збільшити міцність волокон на 19-60 %, підвищити ступінь білості, збільшити стійкість до витирання в 2-3 рази в порівнянні з відомою класичною технологією підготовки.

Впровадження текстильно-допоміжних речовин і технології ІхолодногоІ вибілювання дало можливість знизити витрати: пари – на 704,5 кг / 1000 м тканини, води – на 6,1 м3 / 1000 м тканини, електроенергії – на 8 квт/ч / 1000 м тканини. Собівартість вибілювання за розробленою технологією знижується в 1,5 рази, обсяг стічних вод скорочено у 4 рази, вивільняється більш як 50 % технологічного устаткування, виключаються стадії розшліхтовування й відварювання бавовняних тканин. Поліпшуються умови праці робітників і створюються умови для зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище.

Виконана робота впроваджена в масове виробництво на бавовняних комбінатах: ВАТ ІХерсонський бавовняний комбінатІ, ВАТ ІТекстерноІ (м. Тернопіль), ВАТ ІДонтексІ (м. Донецьк). З 1998 року по 2001 рік за запропонованою технологією вироблено 23 млн. м тканини.

Особистий внесок здобувача. Постановка й обґрунтування задачі і мети дослідження. Критичне вивчення науково-технічної, патентної інформації і виробничого досвіду з питань створення композиційних текстильно-допоміжних речовин і технології вибілювання бавовняних матеріалів. Теоретичне обґрунтування можливості застосування композиційних текстильно-допоміжних речовин у процесах вибілювання бавовняних матеріалів, виконання експериментальних досліджень у лабораторних і виробничих умовах, наукова інтерпретація отриманих результатів. В наукових працях [1-5,7-14], опублікованих із співавторами, здобувачу належить вивчення, розробка та впровадженням нових текстильно-допоміжних речовин і технології їх застосування у виробництво. Співавтори публікацій надавали допомогу в оптимізації технологічних процесів безпосередньо в промислових умовах при впровадженні роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації були заслухані й обговорені:

- на Всеукраїнській науково-технічній конференції ІПроблеми легкої і текстильної промисловості на порозі нового століттяІ, м. Херсон, 1999 р.;

- на Всеукраїнській науково-технічній конференції ІПроблеми легкої і текстильної промисловості на порозі нового століттяІ, м. Херсон, 2000 р.;

- на конференції ІПроблеми легкої і текстильної промисловості УкраїниІ, м. Херсон,2001 р.;

  • на технічній раді ВАТ ІХерсонський бавовняний комбінатІ, м. Херсон, 1998 р.

Результати роботи обговорювалися в пресі (газетах: ?Урядовий кур'єр?, ?Голос України? та інші), на телебаченні.

Публікації. Список опублікованих праць за темою дисертації містить 17 найменувань: статей у наукових журналах – 7, у матеріалах конференцій – 3, патентів України на винахід – 7.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Дисертаційна робота містить 127 сторінок машинописного тексту, 28 таблиць, 9 рисунків і додаток, 115 найменувань бібліографічних посилань. Обсяг додатку 36 сторінок.

У додатку представлені акти випробувань розроблених текстильно-допоміжних речовин, технічні умови на їх виробництво та гігієнічні характеристики, акти впроваджень.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, обґрунтована необхідність проведення дослідження і актуальність теми, сформульовані мета і задачі дослідження, показані наукова новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі дисертації здійснено огляд технологій вибілювання бавовняних матеріалів. Показано, що передові європейські фірми пішли по шляху створення процесу вибілювання при невисоких температурах 60 – 80 0С. Для створення сучасної вітчизняної технології потрібні композиційні вибілювачі та текстильно-допоміжні речовини. Зроблено огляд сучасного стану стабілізаторів пероксидних вибілювальних ванн та текстильно-допоміжних речовин для процесу вибілювання. Особливу увагу звернуто на необхідність використання композицій комплексної дії для вибілювання. Наприкінці розділу зроблено вибір напрямків дослідження.

У другому розділі, що складається з трьох підрозділів, викладено основні методи дослідження.

У підрозділі 2.1 подана характеристика використаних у дисертаційній роботі вибілювачів, текстильно-допоміжних речовин, поверхнево-активних речовин, текстильних та хімічних матеріалів.

У підрозділі 2.2 наведена нормативно-технічна документація, відповідно до якої проводились визначення показників бавовняної тканини.

У підрозділі 2.3 розглянуто методи підготовки бавовняних матеріалів, зокрема, розшліхтовування, вибілювання, та методи аналізу вибілювачів, текстильно-допоміжних речовин. Білість, капілярність вибіленої тканини та її механічні властивості оцінено відповідно до чинних держстандартів. Результати експериментів оброблено відповідно до методів сучасної математичної статистики.

У третьому розділі, що складається з п'яти підрозділів, викладено експериментальну частину роботи.

У підрозділі 3.1 представлено результати створення ефективного вибілювача бавовняних матеріалів при температурі 4-35 0С. До складу вибілювача входить уповільнювач розкладання пероксиду водню, який дозволяє знизити температуру і збільшити час вибілювання в умовах тривалого контакту пероксиду водню з бавовняним волокном.

В якості потенційно можливих уповільнювачів були обрані органічні аміни і аміди карбонових кислот, а саме: N-етилендіамін, N-оксиетилетилендіамін, N,N' –діоксидіетилетилендіамін, діоксиетилкарбамід (карбоксол-2), тетраоксиетилкарбамід (карбоксол-4). Вплив уповільнювачів вибілювання на кінетику розкладання пероксиду водню показаний на рис. 1.

Час, год. Рис. 1. Кінетика розкладання пероксиду водню в присутності уповільнювача (5 г/л): 1 – без уповільнювача; 2 – діоксиетилкарбамід; 3 – тетраоксиетилкарбамід; 4 – N-етилендiамiн; 5 – N-оксиетилетилендiамiн; 6 – N,N '-дiоксидiетилетилендiамiн.


На наступному етапі в якості уповільнювачів були досліджені карбамід, меламін, уротропін. Вплив цих уповільнювачів вибілювання на кінетику розкладання пероксиду водню показано на рис. 2.

Найбільш ефективним уповільнювачем пероксиду водню виявився карбамід, використання якого дозволяє суттєво знизити швидкість розкладання пероксиду водню, збільшити тривалість вибілювання бавовняних тканин при температурі 4 -35 0С і одержати вибілену тканину з показниками білості 86-88%. Запропоновано композиційний вибілювач текстильних матеріалів на основі пероксиду водню, карбаміду та лимонної кислоти. Склад композиційного вибілювача захищений патентом України і одержав назву ІПероксІ.

Перокс дозволяє одержувати ступінь білості, стійкість до витирання, розривне навантаження бавовняних матеріалів більші, ніж нормативні галузеві показники, які одержані за класичною технологією підготовки.

Шляхом кислотного, окисно-відновного титрування та за допомогою спектрального аналізу визначена структура комплексу пероксиду водню з карбамідом у вигляді суміші пероксисольвату карбаміду і пероксиду водню CO(NH2)2 H2O2 та адукту карбаміду і пероксиду водню:





Показано, що в лужному середовищі в умовах вибілювання ІПероксІ достатньо стійкий і не розкладається.

Час,