LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка інформаційного методу аналізу та пропорціювання одягу промислового виробництва

підвищення якості одягу промислового виробництва наражається на ряд суперечностей, подолання яких лежить на шляху їх філософського осмислення.

Основою сучасних уявлень про цілісність об'єктів, про узгодженість їх протилежних, суперечливих властивостей виступає в гносеології пізнання та філософії принцип доповняльності Н.Бора. Принцип доповняльності – це спосіб поєднання протилежних точок зору. Він полягає в створенні нової моделі явища, такої, яка б об'єднала попередні точки зору, тобто у створенні, так би мовити, метамови явища. Ідея принципу доповняльності на перший погляд здається майже тривіальною. Але її цінність визначається тим, що вона сприяє пошуку нових напрямків досліджень.

Формалізація у створенні якісного одягу промислового виробництва полягає в посиленні ролі формальної логіки та математичних методів у тих ланках художнього конструювання одягу, де панує інтуїтивний підхід.

Попередні методи раціональної естетизації костюму полягали у введенні пропорційної підпорядкованості елементів моделей одягу, виходячи з певних систем пропорційності, наприклад, пропорції золотого перетину, послідовностей переважаючих чисел і т.ін. Але ці методи при практичному застосуванні наражаються на ряд проблем. Наведемо деякі з них.

  • Кожна модель одягу несе в собі свою систему пропорційності, а тому їй не можна нав'язувати сторонніх пропорційних схем.

  • Художників-модельєрів мало хвилює відсутність раціональних методів гармонізації форми, історично питання гармонізації одягу вони розв'язують спираючись на досвід та інтуїцію.

  • Естетика ще й досі не дійшла висновку у питанні, чи грунтується гармонія на якихось правилах та закономірностях, чи ні, і це не дивлячись на те, що виникнення формальних методів гармонізації форми одягу губиться у віках.

  • Відсутність на сьогодні загальної теорії пропорцій.

Тож настав час виділити проблему раціональної естетизації одягу в окрему проблему і шукати її розв'язання безпосередньо, а не опосередковано.

Третій розділ містить висунуту гіпотезу про інформаційну природу пропорційної узгодженості елементів одягу, розрізнювальну модель інформації Г.Негая та запропонований її подальший розвиток, розроблену інформаційну модель пропорційного ряду величин.

Одяг відображається нашою свідомістю внаслідок засвоєння тієї інформації яку він несе. Природно припустити, що в цій інформації, яка сприймається нашим зором, закодована і пропорційна узгодженість його елементів. На підставі цього нами було висунуто гіпотезу: пропорційність одягу носить інформаційну природу. Щоб довести цю гіпотезу необхідно:

  • Запропонувати інформаційну характеристику пропорційної узгодженості елементів одягу.

  • Встановити взаємну відповідність між запропонованою ін-формаційною характеристикою та коефіцієнтом пропорційності.

    Інформацію розглядаємо не як відомості чи повідомлення, а як міру відмінності елементів. Для доведення гіпотези ми виходимо з алгоритмічного означення кількості інформації А.Колмогорова, де кількість інформації визначається як мінімальна довжина програми, яка дозволяє однозначно перетворити однорідні об'єкти один в інший. Одиницею інформації є один крок цієї програми або стан елементарної відмінності об'єктів.

    Оскільки ми оцінюємо пропорцію одягу відображеного зоровою системою людини, то за елементарну операцію в алгоритмічному означенні інформації Колмогорова візьмемо, за пропозицією Г.Негая, "зорову операцію"– крок, рівний значенню порога зорового розрізнення. Одиницею інформації буде "елер"– скорочення від слів "елементарне розрізнення".

    Г.Негаєм виведена формула кількості елементарних розрізнень в одному елементі відносно іншого для довільної послідовності елементів:

    (1)

    де -коефіцієнт, що залежить від чутливості С зорової системи людини, та – розміри -го та -го елементів.

    При середній чутливості зорової системи, рівній , .

    Для послідовності членів геометричної прогресії з коефіцієнтом , формула має вигляд:

    , (2)

    де – характеризує розташування членів пропорційного ряду:

    , (3)

    де – інформаційний модуль пропорційного ряду.

    Існування інформаційної характеристики пропорційності одягу та те, що формула (3) взаємооднозначно зв'язує з коефіцієнтом пропорційності , доводить справедливість висунутої гіпотези: пропорційність одягу носить інформаційну природу.

    Практичне застосування формул (2) та (3) до пропорції золотого перетину приводить нас до протиріччя взаємодоповняльного характеру. Маємо дві геометричні прогресії та . Вони мають різні знаменники та , але обидва у літературі називають золотою пропорцією, а тому їм повинна відповідати одна і та ж пропорційна система.

    Протиріччя криється у відображенні пропорційних систем величин геометричною прогресією, тобто у моделі, що відтворює явище. Для зняття протиріччя, як слідує з принципу доповняльності, необхідно створити метамову, тобто модель зв'язку, яка поєднає обидві точки зору.

    Інформаційний підхід дає грунт для створення такої метамови.

    Обчислимо інформаційний модуль для та окремо:

    , .

    Тож, щоб зняти протиріччя, необхідно користуватися замість формул Г.Негая (2) та (3) вдосконаленими нами формулами

    , (4)

    . (5)

    Таким чином, ми маємо дві моделі пропорційності, два методи виявлення пропорційної узгодженості послідовності елементів: за допомогою інформаційного модуля та за допомогою коефіцієнта пропорційності - знаменника геометричної прогресії. Порівняльний аналіз моделей пропорційності форми одягу виявив суттєві переваги інформаційної моделі. Наприклад, тільки інформаційна модель спроможна:

    • Виявляти систему пропорцій одягу, структура форми якого впорядкована довільною пропорційною залежністю її членів.

    • Формалізованим чином виділяти психологічний центр форми.

    • Робити висновок стосовно того, яка пропорція сприймається як більш гармонійна.

    • Давати інтегральну оцінку гармонії форми виробу.

    • Визначати розмірні припуски елементів форми, які б не змінювали закону її пропорційності.

    В четвертому розділі проведено теоретико-інформаційне дослідження структури народного одягу та історичного костюму, а також наведено пропорціювання структури моделі сучасного жіночого одягу з метою ілюстрації можливостей запропонованого методу у виявленні пропорційних взаємозв'язків. В процесі цих досліджень були відпрацьовані методичні рекомендації пропорційного аналізу та пропорціювання одягу.

    Було виділено структурні рівні – рівні ієрархічної підпорядкованості частин та елементів одягу залежно від їх відносних розмірів та ролі в розмірній структурі форми одягу:

  • Рівень цілого: людина-одяг.

  • Рівень складових частин цілого: піджак, спідниця, блузка і т.ін.

  • Рівень елементів складових частин цілого: пілочки, рукава і т.ін.

  • Рівень деталей: комір, лацкани, манжети, хлястики, виточки і т.ін.

    Далі в роботі викладено рекомендації щодо складання відношень елементів на рівнях та схему аналізу пропорційного устрою одягу. Схема носить алгоритмічний характер, що дало можливість побудувати блок-схему її реалізації. За блок-схемою складено комп'ютерну програму.

    Наведемо теоретико-інформаційне дослідження пропорційної структури народного костюму (дівочого святкового одягу центральної Київщини – рис.1.а) з метою ілюстрації можливостей запропонованого методу у виявленні пропорційності, перевіреної


  •