LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка інформаційного методу аналізу та пропорціювання одягу промислового виробництва

часом.

Подаємо дівочий одяг в графічно-стилізованій формі (рис.1.б).

Виділяємо 4 ієрархічні структурні рівні підпорядкування елементів, на яких підберемо наступні відношення.

I рівень:

II рівень:

III рівень:

IV рівень:

Введені позначення елементів та їхні значення в см подамо разом: З – зріст дівчини (15,5), ДО – довжина одягу (11,3), ШОП – ширина одягу в плечах (3,1), НЧО – найширша частина одягу (4,4), ДНО – довжина низу одягу (8,2), ДВО – довжина верху одягу (3,1), ШОТ – ширина одягу в талії (2,3), ДР – довжина рукава (5,7), НЧР – найширша частина рукава (1,8), НШР – найменша ширина рукава (1,35), ШФ – ширина фартуха (3,0), ДФ – довжина фартуха (7,2), ДПН – довжина провисання намиста (2,2), ВВ – висота вінка (0,7), ДЛ – довжина лиця (1,7), ВМ – висота манжети (0,2), ДМ – довжина манжети (0,5), ВП – висота пояса (0,5), ШНС – ширина низу сорочки (3,6), ВЧ – висота чобіт (1,4).

Обчислені інформаційні кроки виділених відношень за формулою (4) разом з модулями інформаційної єдності структурних рівнів подамо в таблиці 1.

Таблиця 1

Інформаційні кроки та інформаційні модулі структурних рівнів дівочого одягу.

№ кроку

I рівень

II рівень

III рівень

IV рівень

1

11

11

20

10

2

55

33

40

30

3

33

44

10

30

4

-

-

10

50

5

-

-

30

30

11

11

10

10

Одержані інформаційні модулі дозволяють зробити висновки:

  • – наявна пропорційна узгодженість на кожному рівні.

  • – пропорційний зв'язок високий, одяг впорядкований на основі двох пропорційних рядів.

  • Структура основана на взаємопроникаючих пропорціях – на кожному структурному рівні ( ) існують інформаційні кроки, які мають спільний інформаційний модуль .

Аналогічним чином, за розробленою методикою, в роботі було проведено пропорційний аналіз структури форми історичного жіночого костюму XVIII ст. Пропорційний аналіз моделей одягу підтверджує:

  • Високу пропорційну узгодженість елементів моделей одягу між собою та цілим, а звідси високу художню виразність як народного, так і історичного жіночого костюму.

  • Справедливість гіпотези про інформаційну природу пропорційності та гармонійності одягу.

  • Методика аналізу за своєю простотою може бути реалізована не тільки на комп'ютері, а також і за допомогою мікрокалькулятора.

За допомогою розрізнювальної моделі інформації можна не тільки проводити пропорційний аналіз одягу, але й пропорціонувати форму моделей одягу, тобто розв'язувати творчу задачу методом точної науки.

Зрозуміло, що реконструювання не повинно суперечити образним та формоутворюючим факторам, тобто величини змін розмірів регулюються їх вимогами. Для проведення цієї процедури створена методика пропорціювання ескізів, моделей та зразків одягу, призначених для масового виробництва. За цією методикою в дисертації було проведено пропорційне реконструювання експериментальної моделі сучасного жіночого одягу.

При практичному реконструюванні виникає задача внесення одержаних проекційних поправок обхватних розмірів (талії, стегон, грудей та ін.) в натуральні обхватні розміри експериментальної моделі. Зазвичай це



робиться за допомогою формул відповідних кореляційних залежностей. Але, враховуючи, що поперечні перетини тіла людини в талії, в стегнах і т. ін., як загально прийнято в мистецтві костюма, добре апроксимуються еліпсами, то природно за їх обхватні розміри взяти довжину еліпса, вписаного у прямокутник зі сторонами, рівними відкоригованим довжинам проекцій (рис. 4). З цією метою нами виведена формула, що виражає довжину еліпса через спеціальну функцію (еліптичний інтеграл другого роду), для якого наведена таблиця значень. Одержано робочу формулу:

, (6)

де – ексцентриситет еліпса, – повний еліптичний інтеграл II роду, значення якого знаходять за спеціальною таблицею.

Знайдені так обхватні розміри використовуються як поправки в лекалах, що підвищує пропорційну узгодженість елементів моделі, гармонізує її.




Рис. 4. Зв'язок проекцій одягу з його обхватними розмірами.


На рисунку 5 запропоновано загальну схему введення інформаційного аналізу форми в процес проектування нових моделей одягу. Сучасний розвиток процесу автоматизації проектування дає можливість обмежитися двома аналізами пропорційності та витікаючими з них коригуваннями форм нових моделей. Якщо процес автоматизації ґрунтується на комп'ютерних системах типу Investronika, Lectra Systems Ltd, Gerber Garment Technology Ltd, Дюркопп Адлер, при використанні яких створення лекал проводиться безпосередньо за ескізом моделі, то необхідно коригувати ескіз моделі та експериментальну модель.

Якщо для автоматизації процесу проектування використовуються комп'ютерні системи типу Автократ, "Леко" фірми Villar, які ґрунтуються на бібліотеці САПР нормалізованих конструкцій, то необхідно коригувати

скомпоновану модель та експериментальні зразки виробу. Причому необхідно для кожної нормалізованої конструкції включати значення інформаційного модуля її пропорційної єдності . Тоді при створенні нових моделей ми зможемо коригуванням розмірів доповнюючих елементів та деталей доводити моделі до тієї ж величини пропорційного зв'язку, до тієї ж естетичної цінності, що і нормалізовані конструкції бібліотеки САПР, які складають їх основу.

Для порівняльної оцінки пропорційності структур одягу одного аналізу співрозмірностей може виявитися недостатньо. Необхідна інтегральна оцінка пропорційності.

На основі негаєвської інформаційної інтерпретації принципу найменшої дії для характеристики сили пропорційних зв'язків композиції моделі в цілому введено інформаційний показник пропорційності:


, (7)


де та – сусідні інформаційні кроки, – максимальний інформаційний модуль, спільний для цих кроків.

Показник пропорційності характеризує силу пропорційних зв'язків форми одягу. Чим сильніший інформаційний зв'язок сусідніх інформаційних кроків, тим меншою кількістю інформаційних кроків ми виміряємо сумарну інформацію сусідніх кроків (знаменник). Чим більше інформації буде припадати на один інформаційний модуль, тим сильніший узагальнений пропорційний зв'язок. Тому інформаційний показник пропорційності є її інтегральною характеристикою. З іншого боку, показник пропорційності є характеристикою складності і впорядкованості форми одягу і може розглядатися як інформаційна інтерпретація естетичної міри М.Айзенка , на що вперше звернув увагу Г.Негай. Інформаційний показник пропорційності, застосований до характеристики пропорційності моделей – стає об'єктивною оцінкою вибору переважаючих варіантів для впровадження у виробництво.

У пятому розділі вирішувалися питання виробничої, експериментальної та економічної ефективності впровадження результатів дослідження.

Моделі одягу – складні