LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка комплексної оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками

результатів аналізу стану питання і висновків були сформульовані цілі й завдання дослідження.

У другому розділі приведені результати теоретичних досліджень, пов'язаних з розробкою системи комплексної оцінки естетичних показників якості форменого одягу.

На основі запропонованої класифікації функцій, найбільш властивих форменому одягу, розроблено у вигляді багаторівневої ієрархії номенклатуру естетичних показників якості, що дозволяє максимально врахувати їх при дизайн-проектуванні. На 1-му рівні ієрархії виділено три групи показників: інформаційна виразність, цілісність композиції і товарний вигляд (рис.1). На 2-му рівні кожну групу показників було поділено на підгрупи, що, у свою чергу, на 3-му рівні було представлено одиничними показниками. Особливістю запропонованої номенклатури є те, що в ній уперше було запропоновано використовувати показник інформаційної виразності, що дозволяє одержати чітку інформацію про професійну приналежність представників різних організацій. Як приклад на рис. 2 наведено структурну схему показників інформаційної виразності форменого одягу, що включає на 2-му рівні наступні підгрупи: стильова відповідність, знаковість, новизна моделі і конструкції (відповідність моді), раціональність форми. В свою чергу груповий показник цілісність композиції, що визначає ефективність використання професійно-художніх засобів при створенні повноцінного композиційного рішення виробу, включає на 2-му рівні наступні підгрупові показники: організованість об'ємно-просторової структури, пластична виразність, кольоро-фактура. Також груповий показники товарного вигляду представлено на 2-му рівні двома підгруповими показниками: зовнішній вигляд і рівень обробки виробу.


Рис. 1. Фрагмент ієрархічної структурної схеми естетичних показників якості форменого одягу (рівні з 0-го по 1-й)


Рис. 2. Ієрархічна структурна схема показників інформаційної виразності форменого одягу (рівні з 1-го по 3-й)


Оцінка якості форменого одягу залежить від вірогідності оцінок її показників якості. Будь-яка кількісна оцінка якості, обумовлена одним числом (точкова оцінка), може призвести до помилки, особливо у випадку, коли значення показника визначене через експертні оцінки. Тому було поставлено наступну задачу, окрім точкової оцінки якості виробу знайти інтегральну оцінку. Для вирішення поставленої задачі було використано теорію екстремальних значень.

У роботі для розрахунку нижньої (Ymin) і верхньої (Ymax) інтервальної оцінки одиничних показників якості використовувалися такі залежності:

(1)

. (2)

На основі (1-2), було отримано точкову оцінку якості у вигляді їх середньоарифметичного значення

. (3)

На рис.3 показані у вигляді графіків функцій Ymin, Y, Ymax.

Інтервальні границі розподілу значення точкової оцінки задаються різницею (рис.4). Найбільша довжина інтервалу при x=0 дорівнює 0,264 та зі збільшенням або зменшенням x довжина цього інтервалу різко падає. Це означає, що при високій або низькій якості показника довжина інтервалу прагне до нуля й оцінка практично збігається з точковою оцінкою.



Рис.3. Графіки функцій Ymin, Y, Ymax Рис. 4. Залежності інтервалу ∆ від х


При розв'язанні цієї задачі обмежимо значення показника х за умови, що максимальна ймовірність точкової оцінки якості Y(x) може мати значення не більше 0,975. При підстановці цього значення в залежність (3) було отримано x=2,97. Таким чином, інтервал зміни значення x має вигляд: (-2,97;2,97).

Для пошуку якості показника використовувалися афінні перетворення, що зберігають відношення розподілу відрізка в даному відношенні. Нехай значення показника дорівнює С з границями A, B. Якщо позначити через З відносини, у яких точка С розділяє відрізок [А;В], то

(4)

Застосовуючи відношення С до розподілу [-2,97;2,97] було отримано

(5)

У свою чергу, використовуючи залежність (4) було знайдено відповідне до С значення

(6)

У роботі за інтервальну оцінку якості було прийнято розширений інтервал. Для цього ліва границя значення якості розраховується як середньогеометричне, а права як середньоарифметичне. Такий підхід збільшує інтервал значень K, тому що середньоарифметичне завжди більше ніж середньогеометричне. Точкова (K), інтервальна (Kmin, Kmax) оцінки якості за підгрупами, групами, а також комплексна естетична якість розраховуються відповідно за формулами:

, , , (7)

де р – кількість одиничних показників у відповідних підгрупах.

, , , (8)

де n – кількість підгрупових показників у відповідній групі.

, , , (9)

де m – кількість групових показників.

Запропонована математична модель передбачає, що всі показники вагомі, і коли хоча б один з Y=0, то інтегральне значення якості K=0. З іншого боку, у тому випадку якщо всі Y=1, то K=1. Інтегральне значення якості дуже чутливе до малих частних значень якості Y.

Також у роботі приведено методику, що дозволяє проводити споживчу оцінку форменого одягу за ступенем відповідності між необхідними та можливими його застосуваннями в різних умовах (парадно-вихідних, повсякденних, спеціальних).

У тому випадку якщо для даного виробу визначено всі можливі (МB) і неможливі (МB), а для споживача відповідно всі необхідні (МH) і непотрібні (МH) йому варіанти застосувань, то шляхом попарного зіставлення чотирьох даних підмножин можна визначити mHB - підмножину необхідних і можливих застосувань, mHB - підмножину необхідних, але неможливих застосувань, mBH - підмножину можливих, але непотрібних застосувань, mHB - підмножину неможливих і непотрібних застосувань виробу (табл.1). Між застосуваннями, можливими для даного виробу, і застосуваннями, необхідними для даного споживача, існують три типи відповідності: відповідність можливих застосувань необхідним (CB), відповідність необхідних застосувань можливим (CH), взаємна відповідність між можливими і необхідними застосуваннями (C). Кількість застосувань (n) у підмножинах визначається шляхом безпосереднього підрахунку застосувань за списком застосувань (табл.2).


Таблиця 1

Підмножини застосувань

форменого одягу

M

MH

MH

MB

mHB

mHB

MB

mHB

mHB


Таблиця 2

Кількість застосувань у підмножинах та показники відповідності між ними