LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка конструкції та технологічного процесу виготовлення спеціального взуття з радіозахисними властивостями

Т

>1

сл

мн

6

20

0,5

<1

0,3

3

50

0,2

5

1

0,5

РЗ - Ю

>1

-

мн

0,5

0,5

0,5

<1

3

1

30

>3

5

0,2

1


Тому було проведено повний кількісний аналіз золи зразка РЗ–Т із використанням спектрографічного методу. Результати досліджень підтвердили дані спектрального аналізу (див. табл. 5): вміст титану складає 15,6 %, що займає другу позицію після хрому – 28,7 %.

Таблиця 5


Кількісний аналіз золи шкіри хромтитанового методу дублення


Елементи

Si

Al

Fe

Ti

P

Ca

Na

Cr

Pb

Ni

Mn

Cu

Zr

%в золі

5,12

1,9

0,77

15,6

5,8

1,0

1,21

28,7

0,005

0,002

0,004

0,007

0,007

%в шкірі

0,39

0,1

0,06

1,21

0,5

0,08

0,094

2,24

0,0004

0,0002

0,0003

0,0005

0,0005

г/кг шкіри

3,9

1,4

0,6

12,2

4,5

7,8

9,43

22,4

0,004

0,002

0,003

0,005

0,005


В результаті досліджень рекомендовано застосовувати при виготовленні деталей верху спеціального взуття юхту й шкіру хромтитанового методу дублення та поліамідно-поліефірну тканину / Т2/.

У 4 розділі розроблено конструкцію двох видів взуття для працюючих у зоні відчуження та на АЕС: черевики та бахили. На деталі верху черевиків застосовували юхтову шкіру, а на підкладку – шкіру хромтитанового дублення. Для посилення радіозахисних властивостей у носковій частині взуття застосовано армуючий елемент з алюмінію та проміжну деталь з цього ж матеріалу, яка вільно розташована між основною устілкою та підошвою. Для додаткового захисту гомілково-ступеневого суглоба застосовували еластичний плівковий матеріал (ЕПМ), який наповнений радіаційнозахисними домішками на основі рідкоземельних металів.

Для працюючих на АЕС розроблена конструкція верху спеціального взуття – бахил, верхня частина яких виготовлена з міцної поліамідно-поліефірної тканини. Конструктивна особливість бахил: заготовка з настроченою союзкою та задинкою, по верхньому канту передбачені зав'язки; накладні передні й задні зовнішні ремені допомагають утворити герметичність шва. Матеріал підошов - поліуретан з радіозахисними домішками (Cu, Cr, Pb, Sn, Kd, Bi), який водночас формується у підошву та кріпиться до затяжної кромки верху взуття методом лиття.

У роботі запропоновано уточнений технологічний процес складання заготовок взуття.

Деталі заготовки бахил з'єднуються поліамідними нитками 292 текс. Для того щоб послабити проникнення випромінювання всередину взуття, шов герметизується методом пропускання нитки через 5% поліамідний розчин (застосовуємо сополімер капролоктаму і солі АГ - з адипінової кислоти і гексаметилендіаміна 5% у співвідношенні 50:50). При складанні заготовок з верхом із натуральної шкіри можливі два варіанти з'єднання деталей накладними швами, перший - механічним способом, а другий – хімічним, за допомогою клею. Визначено технологічні параметри з'єднання деталей у заготовку спеціального взуття.

Після складання заготовок проводили дослідження ниткового та клейового швів на визначення коефіцієнта пропускання гамма- та бета-випромінювання. Визначено, що коефіцієнт пропускання випромінювання не змінився порівняно з дослідженням суцільного матеріалу.

Враховуючи результати досліджень, проведених з вибору матеріалів для захисного взуття, виникла необхідність у проведенні досліджень його формостійкості. Нами проведені експериментальні дослідження впливу знакозмінних температур на фіксування форми взуттєвих виробів із радіозахисних шкіряних матеріалів. Для цього були розроблені програма й методика досліджень. Проводилися досліди як поодиноких матеріалів (одношарових), так і у пакетах (двошарових).

Для вибору вагоміших факторів проводилися пошукові дослідження та аналітична й експертна оцінка результатів наукових робіт авторів започаткованого методу. Крім того, було проведено аналіз найекономнішого впровадження методу у вітчизняне виробництво.

Як змінні впливаючі фактори прийнято: величина розтягнення - ∆L та температура нагрівання сушильної камери – tн. Решта факторів, які впливають на технологічний процес, не були змінені. Кількісне значення цих факторів обґрунтоване такими показниками:

-температурою охолодження t00 за результатами проведення досліду прийнято – 50 С;

-тривалістю витримки у сушильній τн та охолоджувальній τ0 камерах взято за результатами дослідів – 5 хв.;

-ступінь зволоження (відносна волога – Wвід=10%) прийнята на основі пошукових дослідів та прогресивних тенденцій виробництва, до яких відноситься такий значний важіль, як застосування більш раціонального зволоження для скорочення терміну сушіння.

Математичне планування та аналіз експерименту забезпечили вибір кількості й умов проведення дослідів, необхідних і достатніх для поставленного завдання. Згідно з планом проведено два види двофакторних експериментів із станом зразків у повітряно-сухому та вологому вигляді. В роботі застосовано метод планування К.Коно, який забезпечує максимальну точність в оцінці коефіцієнтів регресії поліномів.

Як функція відгуку експериментального вивчення процесу прийнята залишкова деформація розтягнення ∆L зал.

Були проведені досліди трьох видів: № 1 – з зразками з РЗ–Т у повітряно-сухому стані; №2 – із зразками з РЗ–Т у зволоженому стані; № 3 – з зразками з РЗ–Ю у зволоженому стані. Кожен дослід проводився п'ятиразово. Числові значення факторів, які не регулювалися, одержано пошуковими дослідами з міркувань економії часу, вони