LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка методів визначення та оцінки гігієнічних властивостей пакетів матеріалів для технологічного одягу фармацевтичної промисловості

показники якості, як розривальне зусилля, відносне видовження на момент розірвання, коефіцієнти незминальності та повітропроникності, а також капілярність здійснювали згідно стандартних методів випробувань. Структура матеріалу вивчалася методом оптичної мікроскопії.

Окрім цього в розділі на основі аналізу умов праці робочого персоналу на фармацевтичних підприємствах "Фармак" та "Техно-Фарм" розроблено методику проведення фізіолого-гігієнічних досліджень комплектів технологічного одягу. При проведені таких досліджень заміри проводили в двох режимах: 1) в стані спокою протягом 4 годин при невеликих навантаженнях (випробувачі імітували операцію фасування); 2) при 30 - ти хвилинному навантаженні на велоергометрі при зусиллі 30 Вт. Випробувачами були 30 добровольців (чоловіків та жінок) віком 25-30 років, які мали приблизно однаковий зріст (1656см). За середньою вагою тіла жінки були поділені на 3 групи. До першої групи входило 10 жінок середньою вагою тіла 50 кг, до другої групи - 60 кг, до третьої - 70 кг. Чоловіки за середньою вагою тіла були поділені на 2 групи: перша група – 10 чоловіків середньою вагою тіла 60 кг; друга група - 10 чоловіків, середньою вагою тіла 70 кг. Тепловий та загальнофункційний стан випробувачів оцінювався за показниками зміни: внутрішньовушної та підпахвової температури тіла людини, температури шкіри, частоти серцевих скорочень та артеріального тиску. Вологовіддача організму жінок та чоловіків визначалася за збільшенням маси білизни та верхніх комбінезонів на початку та наприкінці дослідження.

У третьому розділі наводяться результати експериментальних досліджень гігієнічних властивостей текстильних матеріалів та пакетів технологічного одягу для фармацевтичної промисловості. Одним з найважливіших показників гігієнічних властивостей, який належним чином впливає на комфортність одягу, є їх здатність пропускати повітря, що оцінюється коефіцієнтом повітропроникності. Виявлено вплив зволоження матеріалів на коефіцієнт повітропроникності як окремих шарів, так і пакету одягу в цілому.

Аналіз отриманих результатів дослідження показав (табл.3), що при зволоженні тканин верху відбувається зниження коефіцієнту повітропроникності. Ступінь зниження залежить від кількості вологи,

Таблиця 3

Вплив різного ступеню зволоження на повітропроникність поліефірних тканин верху

Номер проби

Найменування

матеріалу

Коефіцієнт повітропроникності Вр, дм3/м2с матеріалів при різній водовбиральності Пг,%




Пг = 0,5%

(при н.у)

Пг= 5%

Пг = 10%

Пг = 15%

1

Aralka 01

142,44,3

125,77,2

118,42,9

49,70,6

2

Aralka 02

114,16,2

110,14,5

97,11,8

25,71,0

3

Aralka 03

88,22,9

79,02,0

74,92,4

16,50,6

4

Aralka 04

65,53,4

54,12,1

49,52,6

13,30,9

5

Arnilka

76,73,1

64,71,6

59,22,3

18,00,8

6

Selen

35,40,5

21,91,2

14,00,6

10,20,3

7

Gelios 01

23,50,9

17,01,0

6,80,3

Менше 2,5

8

Gelios 02

41,30,7

30,91,5

14,90,3

11,70,8

9

Gelios 03

28,20,4

17,05,7

7,40,3

Менше 2,5

10

Gelios 04

23,60,5

15,40,5

6,70,3

Менше 2,5


що міститься в матеріалі, та від значень їх наскрізної пористості. Так, при зволоженні поліефірних тканин верху до Пг=10% коефіцієнт повітропроникності знижується на 15,0-70,0%. При цьому, найбільше зниження на (60-70%) спостерігається при дослідженні матеріалів із великою густиною ткацтва, а отже з невеликими значеннями поверхневої пористості (проби № 6 - 10). Це можна пояснити тим, що при наявності вологи в структурі матеріалу відбувається заповнення пор водою, завдяки чому більшість з них стають "непрохідними" для повітря. При зменшенні поверхневої пористості, кількість таких пор збільшується, що призводить до підвищення аеродинамічного опору матеріалу, і як наслідок, веде до різкого зниження коефіцієнту повітропроникності. Збільшення водовбиральності до Пг=15% призводить до зменшення коефіцієнту повітропроникності на 60-80%, причому в деяких випадках (для проб №7,9,10) значення (Вр) складає менше ніж 2,5 дм3/м2с.

Для трикотажних білизняних полотен (рис.2) найменше зниження коефіцієнту повітропроникності при зволоженні водою спостерігається для двошарових трикотажних полотен (Alergo, Viska), що складає 5-10% у порівнянні із бавовняним трикотажем для яких ступінь зниження складає 70%.
















Оскільки технологічний одяг представляє собою двошаровий пакет матеріалів, представляло інтерес оцінити, як впливає склад пакету на коефіцієнт повітропроникності і як буде змінюватись повітропроникність, коли матеріали у своїй структурі будуть містити максимальну кількість вологи.

Аналіз експериментальних даних (табл.4) показав, що ступінь зниження повітропроникності пакетів одягу визначається видом білизняного трикотажу.

Найбільше зниження коефіцієнту повітропроникності при зволоженні білизняного шару (на 24%) спостерігається в пакетах одягу із застосуванням бавовняного трикотажу, що пояснюється набуханням целюлозних волокон. Для порівняння в аналогічних пакетах із використанням двошарового полотна Alergo зниження повітропроникності складає 10%. Такі самі тенденції спостерігаються при зволоженні обох шарів пакету одягу, однак в більшості випадків значення коефіцієнту повітропроникності складають менше ніж, 2,5дм3/м2с.

Таким чином, результати аналізу експериментальних даних показали, що традиційна думка про те, що використання білизни на основі бавовняних волокон в комплектах закритої конструкції дозволяє забезпечити комфортні умови експлуатації одягу не відповідає дійсності. В одязі замкнутої конструкції коли практично не відбувається десорбція матеріалу застосування бавовняного трикотажу призводить до порушення повітрообміну, що є основною причиною виникнення дискомфортних відчуттів.

Оцінку параметрів мікроклімату підодягового простору визначали за допомогою розробленого автором методу. Крім вимірювань за допомогою розробленого методу, проведено визначення відносної вологості та температури між шарами пакету одягу електропсихрометричним методом (з точністю