LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка методів визначення та оцінки гігієнічних властивостей пакетів матеріалів для технологічного одягу фармацевтичної промисловості

виробництві було відмічено, що на різних технологічних процесах строк експлуатації одягу зменшується завдяки змінам його зовнішнього вигляду. На деяких місцях спостерігається зміна кольору тканини, яка свідчить про фотодеструкцію матеріалів. Це обумовило проведення досліджень, щодо впливу сумісної дії факторів експлуатації та стерилізації, на захисних властивості матеріалів верхнього технологічного одягу. Об'єктом дослідження обрано верхній комбінезон, який виготовлений з тканини Arnika. Такий комплект проходив випробування на фармацевтичному підприємстві Фармак у цеху фасування сухих стерильних антибіотиків. З метою визначення топографічних зон на яких відбувається найбільше порушення структури матеріалу, оцінку зносостійкості одягу проводили шляхом досліджень проб, що вирізались з різних ділянок комбінезону, що зображено на рис.5














Рис.5 Схема розкрою проб

Для розмежування ступеню впливу механічних та фізико-хімічних факторів зносу у комбінезоні на внутрішній його частині пришивали контрольні проби, які не підлягали впливу хімічних факторів, але проходили стерилізацію разом з одягом та через певну кількість циклів вилучались для дослідження (проби №10-13).

За результатами дослідження (табл.6.) встановлено, що такі показники механічних властивостей матеріалів верхнього одягу, як розривальне навантаження, відносне видовження на момент розірвання, знижуються під впливом фізико-механічних факторів на різних топографічних ділянках (особливо в області ліктя та манжети).

Таблиця 6

Значення напівциклових розривних характеристик матеріалу

верхнього технологічного одягу після експлуатації

Проба

Розривальне зусилля Рр ,Н

Відносне видовження на момент розірвання,xр, %


Ро, Н

DРо,

%

Ру, Н

DРу,

%

xо,

Dxо,


Dxу

1

51814,1

0,0

4459,7

0,0

42,51,7

0,0

46,00,3

0,0

2

1758,3

66,2

1284,2

71,2

19,00,5

55,3

10,50,9

77,2

3

1549,3

70,3

963,7

78,4

18,30,4

56,9

9,50,5

79,3

4

1485,7

71,4

1145,3

74,4

16,01,0

62,4

110,4

76,1

5

1607,3

69,1

1417,4

68,3

13,30,4

68,7

120,7

73,9

6

1879,2

63,9

1456,6

67,4

19,01,3

55,3

111,1

76,1

7

1824,2

64,9

1442,2

67,6

17,00,8

60,0

141,3

69,6

8

1254,3

75,9

993,7

77,8

11,70,4

72,5

80,2

82,6

9

1649,2

68,3

893,0

80,0

18,30,2

56,9

90,7

80,4

10

1542,2

70,3

1496,9

66,5

13,80,3

67,5

11,51,4

75,9

11

42810,2

17,4

2785,0

37,5

38,01,2

10,6

35,02,8

21,7

12

4006,4

22,7

2308,2

48,3

34,00,4

20,0

29,01,2

36,9

13

3487,5

32,8

1957,1

56,1

27,20,7

36,0

26,00,9

43,4


Однак оптичні дослідження поверхні тканини показали (рис.6), що на різних стадіях зносу характер поверхні тканини відповідає всім обов'язковим вимогам. Статистичними методами були побудовані криві розподілу пор за розмірами, які показали, що максимум кривої зміщено у бік менших розмірів наскрізних пор приходиться на площу 750 мкм2. Отримані дані очевидно можна пояснити тим, що під дією експлуатаційних факторів відбувається розтрощення ниток, що призводить до зменшення розмірів міжниткових пор. При цьому, характер зовнішньої поверхні матеріалу залишається не пошкодженим.














В четвертому розділі проведено фізіолого-гігієнічну оцінку комплектів одягу в лабораторних умовах та в умовах діючого виробництва, яка є одним із головних критеріїв оцінки комфортності технологічного одягу для фармацевтичної промисловості. Режим дослідного носіння і час випробування у лабораторних умовах визначали відповідно до тривалості робочої зміни. Експеримент проводили також серед співробітників чистого приміщення на фармацевтичних підприємствах Фармак, Техно-Фарм. На основі порівняльного аналізу отриманих фізіолого-гігєнічних показників різних комплектів технологічного одягу для фармацевтичної промисловості, найбільш комфортним можна вважати комплект, верх якого виконано з матеріалу Aralka, а білизна з двошарового білизняного трикотажу - 50%бавовна + 50%ПП.

Для підвищення комфортності існуючих видів технологічного одягу були проаналізовані зони потовиділення людини, які найбільш чітко виявляються при виконанні активної фізичної роботи. З рис.7 видно, що найбільш сильною та швидкою реакцією відзначаються зони в області чола, шиї, передньої та задньої сторони тулуба.

Враховуючи означені фактори було внесено зміну у конструкцію верхнього одягу (рис.8). Виготовлено дослідний зразок верхнього комбінезону з вентиляційними отворами, які були розташовані в зонах, де відбувається найбільш інтенсивне потовиділення. Результати дослідження, які проводили згідно розробленої методики дозволили рекомендувати такий комбінезон при роботі у чистих приміщень. Згідно отриманим даним наявність вентиляційних отворів на верхньому комбінезоні дозволяє на 10% знизити вологовіддачу організму людини в процесі експлуатації одягу. Таким чином результати фізіолого-гігієнічних досліджень підтвердили, що за допомогою розробленого методу оцінки мікроклімату підодягового простору можливо