LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка методу інтерактивного автоматизованого проектування базових конструкцій жіночого легкого одягу з елементами модульного синтезу

трьох інформаційних масивів: масиву геометричних модулів (ГМ) поверхні манекена, масиву КМ основи конструкції манекена, та матриць з'єднань примітивів.

Метод автоматизованого з'єднання примітивів в блоки базується на спрямованому переборі сумісності примітивів певного об'єкта. Для формування набору сумісних примітивів в блоки, розроблені матриці сумісності. При цьому виходять із принципів функціональної, конструктивної та технологічної сумісності.

Перша - це базова матриця з'єднання примітивів в блоки по вертикалі (БМВ). Вона характеризує конструктивну сумісність примітивів для відтворення основних вертикальних членувань поверхні одягу (бульове складання підмножин).

Друга - це базова матриця з'єднання примітивів в блоки по горизонталі (БМГ). Вона характеризує функціональну сумісність вертикальних блоків для відтворення горизонтальних членувань (бульове складання підмножин).

Третя - це узагальнена матриця з'єднання об'єднаних в блоки примітивів, яка відображає алгоритм синтезу модулів за технологічною сумісністю (складання множин).

Для ОК перші дві базові матриці - це матриці розміром 24х24, третя матриця розміром 6х6. Елементами матриць є ребра примітивів розгортки поверхні ОК. Усі три матриці складаються з елементарних матриць. Елементарна матриця - це примітив розгортки, який складається з чотирьох ребер. Фрагмент базової матриці наведено в таблиці 1.

Для отримання вихідної модельної конструкції (ВМК) виробу складено схему модельних змін базової матриці, яка передбачає виключення ліній з'єднання примітивів в блоках як по вертикалі, так і по горизонталі (таблиця 2).

На підставі виконаних досліджень розроблені алгоритми функціональної моделі синтезу ГМ та КМ для побудови розгорток манекена та ОК з перетворенням у ВМК.

Накладання розгортки поверхні манекена на креслення ОК показало їхній збіг (відхилення довжин контурів складає 1,5%, відхилення площ 1,1%). Це підтверджує доцільність використання в автоматизованому двовимірному проектуванні базових конструкцій одягу.

Таблиця 1. Фрагмент базової матриці з'єднання примітивів переду

по вертикалі

рядка

примітива

1



№ стовпця

1

2

3

4



Ребра примітива

11-21

21-22'

22'-12'

12'-11

5


21-31

1

1

0

0

6

4

31-32'

0

0

0

0

7


32'-22'

0

1

1

0

8


22'-21

1

11

1

0

Примітка: 1 - сумісні; 0 - несумісні.


Таблиця 2. Схема модельних змін БМВ переду ВМК жіночої сукні прилеглого силуету 1-го вертикального блоку

Стовпці матриці

Рядки БМВ БМВ матриці


2


6


10


14


18

8

-11





12


-11




16



-11



20




-12


24





-11

Примітка: -11 - виключення з'єднання.

Четвертий розділ присвячено адаптації методик конструювання до системи AutoCAD.

Аналіз методик конструювання показав, що основними елементами графічної побудови конструкцій жіночого легкого одягу є вертикальні та горизонтальні лінії базисної сітки, конструктивні відрізки та дуги, радіуси, значення кутів для визначення конструктивних точок.

Це дозволило виділити для побудови формотворних елементів в базових конструкціях жіночого легкого одягу в системі AutoCAD наступні графічні примітиви: точка, відрізок, дуга, коло.

Послідовність побудови основних конструктивних точок має змішану систему графічних процедур, які не адаптовані до програмного забезпечення. Тому було виконано аналіз та перерозподіл графічних процедур методики ЄМКО РЕВ та системи Мюллера. ЄМКО РЕВ була вихідною в модульній декомпозиції ОК. Система Мюллера має спрощену побудову більшості конструктивних відрізків, на відміну від ЄМКО РЕВ.

В ЄМКО РЕВ для побудови 23 МПК ОК сукні використовують 70 процедур, в системі Мюллера є 52 процедури для побудови БК жіночого жакета.

Розроблені модулі ОК враховані в послідовності процедур побудови основних деталей з адаптацією до системи AutoCAD.

Після адаптації методик конструювання до системи AutoCAD, методика ЄМКО РЕВ для побудови спинки включає 23 процедури, для переду 22, що скорочує кількість процедур в послідовності побудови на 34%. За системою Мюллера конструкція спинки має 14 процедур, переду - 22, скорочення складає 35%.

Враховуючи, що одним із основних елементів оздоблення сукні є комір, багатоваріантність якого дозволяє на одній конструктивній основі отримати нові моделі, розроблено класифікатор комірів для оформлення горловини сукні. В основу класифікатора закладені технологічні параметри основних та композиційних елементів коміра. Для упорядкування процедури автоматизованого синтезу ОК розроблена універсальна методика побудови стояче-відкладних комірів.

Розроблено програмне забезпечення AutoCAD для побудови основи конструкції сукні жіночої прилеглого силуету за методикою ЄМКО РЕВ, жакета жіночого по системі Мюллера та стояче-відкладних комірів за універсальною методикою з елементами інтерфейса користувачів та сценарних форм діалогу.

Перевірка базової конструкції жіночої сукні, побудованої за адаптованою методикою ЄМКО РЕВ, підтвердила високу статичну відповідність зразків фігурі споживача. Комплексний показник статичної відповідності Рст = 4,83 бали.

Впровадження адаптованої до ЕОМ проектно-конструкторської документації скорочує терміни побудови та моделювання конструкції сукні жіночої прилеглого силуету на 56%, жакета жіночого на 55%, стояче-відкладних комірів на 34% та поліпшує якість виробів.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


1. Встановлено, що актуальним для сучасних САПР одягу є розробка