LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка механізмів подачі голкової нитки сточувальних машин ланцюгового стібка

зниження її міцності.









Рис. 9. Графіки функцій Р(ц) та Р'(ц) нового МПГН













Рис. 10. Розрахункова схема МПГН з нитконапрямниками Н2 та Н'2

Тому було проведено другий етап синтезу, під час якого визначено координати додаткових нитконапрямлячів Н2 та Н'2 (рис. 10), які повинні були усунути ці недоліки.

В результаті отримані значення параметрів (табл. 3), які забезпечили раціональний закон подачі нитки, що не спостерігається в жодному з досліджених МПГН (рис. 11).

Для розробленого МПГН проведено аналіз впливу параметрів на значення функції подачі нитки та вибрано основний параметр для регулювання величини подачі нитки, на основі чого розроблено номограму (рис. 12).

Для експериментальної перевірки ефективності нового МПГН та перевірки достовірності аналітичних залежностей виконано експеримент, при якому вимірювався натяг нитки в процесі утворення стібка методом тензометрії.

На рис. 13 зображено експериментальну установку, що містить об'єкти та засоби дослідження.



Таблиця 3

Значення параметрів МПГН з додатковими нитконапрямлячами

Назва параметра

мм

град

-100

-5

-150

38

43,5

45

80

150











Рис. 11. Графіки функцій Р(ц) та Р'(ц) нового МПГН з додатковими нитконапрямлячами














Рис. 12. Номограма для визначення значення параметра YН1



Рис. 13. Вигляд експериментальної установки:

1 – головка ШМ 876 кл; 2 – ЛАТР; 3 – АЦП Акон КТ400; 4 – балочка для вимірювання зусилля натягу нитки; 5 – балочка для позначки КВП голки;

6 – магазини опору; 7 – трансформатор ЕПС500.1-12 19; 8 – ПК




Результати експерименту в вигляді аналого-цифрового сигналу, який було перетворено з електричного сигналу, що виникав внаслідок розбалансування вимірювального моста, відповідно при дослідженні базової та нової конструкції МПГН зображені на рис. 14.

Результат порівняння аналітичних (крива 1) та експериментальних (ломані 2, 3) значень сили, яка виникає в нитці при застосуванні нового МПГН та базового МПГН, зображено на рис.15.


а






б

Рис. 14. Запис значень зусилля натягу нитки МПГН:

а – базової конструкції; б – нової конструкції; 1– показники балочки, Мв;

2 – позначка КВП голки


































Рис. 15. Гістограма значень зусилля натягу нитки протягом процесу утворення стібка:

1 – значення для нового МПГН, отримані аналітично; 2 – значення для нового МПГН, отримані експериментально; 3 – значення для базового МПГН, отримані експериментально

Аналіз результатів експериментальних досліджень показав таке:

1. Для базового МПГН розтяг нитки постійно перебуває в зоні залишкових деформацій, які виходять за межі розрахунків.

Невідповідність аналітичних та експериментальних значень, що перебувають у зоні пружних деформацій у новому МПГН, не перевищує 10-14 %.

Деяке відхилення аналітичних залежностей можна пояснити динамічними впливами на нитку, залишковими деформаціями та запізненням процесу релаксації нитки при остаточному затягуванні стібка.

2. Порівняння значень та законів зміни зусиль натягу нитки при застосуванні нового та базового МПГН показали, що процес утворення стібка при роботі нового МПГН протікає в більш сприятливих умовах. Необхідне зусилля на регуляторі натягу нитки для отримання якісної строчки при застосуванні нового МПГН в середньому на 20-23% менше, ніж в базовій машині, а максимальне – в 4,9 разів, що свідчить про зменшення зусилля натягу нитки в процесі утворення стібка. Змотування нитки відбувається тільки в період остаточного затягнення стібка, що відповідає класичному опису процесу утворення стібка. В той же час при застосуванні базового МПГН змотування нитки відбувається ще й в середині процесу утворення стібка (в період проведення петлі нитки в матеріал голкою), що призводить до збільшення зусилля натягу нитки, ускладнює процес скидання петлі нитки з петельника та збільшує число циклічної взаємодії на нитку, що в свою чергу призводить до накопичення залишкових деформацій нитки та зменшення еластичності строчки.

Таким чином, застосування розробленого МПГН при модернізації цього уніфікованого ряду ШМ або проектуванні нових є доцільним.

Результати дисертаційної роботи впроваджено у вигляді рекомендацій з регулювання та налагодження відповідного обладнання на ЗАТ КШФ "Юність", ЗАТ ТФ "Роза", а також у лабораторіях Інституту інформаційних та моделюючих технологій "ІМТ" (генерального представника в Україні фірм "Дюркопп", "Пфафф", "Ямото", "Рісс", "Альба" та ін., що вироблять швейне обладнання).


ВИСНОВКИ


1. Уточнено процес утворення ланцюгових сточувальних стібків з урахуванням взаємодії робочих органів ШМ, що, в свою чергу, дало чітке уявлення про функції та етапи роботи МПГН.

2. Виведені аналітичні вирази функцій необхідної та дійсної подачі нитки з врахуванням її властивостей, які дали змогу отримати необхідні вихідні дані для аналізу існуючих та проектування нових МПГН.

3. Розроблено класифікацію МПГН, яка полегшує вибір їх структури при проектуванні даних механізмів залежно від поставлених завдань.

4. Визначені функції подачі нитки сучасних типових ШМ та виявлені раціональні структури МПГН та параметри цих механізмів, на основі їх порівняльного аналізу.

5. Розроблено рекомендації з налагодження типових МПГН в залежності від заданих технологічних параметрів ШМ та типу ниток.

6. Розроблено МПГН з кращими динамічними і експлуатаційними характеристиками та більш простої конструкції порівняно з відомими механізмами.

7. Визначено параметри нового МПГН, розроблено його конструкцію в прив'язці до базової ШМ 876 кл. ПМЗ та надані рекомендації з модернізації, проектування нових машин цього конструкторсько-уніфікованого