LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка модульного технологічного процесу автоматизованого складання заготовок верху взуття

експерименту: =f(Q); Визначення Qопт при: q=0,9 Н/см2 – const; V=0,02 м/с – const; n=50 шт. – const; , де Z –загальна кількість замірів, Z=100 замірів, ZН – кількість замірів, при яких був оптимальний захват.

Таким чином, оптимальне значення цього технологічного параметру становить: для деталі №1 Qопт=42 м3/год, для деталі №2 Qопт=32 м3/год, для деталі №3 Qопт=42 м3/год, для деталі №4 Qопт=42 м3/год.

Мета другої серії – визначення оптимального значення qопт. Значення q змінювалось в наступних інтервалах: 0,3; 0,5; 0,7; 0,9; 1,1 Н/м2. В якості активної сітчастої структури – полотно трикотажне поздовжньов'язане капронове. Графік залежності ймовірності оптимального виконання операції автоматизованого захвату від питомої сили притискування до захватного органу стосу деталей q представлено на рис. 4. Рівняння регресії для чотирьох деталей:

Деталь № 1 -0,0179q2+0,66q+0,3022 при =1; (15)

Деталь № 2 -1,0179q2+2,210q-0,2008 при =1; (16)

Деталь № 3 -0,4821q2+1,170q+0,2858 при =1; (17)

Деталь № 4 0,0536q2+0,190q-0,0475 при =1. (18)

Умови проведення даної серії експерименту: =f(q); Визначення qопт при: Q=Qопт (результати серії 1) – const; V=0,02 м/с – const; n=50 шт. – const; ; Z=100 замірів.

Як видно, ймовірність оптимального захвату буде максимальною при таких значеннях технологічного параметру qопт: для всіх чотирьох деталей qопт=1,1 Н/см2.

Мета третьої серії – визначення оптимального значення Vопт. Значення V змінювалось в наступних інтервалах: 0,020; 0,025; 0,030; 0,035; 0,040 м/с. В якості активної сітчастої структури- бязь сурова. Графік залежності ймовірності оптимального виконання операції автоматизованого захвату від лінійної швидкості виконання операції автоматизованого захвату V представлено на рис. 5. Рівняння регресії для чотирьох деталей:

Деталь № 1 3028,6V2-226,9V+4,2 при =0,95; (19)

Деталь № 2 3342,9V2-245,1V+4,4 при =1; (20)

Деталь № 3 1200,0V2-106,4V+2,6 при =1; (21)

Деталь № 4 4200,0V2-293,4V+5,1 при =1. (22)

Умови проведення даної серїї експериментів: =f(V); Визначення Vопт при: Q=Qопт (результати серії 1) – const; q=qопт (результати серії 2) – const; n=50шт. – const; ; Z=100замірів.

Отримані результати свідчать про те, що для всіх чотирьох деталей значення технологічного параметру Vопт=0,02 м/с. Саме при такому значенні ймовірність оптимального виконання операції буде максимальною.

Мета четвертої серії – визначення впливу на оптимальне виконання операції автоматизованого захвату значень nопт. Значення n змінювались в наступних інтервалах: 10; 30; 50; 70; 90 шт. В якості активної сітчастої структури – полотно трикотажне поздовжньов'язане капронове. Графік залежності ймовірності оптимального виконання операції автоматизованого захвату від значення кількості деталей у стосі n представлено на рис. 6. Рівняння регресії для чотирьох деталей:

Деталь № 1 -0,0001n2+0,0134n+0,6457 при =1; (23)

Деталь № 2 -910-5n2+0,0083n+0,7548 при =1; (24)

Деталь № 3 -0,0002n2+0,0168n+0,5167 при =1; (25)

Деталь № 4 -0,0002n2+0,0185n+0,4433 при =1. (26)

Умови проведення даної серїї експериментів: =f(n); Визначення впливу значень n на при: Q=Qопт (результати серії 1) – const; q=qопт (результати серії 2) – const; V=Vопт (результати серії 3) – const.

Як видно на графіку, значення технологічного параметру n впливає на оптимальне виконання операції: при збільшенні кількості деталей у стосі, починаючи з 50 шт., значення ймовірності оптимального виконання операції автоматизованого захвату зменшується. Тому рекомендується не перевищувати максимальну (початкову) кількість деталей у стосі більше, ніж 50 шт.

Порівнюючи результати математичного моделювання з результатами експериментальних досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Для деталей із м'яких неворсистих, навіть повітропроникних матеріалів (бязь сурова, бумазея-корд сурова, фланель гладкофарбована, тик-саржа, флізелін, спилок) легко підібрати оптимальні значення вищеперелічених параметрів, для яких =0,950,98.

2. Для деталей із ворсистих повітропроникних матеріалів (байка взуттєва з начосом) =0,93 при Q=42 м3/год; q=1,1 Н/м2; V=0,02 м/с; n=190 шт. Для збільшення значення для таких матеріалів потрібно підібрати для захватного органу більш густішу сітку.

3. Для деталей із жорстких матеріалів (шкіра натуральна хромового методу дубління) =0,6 при Q=42 м3/год; q=1,1 Н/м2; V=0,02м/с; n=190 шт. Для збільшення значення для таких матеріалів потрібно підібрати для захватного органу менш густішу сітку та збільшити значення Q.

4. Різницю значень та можна пояснити наступними чинниками:

  • наявністю деформації сітки захватного органу та деталі при виконанні операції;

  • впливом ворсистості матеріалів;

  • похибки замірів параметрів активної (tx1, ty1, a1, b1) та пасивної (tx2, ty2, a2, b2) сітчастих структур;

  • робоча поверхня захватного органу не плоска, а має форму частини поверхні циліндра;

  • впливом жорсткості деталей при згинанні (фізико-механічні властивості матеріалу, форма, товщина деталі);

  • незважаючи на ретельне заземлення захватного органу, стосу деталей та підтримуванню відносної вологості повітря в межах 65-70%, немає гарантії повної відсутності впливу електростатичних зарядів на оптимальне виконання операції.

У четвертому розділі розроблено технологічні принципи проектування процесу автоматизованого складання плоских модулів заготовок верху взуття.

Пропонується модульний технологічний процес автоматизованого складання заготовок верху взуття, що складається з наступних операцій:

  • Захват деталей із накопичувачів захватним пристроєм (деталі укладаються до накопичувачів у зорієнтованому положенні, що забезпечує оптимальне спряження на складальних позиціях, у кількості 50 штук) при встановлених конкретних значеннях технологічних параметрів операції в залежності від матеріалу деталі.

  • Транспортування захваченої деталі на позицію складання плоского модуля без порушення орієнтації.

  • Укладання та фіксування деталей на палеті (здійснюється за допомогою голок по контуру затяжної кромки з відступом від краю 2-3 мм та в місцях з'єднання деталей).

  • Транспортування палети з укладеним плоским модулем на стіл швейного напівавтомату.

  • Пошиття плоского модуля на швейному напівавтоматі, зорієнтованому на автоматизацію.

    Пропонується спосіб побудови принципової схеми послідовності виконання операцій технологічного процесу автоматизованого складання плоских модулів заготовок верху взуття на прикладі напівчобіт чоловічих для співробітників МВС України (рис.7).

    Стосовно до розробленої схеми, деталі Д, що підлягають складанню, укладаються до накопичувачів (позиції базування ПБ) у зорієнтованому положенні, яке забезпечує правильне спряження на робочих позиціях; деталі Д з накопичувачів подаються на палету, котра займає визначене положення (позиції фіксування ПФ), в якому палета знаходиться поки не буде завершено процес укладання деталей; палета переміщується між позиціями фіксування ПФ циклічно з шагом позиції ln; палета з укладеним модулем зштовхується на стіл швейного напівавтомату (позиції складання ПСк), де і здійснюється скріплення.

    Для зручності автоматизованого складання заготовка розбивається на два плоскі модулі. Процес


  •