LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка низькомодульної технології заключної обробки текстильних матеріалів

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ









КУЛІГІН МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ







УДК 677.85; 532.135




РОЗРОБКА НИЗЬКОМОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

ЗАКЛЮЧНОЇ ОБРОБКИ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРИАЛІВ


05.19.03 - технологія текстильних матеріалів





АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук















ХЕРСОН – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Іванова Тетяна Володимирівна, Херсонський державний технічний університет, доцент кафедри хімічної технології і дизайну волокнистих матеріалів.


Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Малкін Е.С., Інститут техничної теплофізики, НАН України, завідувач лабораторії;

доктор технічних наук Поліщук С.О., ВАТ "Краситель", начальник відділу маркетингу .


Провідна установа:

Технологічний університет Поділля, кафедра хімічної технології,

Міністерство освіти і науки України, м. Хмельницький.


Захист відбудеться 26.04.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 при Херсонському державному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24.



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного технічного університету (73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24).



Автореферат розісланий 23.03.2001 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сумська О.П.






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. У перспективах розвитку оздоблювального виробництва в країнах СНД особлива увага приділяється питанням забезпечення якості продукції, відповідності росту продуктивності і попиту на текстильні матеріали.

Оздоблювальне виробництво споживає 70 % енергії, затрачуваної на виробництво готових тканин, більш половини цієї енергії витрачається на сушіння.

Значне скорочення енергетичних витрат при обробці текстильних матеріалів досягається за рахунок зниження вологості тканини, що потрапляє у сушильну машину. Зменшення кількості вологи досягається за рахунок застосування інтенсивного зневоднювання і нанесення дозованої кількості розчину за допомогою валів "піко", пінної технології, розпилення.

Найбільш ефективним із способів нанесення дозованої кількості розчину є спосіб розпилення. До позитивних якостей цього способу варто віднести: по-перше, можливість нанесення на тканину оздоблювального розчину в 2 рази менше ніж при плюсуванні і зміни приросту ваги обробленої тканини у межах 10-100 %, а по-друге, можливість обходитися без енергоємної сушильної машини, яка необхідна для попереднього сушіння тканини.

Науково-технічна інформація про застосування способу нанесення оздоблювальних складів розпиленням у вітчизняному оздоблювальному виробництві відсутня.

Таким чином, актуальність данної роботи зумовлюється доцільністю проведення досліджень в області розробки ресурсозберігаючої низькомодульної технології для заключної обробки текстильних матеріалів і створення установки для нанесення оздоблювальних складів розпиленням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає програмі реформування економіки і соціально-економічного розвитку Херсонської області на період до 2001 року "Технологічне переозброєння базових областей у напрямку зменшення рівнів ресурсо- й енерговитрат", що розроблена згідно з дорученням КМУ від 20.06.1998 р., №10166175 на підставі концепції стабілізації і реформування економіки Херсонської області у відповідності з Програмою "Україна 2010" і Державної програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я, що затверджена рішенням VIII сесії обласної Ради народних депутатів XXIII скликання від 8.04.1999 р., № 806.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботиє розробка ресурсозберігаючої низькомодульної технології для заключної обробки тканин на основі використання сконструйованої установки для нанесення оздоблювальних складів розпиленням.

Для досягнення поставленої мети вирішені наступні задачі:

- розробка установки для нанесення хімічних розчинів на тканину розпиленням;

- вивчення впливу технологічних параметрів процесу розпилення оздоблювальних складів на ефект маломнучкості і розробка технологічного режиму маломнучкої обробки;

- розробка оздоблювальних складів і технології одержання на тканинах малозмивних апретів;

- дослідження можливості сумісності процесів малозсідальної і гідрофобної обробки тканини, що здійснюється на базі низькомодульної технології;

- проведення виробничих дослідів і апробація запропонованої низькомодульної технології заключної обробки тканин.

Об'єкт дослідження - способи нанесення оздоблювальних складів.

Предмет дослідження - розробка низькомодульної технології заключної обробки текстильних матеріалів.

Методи дослідження. Задачі, поставлені в роботі, вирішені з використанням теоретичних та експериментальних методів. Дослідження змін в структурі бавовняного волокна, обробленого термореактивною смолою здійснювали методом електронної мікроскопії; якісний та кількісний аналіз рівноти розподілу апрету виконували шляхом об'єктивної колориметричної оцінки забарвлення тканин; для визначення фізико-механічних показників тканин та якості заключних обробок (ММ, МАПС, МАРС, комбінованої гідрофобної і МЗ) застосовували фізіко-хімічні й аналітичні методи аналізу згідно з затвердженими державними стандартами.

При визначенні оптимальних технологічних параметрів використовували методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в галузі хімічної технології текстильних матеріалів показана залежність ефекту маломнучкості, малозсідальності і гідрофобності від способу нанесення оздоблювальних препаратів.

Отримані експериментальні дані, що відображають механізм взаємодії термореактивної смоли з целюлозою при нанесенні оздоблювальних складів способом розпилення.

Встановлено, що необхідного ефекту маломнучкості можна досягти при меншій інтенсивності "зшивання" макромолекул целюлози, а саме при трьох поперечних зв'язках на 100 ангідроглюкозних ланок і зниженні кількості фіксованої смоли на тканині до 4-5%.

Науково обґрунтована можливість застосування низькомодульної технології при сумісності гідрофобної і малозсідальної обробки бавовняної тканини.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена