LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка низькомодульної технології заключної обробки текстильних матеріалів

подаванням рідини на дисковий робочий елемент:

1 - диск, що розпиляє; 2 - корпус; 3 - трубопровід для подачі розчину на диск; 4 - бак для розчину; 5 - пасова передача; 6 - електродвигун;

7 – тканина, що оброблюється; 8 - напрямні ролики.


Установка, зображена на рис. 1, працює таким чином: розчин, що розпилюється з бака - 4 по трубопроводу - 3 подається на форсунку, що розпилює - 1, форсунка приводиться в рух за допомогою електродвигуна (3000 хв-1) через підвищувальну ремінну передачу. Під дією відцентрової сили рідина розпилюється на тканину через вікна в передній і задній стінках корпуса.

Для нанесення оздоблювального розчину по всій ширині оброблюваної тканини встановлюються в один ряд шість модулів.

У підрозділі 3.2 представлені оптимальні параметри низькомодульної технології маломнучкої обробки, здійснюваної способом розпилення.

Досліджено вплив доважку тканини у мокрому стані на ефект маломнучкості. Встановлено, що стандартного значення суми кутів відновлення можна досягти при вологовмісті 30% і концентрації карбамолу ЦЕС 160-170 г/л.

При визначенні оптимальної концентрації основних компонентів в апретуючому складі для обробки ММ сорочкових тканин використовувався метод математичного планування (повний факторний експеримент).

Досліджуваними факторами були концентрація термореактивної смоли ДМЕС (диметилолетиленсечовина) і силіконових емульсій. Як каталізатор використовували гексагідрохлорид магнію з оцтовою кислотою. За вихідний параметр була прийнята сума кутів відновлення.

Оздоблювальні склади, одержані в результаті експерименту представлені у табл.1.









Таблиця 1

Оздоблювальні склади

Склад апрету Концентрація, г/л

Найменування тканини

сорочкова тканина арт. 1СО-191 поплін арт. 1СО - 749

Спосіб нанесення

плюсування розпилення плюсування розпилення

Карбамол ЦЕС 70 140 74 144

Хлорид магнію та оцтова кислота 4,2 8,4 4,4 8,6

Емульсія ГКЖ-94 10 18 10 19

Емульсія КЕ–20-03 10 15 10 15


Одержані результати (табл.2) свідчать про те, що стандартне значення ефекту маломнучкості (220 град) досягається при вмісті смоли у волокні 5% у зразка, що оброблен плюсуванням, і 4,7% - способом розпилення. По кількості зв'язаного формальдегіду і азоту у волокні досліджувані способи рівнозначні. Кількість вільного формальдегіду у випадку застосування способу розпилення нижче на 25-30%.

Таблиця 2

Вплив способу нанесення просочувальних складів на процес

смолоутворення і показники якості обробки тканини

Показники якості Концентрація, г/л

Найменування тканини

сорочкова тканина арт.1СО-191 поплін арт. 1СО - 749

Спосіб нанесення

плюсування розпилення плюсування розпилення

е Кутів відновлення, град 224 220 226 227

Вміст смоли на тканині, % 5 4,7 5 4,4

Вміст азоту, % 1,1 1,2 1,2 1,3

Вміст зв'язаного формальдегіду, % 1,0 1,2 1,1 1,2

Вміст вільного формальдегіду, % і мкг/г 0,030 313 0,014 141 0,032 322 0,007 70,0

Кількість поперечних зв'язків на 100 ангідроглюкозних залишків целюлози 2,6 2,8 2,8 3,0


Порівняння досліджуваних способів нанесення оздоблювальних складів проведено за такими фізико-механічними показниками: вмістом фіксованої смоли (гравіметричним способом і за вмістом азоту - методом К'єльдаля); наявністю формальдегіду в зв'язаному і вільному стані; кількістю поперечних зв'язків, що утворилися між макромолекулами целюлози і термореактивною смолою; стійкістю обробки до прання. Одночасно для контрольних варіантів проведене визначення оптимальних концентрацій компонентів у просочувальних розчинах.

Про розподіл смоли в об'ємі волокна робили висновок за електронними знімками ультратонких поперечних зрізів бавовняного волокна, обробленого за двома досліджуваними варіантами (рис.2).

а) б)

Рис.2. Знімки ультратонких поперечних зрізів бавовняного волокна:

а) - електронна мікрофотографія фрагменту бавовняного волокна, обробленого ДМЕС способом плюсування (збільшення 20 тис. разів);

б) - електронна мікрофотографія фрагменту бавовняного волокна, обробленого ДМЕС способом розпилення (збільшення 20 тис. разів).


Розгляд отриманих мікрофотографій свідчить, що смола в обох випадках розподіляється рівномірно по всьому об'єму волокна.

Утворення зв'язків підтверджується методом інфрачервоної спектроскопії (рис. 3).

Аналіз ІЧ спектрів поглинання свідчить про деяке зменшення інтенсивності смуги поглинання в області 3200-3600 см-1 і в області 2800-3000 см-1, що обумовлено валентними коливаннями гідроксильних груп, що вступають у водневий зв'язок, і груп СН2, СН у порівнянні з інтенсивністю таких же смуг в спектрі необробленої целюлози.

Відмічені зміни інтенсивності смуг поглинання, очевидно, зв'язані із зменшенням загальної кількості гідроксильних груп целюлози в результаті залучення частини їх у взаємодію із оксиметилольними групами диметилолетиленсечовини.

Подібне зменшення поглинання в області 3300 см-1 характерно для зразків целюлозних волокон, модифікованих як диметилолетиленсечовиною, так і метилольними похідними етиленсечовини. Про "зшивання" макромолекул целюлози термореактивною смолою свідчить також поява смуг поглинання в області 1710 см-1, які характеризують валентні коливання групи С=О (Амід I) 1510- 1520 см-1 – валентні коливання СNН (Амід II) і посилення смуги поглинання при 1285 см-1, що відноситься до груп С – N.

Зменшення інтенсивності поглинання смуги з частотою 900 см-1 характеризує глибину процесу утворення сітчастих структур. Про вплив способів нанесення оздоблювального складу на кількість поперечних зв'язків, що утворюються, по спектрах поглинання і оптичної щільності стверджувати не можна, оскільки помітних розходжень у спектрах поглинання не спостерігається.






Довжина хвилі l, мкм

Інтенсивність поглинання, %

Хвильове число n, см-1


Рис.3. Інфрачервоні спектри поглинання целюлози:

1 - вихідна целюлоза;

2 - целюлоза, що оброблена методом плюсування;

3 - целюлоза, що оброблена методом розпилення.














Реакційноздатні предконденсати, до яких відноситься карбамол ЦЕС, реагують з целюлозою за наступною схемою:


Розрахунок кількості поперечних зв'язків, зроблений за рівнянням, що пропонується И. Фріком показує, що необхідний ефект маломнучкості характеризується утворенням трьох поперечних зв'язків на 100 глюкозних ланок целюлози (табл.2).

Вивчено вплив способів нанесення оздоблювальних складів на якісні показники готових тканин. Встановлено, що за всіма показниками якість тканини, що оброблена способом розпилення, відповідає вимогам стандартів. За гігієнічними властивостями, тканина, що оброблена за низькомодульною технологією також не поступається тканині, що оброблена за традиційною