LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка низькомодульної технології кольорування і заключної обробки штучного трикотажного хутра

якому розглянуті традиційні і низькомодульні способи фарбування і заключної обробки штучного трикотажного хутра.

Аналіз науково-технічної інформації в області фарбування і заключної обробки штучного хутра дозволив виявити переваги низкомодульної технології у порівнянні з традиційними способами.

Обґрунтовано доцільність застосування низькомодульної технології кольорування і заключної обробки штучного трикотажного хутра з метою розмаїтості колористичних ефектів і надання спеціальних властивостей (малозминання, гідрофобності і др.) хутру.

На основі критичного аналізу літературних даних обґрунтовано необхідність розробки дозованих способів нанесення фарбувальних і оздоблювальних складів на полотно штучного трикотажного хутра шляхом механічного розпилення, як найбільш економічного і перспективного технологічного процесу.

У другому розділі викладено загальну методику та основні методи досліджень. Приведені характеристики використаних матеріалів, описані основні методи досліджень. Колірні характеристики забарвлень визначали на кольоровимірювальному комплексі "Color Magic", до складу якого входять: спектрофотометр VH-Color-Magic, процесор IBMPC, принтер Valt Henrisen (Голландія), пакет прикладних фірмових програм для вирішення задач виробничої колористики. Стійкість забарвлень до фізико-хімічних впливів, визначення якості незминання і гідрофобності ворсу, стійкість ефекту незминання хутра до мокрих обробок оцінювали у відповідності до затверджених державних стандартів. Наведено розрахунок коефіцієнтів вибираємості і фіксації барвників на хутрі, методика дослідження брудовідштовкуючих властивостей текстильних матеріалів відносно сухого забруднення. При визначенні оптимальних технологічних параметрів використовувався метод математичної статистики: повний факторний експеримент.

У третьому розділі представлено експериментально-теоретичну частину роботи, що складається із шести підрозділів.

У підрозділі 3.1. представлено коротку характеристику установки для нанесення фарбувальних розчинів шляхом механічного розпилення з безпосередньою подачею рідини на дисковий робочий елемент.

Для одержання забарвлень середнього тону і різноманітних ефектів кольорування використовували штучне трикотажне хутро з ворсом з поліакрілонітрильних волокон (ПАН) різної поверхневої щільності, від 505 до 756 г/м.



Для фарбування застосовували катіонні барвники - сандокрили (виробництва фірми "Сандоз") і катіонні барвники виробництва Росії.

Технологічний процес включав наступні стадії: нанесення фарбувального розчину шляхом розпилення на установці, у якій використовується принцип прямого розпилення розчину з дискової форсунки на полотно, запарювання при температурі 102 оС протягом 30 хвилин, промивання холодною, гарячою і холодною водою.

Напилювання фарбувального розчину здійснювалося на лицьову поверхню сухого хутра.

Наведено результати впливу ваги хутра в мокрому стані, концентрацію барвника, час запарювання на інтенсивність забарвлень і їх стійкість до фізико-хімічних дій.


Таблиця 1

Вплив приросту ваги в мокрому стані
на інтенсивність забарвлень (k/s)


Приріст ваги в мокрому стані, %

k/s, од


Хутро з коротким ворсом,

колір коричневий

Хутро з довгим ворсом,

колір "Василёк"

Хутро з коротким ворсом, колір "Василёк"

15

6,9

4,2

11,2

25

7,5

12,8

12,9

35

8,2

17,5

14,2

50

9,5

14,9

15,1



Інтенсивність забарвлень характеризували за функцією Гуревича-Кубелки- Мунка (ГКМ). Отримані дані показують, що зі збільшенням приросту ваги в мокрому стані інтенсивність забарвлень підвищується. Установлено, що забарвлення в світлі тони можна одержати при мокрому прирості ваги 15%, а в середні тони досягається при мокрому приросту ваги 35%. Вивчений вплив концентрації барвників на інтенсивність забарвлень на хутрі з довгим прямим ворсом. Отримані дані при оптимальному прирості ваги в мокрому стані (35%) (рис.1) показують, що інтенсивність забарвлень зростає в інтервалі 10 – 25 г/л, подальше підвищення концентрації не доцільне, а забарвлення характеризуються високою стійкістю до фізико-хімічних дій.


Вивчення залежності інтенсивності забарвлення від часу запарювання (рис.2) показало, що зі збільшенням часу запарювання від 15 до 45 хвилин інтенсивність пофарбувань зростає незначно. Згідно з отриманими даними за оптимальний час запарювання було прийнято 25 хвилин.

З метою одержання нових колористичних ефектів на кінчики ворсу штучного хутра попередньо пофарбованого в малонасичений тон наносили розчин барвника. Для цього хутро обробляли витравними розчинами за низькомодульною технологією. Нижче наведено витравні склади.

Таблиця 2

Витравні склади


Хімічні матеріали

Концентрація компонентів, г/кг


номери складів


Й

ЙЙ

ЙЙЙ

ЙV

Ронгаліт

100

200

-

-

Поташ

-

20

-

-

Антрахінон

-

20

-

-

Загусник (ЭПАА)

-

50

-

20

Витравний агент

-

-

-

100

Белофор (оптичний відбілювач)

1

-

-

-

Двоокис тіосечовини

-

-

100

-

Натрій вуглекислий

-

-

40

-

Калій борноватистокислий

-

-

20

-

Диспергатор НФ

-

-

30

-

Вода

до 1000

до 1000

до 1000

до