LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка низькомодульної технології кольорування і заключної обробки штучного трикотажного хутра

1000


Визначено, що для одержання по білому фону світлих забарвлень оптимальна величина мокрого приросту ваги складає 15-20%; для забарвлень у середній тон – 40-45%; для темнопозабарвленого фону – 75%.

Таким чином, у результаті проведених досліджень встановлено принципову можливість фарбування штучного хутра з використанням низкомодульної технології шляхом нанесення фарбувальних розчинів розпиленням. Показано, що колористичний ефект можливо урізноманітнювати за рахунок глибини нанесення фарбувального розчину, зміни інтенсивності кольору за довжиною ворсинки, шляхом приросту ваги в мокрому стані, зміни концентрації барвників, класу барвників. Отримані забарвлення характеризуються високою стійкістю до фізико-хімічних дій.

Наведено результати досліджень впливу способів нанесення фарбувальних розчинів на сорбцію барвників, ступінь фіксації, колористичні показники і стійкість забарвлень до фізико-хімічних дій.

Процес фарбування порівнювали з плюсовочно-запарним способом, який

включав наступні стадії: нанесення фарбувальних розчинів на двухвальній плюсовці з подвійним зануренням і подвійним віджимом до 95% залишкової вологи при температурі 90-950С; запарювання при температурі 100-102 оС; промивання гарячою водою 70-800С; промивання холодною водою; сушіння.

Визначення оптимальних параметрів фарбування хутра за низькомодульною технологією здійснювали за методом математичного планування експерименту – крутого сходження (метод Бокса-Уілса), що дозволило одержати статистичні математичні моделі, використовуючи функціональне планування, регресійний аналіз і рух по градієнту в оптимальну область. Аналіз даних показує, що оптимум знаходиться близько до області експерименту:

концентрація катіонного барвника – 20 г/л;

час запарювання – 27 хвилин;

приріст ваги в мокрому стані 40%.

Ефективність процесу безперервного фарбування оцінювали за двома показниками: коефіцієнтом вибираємості Кс і коефіцієнтом фіксації Кф (табл.3).

Таблиця 3

Вплив способів нанесення фарбувальних розчинів
на коефіцієнт вибираємості і фіксації барвників



Катіонні барвники

Способи нанесення фарбувальних розчинів


плюсовочно-запарний

розпилення


Кс

КФ

Ф=(КФ/КС)100%

КФ

Ф=(КФ/КС)100%

Червоний 5Ж

0,88

0,78

88,6

0,81

81

Синій О

0,99

0,80

81,0

0,79

79

Жовтий 4З

0,98

0,75

76,0

0,81

81


З наведених даних видно, що при нанесенні фарбувальних розчинів способом розпилення ступінь фіксації барвника не залежить від його хімічної будови, в той же час, як за плюсовочно-запарним способом це має місце.

При фарбуванні розпиленням різниця хімічних потенціалів барвника в розчині і у волокні, як рушійна сила процесу фарбування (а це спорідненість барвника до волокна), перестає відігравати роль при первинній адсорбції барвника поверхнею волокна, а має місце тільки на третій та четвертої стадіях процесу фарбування. Тобто, з термодинамічних позицій при низькомодульній технології процес фарбування полегшений і не залежить від дифузії та хімічного потенціалу барвника в розчині.

Концентрування барвника на поверхні досягається примусово, тобто механічним способом (а це і є первинна адсорбція).

У системі на рис.3 при нанесенні барвника на поверхню волокна спорідненість (Dm) перестає відігравати роль рушійної сили процесу концентрування (адсорбції) барвника на поверхні волокна. Таким чином, при нанесенні фарбувального розчину розпиленням обмежено частину дифузійного подвійного електричного шару ПАН волокна, що аналогічно стискові дифузійного шару, яке має місце при фізико-хімічних прийомах, а саме, при введенні в фарбувальний розчин спеціальних речовин, наприклад, електролітів або регулюванні рН середовища.

Дані (табл. 4), що характеризують вплив способів фарбування на інтенсивність забарвлень, свідчать про те, що суттєвих розходжень в інтенсивності забарвлень не спостерігається між зразками хутра, пофарбованими за двома способами.




Таблиця 4

Вплив способів кольорування на інтенсивність забарвлень


Катіонні барвники

K/S, од


Плюсовочно-запарний спосіб

Спосіб розпилення

Синій О

9,7

10,1

Червоний 5Ж

4,9

5,3

Жовтий 4З

5,7

6,8


Вивчено вплив способів фарбування на колористичні показники.

Результати дослідження. представлені в табл. 5. свідчать, що фарбування при використанні барвника синього О за колористичними показникам відрізняються від еталонних зразків в незначному ступені. Зміну забарвлень можна відзначити тільки за колірним тоном (DH=2,19). Більш високі колористичні показники отримано на зразках, пофарбованих червоним 5Ж. Найбільш значне відхилення кольорного тону спостерігається у випадку використання жовтого 4З. За вихідний еталон прийнято зразки хутра пофарбовані за плюсовочно-запарним способом.

Таблиця 5

Вплив способів фарбування хутра на колористичні показники

Катіонні барвники

Джерела кольору

Колірні розбіжності



DE

DL

DC

DH

Синій О

D

1,6

-0,04

-0,35

1,56

2,27

2,19


A

2,33

-0,04

-0,33

2,31

2,08

2,28


F

1,87

-0,04

-0,35

1,87

2,16

1,34

Червоний