LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка нового асортименту шкір з урахуванням аніонно-катіонного балансу в оздоблювальних композиціях

%

845

19

802

15

870

13

924

24

900

21

750

22

852

17

898

16

Покриття

Стійкість до багаторазового вигину, 103

вигинів


831


982


811


1022


802


1002


821


1002

Стійкість до мокрого

тертя, оберти


2436


2327


2516


2909


2808


2237


2507


2665

Адгезія, Н/м:

- до сухої шкіри


1685


1815


1757


1659


1503


1705


1605


1555

- до мокрої шкіри

1335

1566

1404

1214

1203

1406

1204

1303

Мазкість, бали

4

4

4

4

4

4

4

4

У розділі 4 розглянуто теоретичні аспекти формування жиро-воскового покриття на шкірі. Формування покриття на шкірі зв'язано з фізико-хімічними явищами, які були вивчені з використанням моделі ізотермічної перегонки речовин.

Ізотермічна перегонка вміщує 3 стадії: 1) відщеплення частинок; 2) перенесення утворених частинок до поверхні шкіри; 3) взаємодія частинок композиції з функціональними групами колагену. Перша та третя стадії належать до хімічних процесів. Друга стадія відповідає фізичним процесам – дифузії та седиментації. Рівноважному стану між цими процесами відповідає глибина проникнення композиції в товщу дерми. Використовуючи математичний опис явищ дифузійного та седиментаційного масопереносу речовин (у тому числі рівняння Фіка та Ейнштейна) та змінювання концентрації дрібних частинок внаслідок їх ізотермічної перегонки до більш крупних (рівняння Кельвіна), після перетворення зазначених рівнянь одержали теоретичну залежність глибини проникнення композиції

в товщу дерми від її фізико-хімічних характеристик та розподілу зарядів на поверхні шкіри з покриттям (комплексний показник , рівняння 5). Виведена залежність узгоджується з експериментальними даними.

Для встановлення механізму формування покриття методом ІЧ-спектроскопії досліджували жиро-воскові композиції (рис. 2), плівки проміжного та закріплювального шарів покриття (рис. 3).

Для кількісного порівняння функціональних груп компонентів композицій в межах певної характеристичної частоти визначили оптичну густину за методом базової лінії (табл. 8, 9).

Таблиця 8

Оптична густина ІЧ-спектрів жиро-воскових композицій


Композиція

Оптична густина при частоті коливання


3400см-1

1650см-1

1350см-1

1290см-1

1100см-1

650см-1

ТХ

0,083

0,031

0,128

0,094

0,275

0,128

ВХ

0,094

0,051

0,131

0,116

0,301

0,151

БХ

0,124

0,073

0,108

0,073

0,249

0,117

ТЦ

0,062

0,031

0,139

0,105

0,295

0,139

ВЦ

0,094

0,041

0,163

0,126

0,328

0,117

БЦ

0,104

0,073

0,116

0,083

0,301

0,147

У досліджуваних композиціях при частоті коливань 3400 см-1 збільшенню оптичної густини відповідає збільшення витрат барваміду, якому притаманні групи N-Н, що утворюють водневі зв'язки N-Н...О=С та С-ОН...О=С. Наявність солі цирконію порівняно з сіллю хрому у композиціях зменшує оптичну густину при даній частоті. Це свідчить про те, що солі хрому та цирконію відносно до азотовмісних груп ведуть себе по-різному. Сіль хрому з N-Н групами не взаємодіє, а сіль цирконію з даними групами взаємодіє, що й зумовлює зменшення вмісту цих груп, а відповідно й зменшення кількості водневих зв'язків. Це чітко виявилося у плівці закріплювального шару з воском (Зв) порівняно з плівкою без воску (З).






Таблиця 9

Оптична густина ІЧ-спектрів плівок проміжного та закріплювального шарів


Плівка

Оптична густина при частоті коливання


3400см-1

1730см-1

1640см-1

1620cм-1

1380см-1

1100см-1

620см-1

ТХ

ВХ

БХ

ТЦ

ВЦ

БЦ

Зв

З

0,223

0,249

0,357

0,186

0,193

0,261

0,199

0,164

0,073

0,083

0,085

0,071

0,094

0,094

0,094

0,041

0,199

0,162

0,117

0,162

0,151

0,174

0,139

0,121

0,103

0,128

0,163

0,139

0,117

0,118

0,109

0,103

0,094

0,117

0,105

0,117

0,163

0,151

0,128

0,099

0,104

0,163

0,068

0,151

0,199

0,211

0,099

0,038

0,073

0,094

0,068

0,094

0,105

0,117

0,073

0,079

Частота 1640-1650 см-1 відповідає карбонільним групам, що зумовлено наявністю у досліджуваних шарах білоквмісного колоїду С та воску. Це можна простежити шляхом порівняння оптичної густини плівок З та Зв. Частота поглинання 1620 см-1 відповідає, головним чином, коливанням N-Н груп білка, однак не виключений вплив N-Н груп барваміду. Змінювання оптичної густини частот 1620, 1640-1650, а також 1730 см-1 віднести до будь-якої певної взаємодії не уявляється можливим внаслідок великого вмісту однотипних груп та