LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка основов'язаних полотен з використанням змішаної лляної пряжі та низькоплавких термопластичних поліетиленових ниток

результатів.


Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором:

  • розроблена структура основовязаного трикотажу з використанням змішаної лляної пряжі (по 50 % лляних та бавовняних волокон);

  • розроблена структура основовязаного трикотажу високої формостійкості з використанням низькоплавкої термопластичної (поліетиленової) нитки, яка захищена патентом України №31005 (заявка №98063406 від 31.06.98. Опубл.15.12.2000. Бюл.№7-II);

  • науково обгрунтовано результати досліджень параметрів структури та властивостей трикотажу розроблених структур;

  • на основі геометричної моделі трикотажу виведена формула для визначення співвідношення довжин ниток утоку та петлі сукно, яке забезпечує виготовлення трикотажу заданої структури;

  • отримано емпіричні формули для визначення показників формостійкості трикотажу розроблених структур (усадки, жорсткості на згин, незминання, показників деформаційних властивостей).


Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

  • теоретично визначене та експериментально підтверджене співвідношення довжин ниток утоку та петлі сукно, яке дорівнює 0,63-0,67, забезпечує виготовлення високоякісних полотен з дрібнорапортним візерунчатим ефектом;

  • основов'язані полотна розроблених структур за основними показниками формостійкості забезпечуть виготовлення виробів високої якості;

  • запропонована технологія одержання безпрокладкового трикотажу з використанням низькоплавкої термопластичної нитки дозволяє одержати довгостроковий ефект закріплення форми деталей виробів без використання традиційних клейових прокладкових матеріалів.


Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні головних теоретичних та експериментальних задач. Безпосередньо автором розроблена структура полотна, напрацьовані експериментальні зразки та досліджені головні властивості полотен. Здобувачу належать також головні ідеї, узагальнення і висновки за результатами досліджень.


Апробація результатів дисертації.

Головні теоретичні та експериментальні положення дисертації доповідались на наукових конференціях молодих вчених та студентів КДУТД в 1998 та 2000 роках, а також на міжнародній науково-технічній конференції "Современные наукоемкие технологии и перспективные материалы текстильной и легкой промышленности (ПРОГРЕСС-98)", яка проходила в м.Іваново 2-5 червня 1998р

В повному обсязі дисертаційна робота доповідалася і схвалена на міжкафедральному науковому семінарі КДУТД (м.Київ, 2001 р.).


Публікації. По темі дисертації опубліковано 9 наукових робіт, 5 з яких - в фахових виданнях, зареєстрованих в ВАК України, і отримано патент України на винахід. Окремі результати проведених досліджень використано здобувачем при підготовці звіту по НДР по темі "Розробка теоретичних та практичних основ для створення ефективних технологій виробництва матеріалів та виробів на основі використання лляної, вовняної та змішаної пряжі" рег.номер 0197U007228.


Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 102 найменування, та додатків. Зміст дисертації викладено на 140 сторінках машинописного тексту, 37 рисунках, які займають 26 сторінок, та в 26 таблицях. Загальний обсяг дисертації складає 228 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі подано стислий аналіз стану проблеми, обгрунтована актуальність теми дослідження, вказані мета та завдання роботи, показано наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів та висновків.

У першому розділі проведено аналіз наукової та технічної літератури з питань переробки льону та використання його в трикотажній галузі текстильної промисловості.

Встановлено, що останніми роками в Україні, як і в усьому світі, відновлюється використання лляного волокна як екологічно чистого натурального волокнистого матеріалу, який вирощується на території поліських та західних регіонів країни.

Відомо, що головна частка льону (до 80 %) належить до категорії коротковолокнистого, який перероблявся в пряжу для виробів технічного призначення. Технологія котонізації – розволокнення технічних волокон льону до параметрів бавовняного волокна – знайшла використання на бавовнопереробних підприємствах. Відмічено розвиток технології котонізації льону. Так, зусиллями вчених КДУТД і працівниками підприємств одержано котонін, який за своєю якістю не поступається котоніну зарубіжних виробників.

Відомо, що головними вимогами до пряжі, яка забезпечить нормальне протікання процесу петлетворення на в'язальному обладнанні, є рівномірність за лінійною щільністю, гладкість поверхні та м'якість. Лляне волокно, на відміну від бавовняного, має високу жорсткість та малу еластичність. Використання модифікованого (котонізованого) короткого лляного волокна в суміші з бавовняним та/або віскозним волокном дозволяє одержати пряжу, яка за своїми властивостями придатна для переробки на трикотажному обладнанні. Значна увага приділена аналізу якості модифікованого лляного волокна, отриманого за різними технологіями котонізації.

Аналіз якості змішаної лляної пряжі, виготовленої за різними технологіями і в різному співвідношенні складових частин, показав, що найбільш якісною є двохкомпонентна (льон-бавовна, льон-віскоза) пряжа пневмомеханічного способу прядіння.

Опрацьовані літературні джерела показали тенденцію використання лляної пряжі в трикотажному виробництві: на плоскофангових та круглов'язальних машинах низьких класів в полотна кулірних переплетень. Це ставить задачу вивчення можливостей використання змішаної лляної пряжі, виробленої на основі котонізованого лляного волокна, і в основов'язальному виробництві.

На підставі вищевказаного сформульована мета роботи, обгрунтовано необхідність проведення комплексу теоретичних та експериментальних досліджень.

В другому розділі проведено теоретичний аналіз можливості переробки змішаної (50 % лляного та 50 % бавовняного волокна) лляної пряжі великої лінійної щільності на основов'язальних машинах типу "вертілка" існуючих класів. Обгрунтовано доцільність переробки змішаної лляної пряжі лінійної щільності 25 х 2 текс в якості утокової нитки без пров'язування її в петлі. Для запобігання одержання потовщень в місцях обвивки утоковою ниткою протяжок петель грунту рекомендовано використовувати змішану лляну пряжу як поперечний уток, вв'язуючи її між остовами та протяжками петель грунту при протилежному зсуві за спинками голок вушкових гребінок з утоковими та грунтовими нитками.

Детальний аналіз існуючих одногребінчатих переплетень дозволив зробити висновок про те, що в якості грунту утокового переплетення найдоцільніше використовувати переплетення сукно з закритими петлями для запобігання розпускання трикотажу. При цьому як грунтові використано віскозні нитки, які мають високу гігроскопічність та стійкість до підвищених температур.

Для забезпечення стабільності роботи в'язального обладнання та процесу в'язання рекомендовано проводити часткове (через вушковину) набирання утокової гребінки змішаною лляною пряжею лінійної