LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка основов'язаних полотен з використанням змішаної лляної пряжі та низькоплавких термопластичних поліетиленових ниток

утоком

25

27

27

28

28

32

33

33


Експериментальне дослідження петельної структури трикотажу підтвердило правильність теоретичних висновків про залежність структури трикотажу від співвідношення довжин ниток утоку та петлі сукно. При цьому, кут нахилу остовів грунтових петель, протяжки яких не обвиті утоковою ниткою, до лінії петельних стовпчиків зі зміною співвідношення ly/lc змінюється незначно і знаходиться в межах 25-33ْ. В той же час кут нахилу остовів петель, прятяжки яких обвиті утоковою ниткою, значно залежить від цього показника: при збільшенні співвідношення довжин ниток ly/lc від 0,52 до 0,76 кут нахилу остовів лежить в межах від –18ْ (нахил в бік розташування протяжок) до 17ْ (нахил в бік, протилежний розташуванню протяжок). Проведений аналіз петельної структури трикотажу переплетення уток-сукно підтвердив висновок про те, що при співвідношеннях довжин ниток утоку та петлі сукно близьких до 0,65 (0,630.67) отримуємо трикотаж, в якому через один чергуються рівні петельні стовпчики та петельні стовпчики, які складаються з нахилених по черзі в різні боки остовів петель.

Головними факторами, що визначають формостійкість трикотажу, як і інших текстильних матеріалів, є жорсткість, пружність (незминання), стійкість до розтягнення та замочування.

Одним з головних показників, що характеризуть якість трикотажу, є зміна його лінійних розмірів після вологих обробок. Проведеними експериментальними дослідженнями було встановлено, що головна усадка полотна переплетення уток-сукно досліджуваної заправки відбувається вже після першого прання і пов'язана, перш за все, з високим показником усадки змішаної лляної пряжі (7-8 %), що вказує на необхідність пильного підбору режимів оздоблення полотна.

Усадка вздовж петельних рядків зростає зі збільшенням співвідношення ly/lc незалежно від того, чим воно викликане: збільшенням довжини утоку чи зменьшенням довжини нитки в петлі сукно. Таким чином, зменьшення співвідношення довжин ниток утоку та петлі сукно призводить до значного зниження усадки вздовж петельних рядків полотна.

Одержані графічні залежності жорсткості на згин полотен розробленої структури показують, що жорсткість трикотажу на згин вздовж петельних стовпчиків при зміні довжин ниток в петлях змінюється незначно в межах 13001800 сНсм2. Проте показник жорсткості на згин вздовж петельних рядків коливається від 4000 до 10000 сНсм2 і має наступну залежність від обраних факторів:


Y {EI} = 5940 + 1529 x1 – 1894 x2 + 1695 x12 + 2003 x1 x2. (2)


Таким чином, змінюючи лише довжини ниток утоку та петель сукно можна одержати ряд основов'язаних полотен з різними значеннями показника жорсткості на згин поперек полотна при незначній різниці показника вздовж полотна.

При вивченні незминання трикотажних полотен було встановлено факт залежності показника від способу проведення дослідів – способу складання полосок трикотажу: лицьовим чи зворотнім боком зовні. Залежності показника незминання основов'язаних полотен переплетення уток-сукно досліджуємої заправки мають вигляд:

незминання уздовж петельних стовпчиків лицьовим боком зовні:


Y {Сди} = 61,85 + 4,24 x2 + 3,5 x12 + 1,04 x22 + 1,86 x1 x2, (3)


незминання уздовж петельних стовпчиків виворотним боком зовні :


Y {Сдл}= 35,62 +2,03 x12 - 0,38 x22, (4)


незминання уздовж петельних рядків лицьовим боком зовні:


Y {Сши} = 58,11 - 3,63 x1 + 1,62 x12 - 4,21 x22 , (5)


незминання уздовж петельних рядків виворотним боком зовні:


Y {Сшл} = 67,38 - 0,35 x12 - 4,75 x22 + 2,05 x1 x2 . (6)


Результати досліджень показали, що найбільші показники незминаня має трикотаж з мінімальним співвідношенням довжин ниток утоку та петлі сукно.

Для характеристики механічних властивостей трикотажу важливе значення має співвідношення складових частин повної деформації. В результаті проведеного експерименту підтвердилась достовірність теоретичних висновків. Так, при розтягненні вздовж петельних стовпчиків довжина утоку не впливає на частки складових частин деформації тому, що головні навантаження сприймають остови петель сукно. Зі збільшенням довжини нитки в петлі сукно відбувається значне зниження часток швидкозворотньої (з 0,38 до 0,26) та повільнозворотньої (з 0,25 до 0,17) деформацій і збільшення частки незворотньої деформації (з 0,38 до 0,60). Таким чином, трикотаж з найбільшою довжиною нитки в петлі сукно має найнижчу формостійкість при розтягненні уздовж петельних стовпчиків.

При розтягненні уздовж петельних рядків частка незворотньої деформації складає приблизно 50 %, при чому ні зміни довжин ниток в петлях, ні їх співвідношення не впливають на цей показник. Це пов'язано, перш за все, з тим, що при розтягненні поперек полотна головне навантаження сприймають утокові нитки, в результаті чого зростає частка зворотніх деформацій та підвищується формостійкість полотен в напрямку прокладання утоку.

У четвертому розділі проведено аналіз існуючих способів формоутворення та забезпечення формостійкості деталей виробів. Було відмічено, що трикотаж сам по собі є гарним матеріалом для формоутворення, але він не забезпечує довгострокове закріплення отриманої форми.

Найрозповсюдженішим способом підвищення формостійкості деталей одягу є фронтальне дублювання – формування гарячим пресуванням з одночасним дублюванням.

Аналіз клейового з'єднання між трикотажем та прокладкою показав, що під час плавлення клейової нитки утворюються з'єднання не лише між двома матеріалами, але й між елементами структури трикотажу. Цей факт покладено в основу створення безпрокладкового формостійкого матеріалу, який може використовуватися як прикладний матеріал для деталей одягу (манжети, підкомірці, планки).

Так, введення в структуру основов'язаного трикотажу низькоплавкої термопластичної нитки з розташуванням її у вигляді утоку між остовами та протяжками петель грунту при наступній термообробці під час формування приводить до того, що низькоплавка термопластична нитка, пом'якшуючись, створює в точках стикання з нитками грунту контактні з'єднання, які забезпечують закріплення форми. Це забезпечує здатність полотна до формозакріплення при стійкому збереженні форми, що підвищує якість формування, а виконання основов'язаного трикотажу трьох або чотиригребінчатим переплетенням виключає проникнення термопластичних ниток на зовнішню поверхню трикотажу.

Як вихідне використано основов'язане полотно переплетення, структура та властивості якого розглянуті в розділах 2 та 3, зі співвідношенням довжин ниток утоку та петлі сукно 0,65. Термопластична нитка, в якості якої використана поліетиленова нитка лінійною щільністю 18 текс, заправлялася в першу гребінку та прокладалася у вигляді утоку при мінімальному натягу, що сприяє вільному розташуванню нитки в трикотажі і не викликає змін конфігурації петель.

Вміст термопластичної компоненти регулювався двома факторами: зміною повноти набирання вушкової гребінки поліетиленовими нитками (через одну або через дві вушковини) та зміною рапорту зсуву (на три або чотири голкових кроки) гребінки