LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка полімерної композиції для фарбування тканин пігментами

науковому семінарі кафедр: технічної хімії та харчових технологій, хімічної технології і дизайну волокнистих матеріалів, механічної технології і дизайну волокнистих матеріалів Херсонського державного технічного університету (2002 р., м. Херсон);

  • на науковому семінарі кафедр: хімії та хімічної технології Технологічного університету Поділля (2002 р., м. Хмельницький);

  • на науковому семінарі кафедри товарознавства непродовольчих товарів Львівської комерційної академії, Центральна спілка споживчих товариств України (2002 р., м. Львів).

    Публікації за темою дисертаційного дослідження включають 8 найменувань, у тому числі: 6 статей у наукових фахових журналах та 2 у збірниках матеріалів конференцій.

    Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

    Дисертація містить 156 сторінок машинописного тексту, 33 таблиці, 39 рисунків, 124 найменування літературних джерел. Обсяг додатків - 17 сторінок.


    Основний зміст роботи


    У вступі наведено основні тенденції світового розвитку методів фарбування, відмічено, що пігментна технологія фарбування відповідає сучасним вимогам щодо ресурсозбереження і екологічної чистоти технологій, доведено необхідність збільшення обсягів використання пігментної технології для фарбування тканин і створення умов для цього.

    Показано, що в Україні пігменти не увійшли у практику фарбування з причини відсутності ТДР. Обґрунтовано необхідність проведення дослідження.

    Сформульовано актуальність теми, мету і задачі дисертаційної роботи, визначено межі досліджень, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, висвітлено основні результати проведеного дисертаційного дослідження.

    У першому розділі наведено результати аналізу стану виробництва барвників і текстильно-допоміжних речовин в Україні та у світі. Показано зміни споживчої структури світового асортименту барвників на користь пігментів. Показано, що на підприємствах України, які спеціалізуються з виробництва синтетичних барвників, має місце катастрофічно низький рівень використання виробничих потужностей і що Україна сьогодні не забезпечує свою текстильну промисловість необхідними барвниками і ТДР, у тому числі ТДР для фарбування пігментами.

    Викладено роль пігментних технологій у створені ресурсозберігаючих технологій та екологічно чистих технологічних процесів. Визначено особливості застосування пігментів у порівнянні із субстантивними барвниками та їх переваги.

    Розкрито фізико-хімічні особливості технології фарбування у порівнянні з друкуванням. Показано, що ці процеси відрізняються перш за все способом нанесення пігменту і зв'язуючого з допоміжними речовинами на тканину (табл. 1).

    Таблиця 1

    Стадії процесів фарбування та друку пігментами

    Стадії фарбування Стадії друку

    Адсорбція тканиною, полімерного зв'язуючого, барвника Ї Видалення вологи та підвищення Концентрації полімеру і барвника на волокні Ї Коалесценція частинок полімеру в суцільну плівку Ї Стабілізація плівки Машинний спосіб (або ручний) нанесення на поверхню тканини розрахованої кількості друкувальної фарби Ї Видалення вологи та підвищення концентрації полімеру і барвника на волокні Ї Коалесценція частинок полімеру в суцільну плівку Ї Стабілізація плівки


    З таблиці видно, що кінцевий результат фарбування буде визначатися, перш за все, процесом адсорбції.

    Адсорбція полімерів зв'язуючого на поверхні тканини визначає структуру межового шару, характер упакування макромолекул у ньому та інші властивості, тобто процеси адсорбції відіграють суттєву роль у формуванні комплексу кінцевих фізико-хімічних властивостей полімерних матеріалів.

    Розкрито фізико-хімічну сутність адсорбції. Наведено теорії адсорбції та фактори, які впливають на адсорбцію.

    Підкреслено, що сучасні технології опорядження текстильних матеріалів, що будуються на використанні полімерів, процеси адсорбції не враховують.

    Не вивчались ці процеси і при фарбуванні тканин пігментами, що закріплюються на тканинах за допомогою полімерних зв'язуючих, які утворюють на поверхні тканини плівку.

    Дослідження процесу адсорбції при фарбуванні пігментами необхідно не тільки для визначення закономірностей взаємодії полімеру з волокном, але й для визначення оптимальних умов фарбування та кількісного складу фарбувального розчину.

    Знання факторів, що визначають адсорбцію, дозволять встановити умови для забезпечення її максимального значення і дозволять оптимізувати пігментні фарбувальні склади.

    У другому розділі викладено загальну методику та основні методи дослідження.

    Подана коротка характеристика об'єктів дослідження, взято до уваги специфічний спосіб фіксації пігментних барвників на текстильному матеріалі за рахунок полімерної плівки зв'язуючого, відповідно до якого процес фарбування пігментами бавовняного волокна розглянуто як процес формування системи волокноутворюючий полімер - полімер зв'язуючого, у створенні якої визначальну роль відіграють поверхневі властивості полімерних компонентів системи і явища, що мають місце на поверхні розподілення фаз. Ці явища є предметом дослідження колоїдної хімії полімерів.

    У відповідності до викладеного у роботі використано колоїдно-хімічний підхід до системи, що досліджувалась.

    З врахуванням цього підходу процес фарбування розглянуто з позиції утворення адсорбційного комплексу, що описується такою схемою:


    Адсорбат + Адсорбент адсорбція Адсорбційний комплекс

    (атоми, (тверде тіло) (тверде тіло зі зв'язаним на поверхні

    молекули, десорбція адсорбатом)

    їх агрегати)


    На основі визначеного підходу та наведеної схеми утворення адсорбційного комплексу основну увагу у роботі приділено процесу адсорбції.

    Побудовано кінетичні криві адсорбції полімерів, вивчено фактори, що впливають на адсорбцію, визначено добавки, що ефективно підвищують швидкість адсорбції і скорочують час контакту тканини з фарбувальними складами.

    На основі одержаних даних визначено умови, що забезпечили зменшення робочих концентрацій компонентів у фарбувальних складах і зниження матеріаломісткості технології.

    Адсорбцію полімеру тканиною оцінювали гравіметричним методом. Роль води як конкурента полімеру визначали віскозіметричним методом (оцінювали концентрацію полімеру у фарбувальному складі в процесі сорбції шляхом вимірювання в'язкості розчину).

    Механізм дії добавок у процесі адсорбції вивчали ІЧ- спектрофотометричним методом, для чого одержували ІЧ-спектри полімеру у присутності добавок, а також


  •