LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка препарату і технології антисептичної обробки шкіри та хутра

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ




Качан Роман Васильович


УДК 675.043+675.019.38+675.019.7+675.02






РОЗРОБКА ПРЕПАРАТУ І ТЕХНОЛОГІЇ

АНТИСЕПТИЧНОЇ ОБРОБКИ

ШКІРИ ТА ХУТРА






05.18.18 – технологія взуття, шкіряних виробів та хутра










А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук









Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України




Науковий керівник: доктор технічних наук, доцент‚

Андреєва Ольга Адіславівна

Київський національний університет

технологій та дизайну, професор

кафедри технології шкіри та хутра

Офіційні опоненти:


доктор хімічних наук, професор Фабуляк Федір Григорович, Національний авіаційний університет, професор кафедри хімії і хімічних технологій

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Павленко Микола Ілліч, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України, завідувач лабораторії екологічних досліджень



Захист відбудеться 13.03.2008 р. о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.102.03 в Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці КНУТД за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.


Автореферат розісланий 08.02.2008 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.О. Полька
















ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Під час виробництва, експлуатації, транспортування та зберігання натуральні шкіра та хутро уражаються різними мікроорганізмами, що призводить до передчасного старіння, втрати фізико-хімічних, механічних та експлуатаційних властивостей шкіряно-хутрових матеріалів і навіть неможливості їх використання.

Здебільшого сировина, що надходить на переробку, вже мікро-біологічно забруднена. З урахуванням мікрофлори шкіряного покриву тварин та виробничих приміщень (високий вміст вологи, наявність бруду, протеїнів, жирів та інших складових поживного середовища) створюються майже ідеальні умови для розвитку різних фізіологічних груп мікроорганізмів – плісеневих грибів, дріжджів, бактерій тощо. Особливо це стосується шкіряного напівфабрикату Вет-блу, який дуже легко забруднюється спорами плісеневих грибів з навколишнього середовища через обслуговуючий персонал, застосовувані матеріали та обладнання. У подальшому уражені сировина та напівфабрикат самі стають джерелом біоураження всього виробництва, у тому числі готової продукції. У місцях, уражених пліснявою або іншими мікроорганізмами, змінюються міцність та колір шкіри (шкірної тканини хутра), послаблюється зв'язок волосу з дермою, з'являється неприємний запах і врешті-решт шкіряно-хутрові матеріали втрачають придатність до подальшого використання, що завдає суттєвих матеріальних збитків.

Виходячи з наведеного, а також значного попиту на вироби з натуральних шкіри та хутра все більш актуальною стає проблема запобігання ураженню мікроорганізмами, зокрема плісеневими грибами, шкіряно-хутрової сировини, напівфабрикату та виробленої з них готової продукції. Біозахист у шкіряно-хутровому виробництві здійснюється різними методами, найбільш поширеним є хімічний, який передбачає використання антисептиків – речовин з антимікробними властивостями. Разом з тим, незважаючи на наявність великої кількості антисептичних препаратів, усі вони через низку причин (недостатня ефективність, висока токсичність та вартість тощо) широко не застосовуються, тому питання створення ефективного вітчизняного антисептика для шкіряно-хутрового виробництва залишається актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науковим напрямом Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) "Ресурсозбереження та комплексна переробка відходів легкої промисловості та хімії", напрям 4-06-03 „Використання вітчизняних екологічно чистих матеріалів та технологій для поліпшення якості шкіри та хутра".

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та застосування у шкіряно-хутровому виробництві антисептичного препарату, який повинен мати широкий спектр антимікробної дії при відносно невеликих витратах; бути нетоксичним і стійким при зберіганні, неактивним щодо хімічних реагентів та обладнання‚ людини і навколишнього середовища; не погіршувати якість напівфабрикату та готової продукції.

Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання:

- визначити групи та основні продукти життєдіяльності мікроорганізмів, що потрапляють на шкіряні вироби та хутро;

- дослідити вплив біоураження на структуру і властивості шкіряного напівфабрикату та одержану з нього шкіру;

- знайти ефективні методи біозахисту шкіри та хутра;

- одержати й дослідити препарат, здатний захистити шкіряно-хутрові матеріали від негативного впливу мікроорганізмів;

- дослідити адаптацію мікроорганізмів до різних антисептиків;

- встановити доцільність застосування розробленого препарату на моделі колагену;

- розробити технології антисептичної обробки шкіри та хутра з використанням нового препарату;

- провести виробничу апробацію розроблених технологій.

Об'єкт дослідження процес захисту шкіри та хутра від біоураження.

Предмет дослідження – розробка препарату з широким спектром антимікробної дії та його застосування для біозахисту шкіри і хутра.

Методи дослідження. Поставлені завдання вирішували на підставі узагальнення та критичного аналізу науково-технічної інформації за темою дисертації, основних положень фізико-хімії протеїнів, мікробіології і технології шкіряно-хутрового виробництва. Експериментальні дослідження виконували як на лабораторному устаткуванні науково-дослідної лабораторії КНУТД і хіміко-мікробіо-логічної лабораторії (акредитованої в системі УкрЦСМ) Українського науково-виробничого центру проблем дезінфекції з дотриманням вимог відповідних стандартів, так і на технологічному обладнанні в умовах шкіряно-хутро-вого виробництва. У роботі використали традиційні та сучасні методи аналізу хімічних матеріалів, сировини, напівфабрикату, шкіри та хутра після обробки цими матеріалами (рефрактометричний, віскозиметричний, мікроскопічний, денсілометричний, термографічний, хроматографічний) із залученням