LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка препарату і технології антисептичної обробки шкіри та хутра

методів аналізу, поширених у мікробіології (градієнтних чашок‚ серійного розведення та інших), математичного апарату (математичне планування експерименту, математична статистика) та обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому‚ що на підставі систематизованих досліджень впливу мікрофлори на шкіряно-хутрові матеріали проблему їх біозахисту вирішено створенням сучасного ефективного препарату і технології його використання для антисептичної обробки шкіри та хутра. При цьому вперше:

- на основі всебічного дослідження антимікробних властивостей та фізико-хімічних показників як окремих компонентів‚ так і препарату в цілому науково обґрунтовано створення нового вітчизняного препарату на базі доступних хімічних матеріалів (похідних карбамінової кислоти й допоміжних реагентів – триполіфосфату натрію‚ натрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти);

- на підставі комплексних досліджень зміни структури‚ біостійкості і фізико-хімічних властивостей шкіри та хутра встановлено доцільність застосування розробленого препарату для антисептичної обробки на різних стадіях виробництва (під час відмочування, хромового дублення та фарбувально-жирувальних процесів);

- отримано регресійні залежності, які описують процес біозахисту шкіряного напівфабрикату Вет-блу з використанням нового препарату після процесу дублення‚ що дало можливість визначити рівень технологічних параметрів для забезпечення необхідних властивостей напівфабрикату понад 90 діб.

Практичне значення одержаних результатів. Поставлені у роботі наукові завдання реалізовано в одержанні ефективного вітчизняного антисептичного засобу та застосуванні його на різних стадіях виробництва натуральних шкіри та хутра. В результаті виконаних досліджень отримано такі практичні результати:

- розроблено технологічний регламент виробництва та освоєно промисловий випуск препарату КА-23 – нового ефективного антисептичного засобу на основі похідних карбамінової кислоти (ТУ У 24.2-25636704-001-2002);

- розроблено технологію антисептичної обробки напівфабрикату шкір для верху взуття, яка передбачає застосування нового препарату безпосередньо під час або після процесу хромового дублення при термообробці, що уможливлює тривале (понад 90 діб) зберігання напівфабрикату Вет-блу, високу якість виготовленої з нього шкіри;

- розроблено технологію антисептичної обробки шкіряної (шкури ВРХ) та хутрової (шкурки кроля) сировини на стадії відмочування за наявності нового препарату, що, порівняно з відомими технологіями, суттєво поліпшує мікрофлору середовища без погіршення якості шкіри та хутра;

- підготовлено рекомендації промисловості щодо застосування технології антисептичної обробки напівфабрикату шкір для верху взуття під час фарбувально-жирувальних процесів з використанням препарату КА-23 при жируванні та (або) додублюванні, що уможливить виготовлення шкіряних виробів спеціального призначення (для військових, інвалідів, дітей, спортсменів тощо) з підвищеною стійкістю до дії поту та плісняви.

Нові технології з позитивним результатом пройшли апробацію на передових підприємствах України – Київському ЗАТ "Чинбар", Львівському ТзОВ "Долісвіт", Харківському ЗАТ „Більшовик", ЗАТ "Український науково-виробничий центр проблем дезінфекції". При впровадженні лише однієї технології антисептичної обробки напівфабрикату Вет-блу з використанням КА-23 під час термообробки розрахунковий економічний ефект становить 31,6 тис. грн. на 1 млн дм2 готової продукції, величина відверненого екологічного збитку – 420 грн.

- впроваджено результати роботи в навчальний процес підготовки фахівців за спеціальністю 091625 – технологія обробки шкіри та хутра: у лекційний курс "Фізика та хімія протеїнів", дипломне та курсове проектування, випускні магістерські роботи (КНУТД).

Особистий внесок здобувача полягає у виборі теми дисертації, постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних завдань. Автором розроблено умови одержання вітчизняного антисептичного засобу, виконано його аналіз, обґрунтовано застосування у шкіряно-хутровому виробництві; досліджено вплив антисептичної обробки на структуру та властивості шкіри і хутра. Авторові належать основні ідеї опублікованих праць, отриманого патенту, аналіз та узагальнення результатів роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідались, обговорювались і здобули позитивну оцінку на 6 наукових конференціях‚ у т.ч. Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів "Наукова діяльність молоді на переломі тисячоліть" (м. Київ, 2002 р.); II, IV та VЙ Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених та студентів "Наукові розробки молоді на сучасному етапі" (м. Київ, 2003, 2005, 2007 р. р.); II Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні екологічно безпечні технології виробництва шкіри та хутра" (м. Київ, 2005 р.); Miedzynarodowej Konferencjj Naukowej (Польща, м. Радом, 2006 р.). Матеріали дисертації повністю доповідались і здобули позитивну оцінку на науковому семінарі кафедри технології шкіри та хутра та міжкафедральному семінарі (КНУТД‚ 2007 р.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Основна частина дисертації представлена на 123 сторінках друкованого тексту, з них 4 сторінки ілюстрацій, 8 сторінок таблиць; список використаних першоджерел зі 117 назв на 9 сторінках. Повний обсяг дисертації – 187 сторінок, включаючи 33 таблиці, 16 рисунків, 11 додатків на 55 сторінках.

Публікації. Основний зміст і результати дисертації опубліковані в 13 роботах, у тому числі у 6 статтях у виданнях за фахом, 1 патенті України на винахід, 6 тезах доповідей на наукових конференціях.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ



У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й основні завдання дослідження, показано наукову новизну і практичне значення роботи.

Перший розділ присвячений огляду літературних першоджерел, за якими вивчено стан питань, що стосуються теми роботи.

Узагальнення і критичний аналіз науково-технічної інформації в галузі технології шкіри і хутра‚ а також мікробіології свідчать про актуальність проблеми ураження шкіряно-хутрових матеріалів різними групами мікроорганізмів, яке зумовлює погіршення якості (зміну кольору, хімічних та фізико-механічних показників тощо) й неможливість застосування цих матеріалів за призначенням. Фундаментальні дослідження з біозахисту шкіряно-хутрових матеріалів в Україні та країнах СНД не проводились з 40-50-х років минулого століття. Розкрити й поглибити уявлення про біодеструкцію та захист зазначених матеріалів допомогли відомості‚ наведені у доступній зарубіжній літературі. З практичного досвіду роботи різних галузей промисловості встановлено доцільність застосування антисептичних препаратів для надання біостійкості матеріалам‚ що зазнають мікробіологічного ураження. Відомі вітчизняні антисептики‚ у тому числі розповсюджені у шкіряно-хутровому виробництві (ШХВ)‚ малоефективні й токсичні, а