LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка препарату і технології антисептичної обробки шкіри та хутра

закордонні мають високу вартість. Серед найбільш застосовуваних у галузі антисептиків достатньо широкий спектр антимікробної дії мають препарати на основі четвертинних амонійних солей (Катамін АБ) та похідних карбамінової кислоти. До недоліків Катаміну АБ слід віднести швидку адаптацію до нього мікроорганізмів.

Таким чином‚ з аналізу літератури визначено доцільність створення ефективного вітчизняного препарату на основі карбаматів з широким спектром антимікробної дії для біозахисту шкіряно-хутрових матеріалів.

У другому розділі описано загальну методику, характеристику застосовуваних матеріалів та методів дослідження.

Робота виконувалась шляхом комплексних теоретичних та експериментальних досліджень із застосуванням незалежних методів аналізу, доступних хімічних матеріалів, моделі колагену, шкіряно-хутрової сировини‚ напівфабрикату, готових шкіри та хутра. Це уможливило визначити механізм та ступінь біоураження шкіряно-хутрових матеріалів, ефективні методи захисту останніх. Продукти життєдіяльності мікроорганізмів, які є основними руйнівниками шкіряно-хутрових матеріалів‚ досліджували за допомогою віскозиметрії, рідинної хроматографії, а стійкість матеріалів до дії плісеневих грибів – згідно з ГОСТ 9.048-89. Зміну показників шкіряно-хутрових матеріалів після біоураження визначали за допомогою хімічних, фізико-хімічних та механічних методів аналізу. Також у роботі застосовані методи математичного планування експерименту та математичної статистики.

У третьому розділі ідентифіковано мікроорганізми, що уражують шкіряно-хутрові матеріали; визначено їх шкодочинний механізм та зміну основних показників матеріалів при біоураженні; встановлено ефективність хімічного методу захисту шкіри та хутра з використанням антисептичних засобів від деструктивного впливу мікроорганізмів.

Аналіз мікрофлори, виділеної зі шкіряно-хутрових матеріалів (сировини, напівфабрикату, готових шкіри та хутра)‚ свідчить про те, що вони можуть уражатися різними фізіологічними групами мікроорганізмів: плісеневими грибами Aspergillus sp, Penicillium sp, Cladosporium sp, Trichoderma sp тощо; бактеріями Bacillus sp, Desulfovibrio sp, Pseudomonas sp, Escherichia sp, Staphylococcus sp та іншими. Найбільш численними та шкодочинними серед них є плісеневі гриби, друге місце посідають бактеріальні форми. У місцях ураження мікроорганізмами шкіряні матеріали та шкірна тканина хутра стають ламкими, частково втрачають міцність та еластичність, природний колір, виділяють неприємний гнильний запах, а у сировині та на хутрових шкурках послаблюється зв'язок волосу з дермою. Встановлено, що найбільшу шкоду шкіряно-хутровим матеріалам завдають не самі мікроорганізми, а продукти їхньої життєдіяльності – ферменти та органічні кислоти. Здатність продукувати протеолітичні ферменти виявлена майже у всіх плісеневих грибів (Aspergillus, Penicillium, Trichoderma, Fusarium) та бактерій (Achromobacter, Bacillus, Aerobacter, Pseudomonas, Vibrio тощо), виділених зі шкіряних матеріалів і хутра, але найбільшої шкоди завдають два роди плісеневих грибів – Aspergillus та Penicillium. З урахуванням наведеного визначено активність ферментів як продуктів життєдіяльності плісеневих грибів на шкіряному напівфабрикаті Вет-блу, а також вплив цих ферментів на реологічні властивості та розчинність желатину. На підставі одержаних експериментальних даних встановлено (табл. 1), що протеолітична‚ ліпазна і желатиназна активність ферментів, вироблених плісеневими грибами Aspergillus niger на шкіряному напівфабрикаті, вища від активності ферментів, продукованих грибами роду Penicillium chrysogenum.

Таблиця 1

Визначення активності ферментів – продуктів життєдіяльності

плісеневих грибів

Гриби -

продуценти

Активність ферментів


протеолітична‚ од / г

желатиназна‚10-3 м

ліпазна‚

у.о.

Aspergillus niger

4 314 40

54 0‚5

90 0‚8

Penicillium chrysogenum

3 030 30

24 0‚2

48 0‚4


Крім ферментів, причиною руйнування шкіряних матеріалів та шкірної тканини хутра можуть бути продуковані мікроорганізмами органічні кислоти. Виходячи з викладеного, можна передбачити, що низьке значення рН, яке має місце при біоураженні шкіряних матеріалів та хутра, спричинятиме руйнування міжмолекулярних зв'язків у структурі основної складової дерми – колагену. Внаслідок цього змінюватимуться фізико-хімічні властивості шкіряно-хутрових матеріалів до їх руйнації включно. З метою ідентифікації органічних кислот‚ утворюваних плісеневими грибами на шкіряному напівфабрикаті‚ хроматографічним аналізом культуральної рідини визначено, що гриби Aspergillus niger продукують винну, яблучну, глюконову, лимонну та щавелеву кислоти, а гриби Penicillium сhrysogenum – винну та глюконову. Через це після зберігання напівфабрикату Вет-блу в тропічних умовах (температура 28 С, вологість понад 90 %) погіршуються зовнішній вигляд та показники вмісту голинної речовини, температури зварювання і міцності‚ що негативно позначається на якості виготовленої з такого напівфабрикату шкіри хромового методу дублення для верху взуття (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив біоураження на показники напівфабрикату Вет-блу

та одержаної з нього шкіри

Показник

Напівфабрикат

Шкіра


до

зберігання

після

зберігання

до

зберігання

після

зберігання

Мас. ч. голинної

речовини, % (на абс.

суху речовину)

72,2 0,2

60,2 0,3

71,3 0,2

60,0 0,4

Температура

зварювання, оС

116 1

102 1

117 1

103 1

Межа міцності при розтягу, МПа

15,7 0,3

13,9 0,4

16,7 0,5

14,8 0,3

Отже, для запобігання біоураження та збереження якості шкіряних матеріалів чи хутра необхідно проводити їх біозахист. Більш ефективними вважаються хімічні методи біозахисту, які все більше поширюються у різних галузях. Хімічні методи передбачають використання біологічно активних реагентів – антисептиків (біоцидів).

Зурахуванням викладеного у четвертому розділі розроблено антисептичний препарат для захисту шкіри та хутра від біоураження.Створення нового препарату почали з обробки у лабораторних умовах напівфабрикату Вет-блу з ялівки легкої сімома відомими антисептиками різного походження‚ з яких лише чотири (Триазин-М, Сейф-2, Фітосайд та Техносайд) дали позитивні результати. Виробничими випробуваннями виявлено, що повну біостійкість не забезпечує жоден з цих засобів. Разом з тим кращі біоцидні властивості притаманні (табл. 3) препаратам Техносайд та Фітосайд, діючою речовиною яких є похідні карбамінової кислоти.