LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка принципів та засобів забезпечення збалансованості конструкцій одягу

рівновазі у просторі та на площині креслення; математично обгрунтовані геометричні умови збалансованості швейного виробу з тканини;

  • узагальнено балансову характеристику в системі "людина-одяг", що об'єднує всі одиничні показники збалансованості виробу відносно вертикальної вісі тіла людини крізь центр ваги;

  • розроблено координатну основу гравітаційного спрямування системи для нормалізації площинних параметрів балансу;

  • встановлено параметральні залежності між елементами балансової характеристики в різних умовах формоутворення поверхонь з тканин ненасильницьким шляхом;

  • створено механізм введення додатків на об'ємність при трансформуванні вихідної поверхні в нові форми одягу без втрати балансу.

    Практична цінність роботи полягає в тому, що:

    1. Визначені конструктивні точки та лінії на поверхні манекену та на площині креслення, взаєморозташування яких впливає на баланс виробу.

    2. Визначені аналітичні залежності геометричних умов збалансованості конструкцій одягу для кваліметричної оцінки на різних етапах проектування.

    3. Нормалізовані формоутворюючі параметри конструкцій, що впливають на збалансованість виробу.

    4. Розроблено класифікатор вихідних поверхонь жіночого одягу в межах існування формоутворюючих параметрів.

    5. Скорочено час проектної розробки нової моделі одягу за рахунок того, що задача балансування виділена в окрему процедуру в загальному ланцюгу проектних робіт.

    6. Розроблені алгоритми та програми для окремих проектних операцій при вирішенні задачі балансування, як доведені до рівня можливого використання їх в інженерній практиці в САПР.

    7. Створена можливість уникнути додаткових витрат, пов'язаних з відпрацюванням первинного зразку моделі.

    Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних задач. За безпосередньою участю автора розроблена методична програма досліджень, наукові положення, планування й проведення експериментів та обробка отриманих даних. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки. Статті у співавторстві з А.Т.Сушан підготовлені за її безпосередньою участю як наукового керівника.

    Реалізація результатів роботи. Результати роботи пройшли всебічну перевірку у виробничих умовах підприємств середньої і малої потужності, які випускають різноманітний одяг малими серіями: на Конотопській швейній фабриці "Силует" та науково-виробничому впроваджувальному підприємстві "ЄКМА", що підтверджується відповідними актами.

    Теоретичні та практичні результати роботи використовуються в лекційних курсах "Конструювання швейних виробів з елементами САПР" (спец. 6.0918), "Геометрія поверхонь одягу", "Диференційні системи конструювання", "Моделювання" (спец. 7.020210).

    Апробація роботи. Дисертація і окремі її розділи доповідалися і були в цілому схвалені на конференціях у Державній Академії легкої промисловості України (нині – Київський Державний університет технології та дизайну) (1993 – 1999 р.р.), технічною радою Київського Дому моделей одягу (травень, 1996 р.), на науково-технічній конференції "Фізико-хімічні принципи створення новітніх технологій в текстильній та легкій промисловості" (м.Хмельницький, 1996 р.), на ІІ-му Міжнародному симпозіумі "Творчість. Технологія. Маркетинг" в Технічному Університеті Молдови (м.Кишинів, 1997р.). Робота також доповідалася на засіданнях та наукових семінарах кафедри технології і конструювання швейних виробів (1997 – 1999 р.р.).

    Публікації. Основні практичні рішення використані при виданні книги "Легке плаття", К.: Час, 1992 р. З теми досліджень опубліковано наукове видання "Принципи задання та контролю балансу швейних виробів". – К.: ДАЛПУ, 1999, 9 друкованих публікацій.

    Структура та об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, що містить 127 найменувань, та додатків.

    Робота викладена на 160 сторінках машинописного тексту та містить 46 рисунків, 7 таблиць, 6 схем.


    ЗМІСТ РОБОТИ


    У вступі обгрунтована актуальність роботи, подано стислий аналіз стану проблеми, сформульовано мету та задачі дослідження, відзначено наукову новизну роботи і практичну цінність отриманих результатів та висновків.

    В першому розділі проведено критичний аналіз сучасної наукової та технічної літератури з питань досліджень існуючих принципів задання та контролю якості посадки виробу на фігурі людини. Встановлено, що якість посадки складається з двох підсистем: "співрозмірність" та "баланс".

    В наслідок літературного огляду визначено 4 класи методик конструювання одягу, які різняться формою надання вихідної інформації.

    Існуючі методи розрахунку та контролю балансу в методиках конструювання І виду спрямовані на контроль поодиноких показників для окремих випадків конструювання одягу. Вони базуються на емпіричних даних, фіксують залежності для конкретних приватних випадків і не мають наукового обгрунтування. Це не дає можливості задати та спрогнозувати поведінку балансових точок при зміні умов проектної ситуації із-за відсутності системного підходу до рішення задачі.

    Встановлено, що в методиках ІІ класу, які використовують дискретні дані або просторові координати точок поверхні людини або манекену, не здатні довести розгортки до технологічних креслень конструкцій одягу. Тому в них проблема балансу не виділена окремо. Але вони цікаві з точки зору забезпечення балансу конструкції, тому що розміщення основних орієнтирних точок (в тому числі й балансових) на поверхні людини розглядається у взаємозв'язку.

    Показано, що методики ІІІ класу, в яких вихідна інформація задається оптимальною кількістю елементарних плоских частин (методи Fantom, Vesten, Zweite Naut, макетно-жилетний метод Вороніна і Несміяна та інші) найбільш ефективно та наочно вирішують проблему контролю балансу на кресленні і балансування виробів у просторі, але не мають теоретично обгрунтованих методів переорієнтації елементарних плоских конструкцій на кресленні при використанні типового проектування з урахуванням сітчастої структури тканини.

    Відмічено, що методики конструювання ІV класу відтворення (реконструкції) існуючої поверхні (зліпка, манекена, макета готового виробу) вирішують завдання рівноважного положення виробу на фігурі автоматично під час відтворення заданої поверхні або шляхом регулювання в просторі балансових ліній, що знаходяться нижче опорової поверхні.

    Встановлено, що найбільш методично забезпечена перевірка балансу під час проведення примірок і перевірки посадки готових швейних виробів, тобто на кінцевому етапі розробки проекту. Існують експертні та інструментальні методики оцінки балансу. В якості балансових чинників виступають не положення балансових точок опорової поверхні (як на кресленні конструкцій), а характеритсики поведінки окремих ділянок поверхні одягу, які розташовуються нижче опорових.

    Також відмічено, що не дивлячись на те, що існують в достатній кількості наукові дослідження деформацій матеріалів швейних виробів у процесі експлуатації в статиці та динаміці, отримані


  •