LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка принципів та засобів забезпечення збалансованості конструкцій одягу

результати практично не враховуються при рішенні балансових задач, яка в методиках І-го, ІІ-го та ІІІ-го класів вирішується на рівні жорсткої оболонки.

Надбаний досвід науковцями та фахівцями вирішення проблеми забезпечення балансу на протязі всього процесу проектування вимагає систематизації інформації та розробки науково обгрунтованих принципів балансування виробів ще на стадіях створення креслень конструкцій.

Опрацьовані літературні джерела наукової та технічної інформації дозволив сформулювати мету роботи, обгрунтувати необхідність проведення комплексу теоретичних і експериментальних наукових досліджень в галузі удосконалення рішень балансових задач при конструюванні одягу.

В другому розділі наведено матеріали, пов'язані з теоретичними дослідженнями принципів балансування конструкцій швейних виробів на фігурі людини.

Визначено, що задача балансування може бути вирішена на підставі структурно-системного підходу, як задача реконструкції, бо вона спрямована та розвивається за принципом переутворення стану початкових змінних у стані кінцевих змінних.

Для узгодження існуючих характеристик початкових змінних щодо зведення їх у систему на першому етапі було описано баланс конструкції як властивість системи "людина-одяг", що дозволило:

  • встановити типи конструкцій гравітаційної моделі одягу (рис. 1);

  • вибрати для подальших досліджень конструкції каркасного типу як найбільш розповсюджені в сучасному одязі.

Встановлення умов здатності роботи системи "людина-одяг" у рівновазі для конструкцій каркасного типу проводилось за допомогою схеми Ісікави, завдяки якій було виявлено та згрупувано всі умови збалансованості швейного виробу у вигляді причинно-наслідкової діаграми, а потім конкретизувати їх у геометричному каналі нагляду (рис. 2.а).
























Рис.1 Типи конструкцій гравітаційної моделі одягу


З метою конкретизації топографічної характеристики тіла споживача та особливостей формоутворення поверхонь одягу були обрані:

  • типова жіноча фігура 164-96-104, яка репрезентує другу повнотну групу (30 типових фігур молодшої, середньої та старшої вікових груп);

  • вироби платтяної асортиментної групи з бавовняних тканин, які формоутворюються конструктивно ненасильницьким шляхом.

Автором в розділі представлені матеріали, пов'язані з обгрунтуванням вибору математичної форми подання умов збалансованості виробу платтяної асортиментної групи у геометричному каналу нагляду (рис.2.б)

Виявлено, що на виконання умов збалансованості швейного виробу впливають різні чинники геометрії його поверхні в залежності від їх розташування відносно поверхні фігури людини.

Це дало змогу вперше методом інтеграції існуючих поодиноких показників балансу створити початкову систему змінних та побудувати просторову модель інтегральної балансової характеристики вихідної поверхні на манекені жіночої фігури (рис. 3). Для виконання умови співвісності просторова модель була орієнтована відносно вертикальної вісі фігури, яка за умовою 1 (див. рис. 2.б.) проходить крізь центр тяжіння.

В третьому розділі вирішена задача встановлення множини реляційних моделей балансової характеристики на площині за різних умов розгортання та визначення структурних зв'язків між елементами балансової характеристики на геометричному рівні.


















Рис. 3. Просторова модель інтегральної балансової характеристики вихідної поверхні жіночої фігури


Автором запропоновані різні варіанти розгортки жіночої фігури як прототипи вихідної поверхні конструкції жіночого одягу. Для забезпечення ізометричності зрізів деталей розгортки (умова 2, див. рис. 2.б.) було використано метод геодезичних ліній і отримані 6 варіантів розгортки з чітко визначеним положенням на них усіх елементів інтегральної балансової характеристики поверхні жіночої фігури (див. рис. 3).

Встановлення структурних зв'язків між елементами балансової характеристики проводилось шляхом порівняльних випробувань отриманих варіантів розгортки. Методом топологичного переутворення поверхонь визначена площинна координатна сітка, яка зберігає гравітаційне спрямування вільно підвішаних ділянок вихідної поверхні (умова 5, див. рис. 2.б) та визначає умову 8 орієнтації ниток основи та утока відносно вісі рівноваги при типовому рішенні конструкції (рис. 4).

В наслідок порівняльного аналізу встановлено, що:

  • отримані варіанти розгортки у різній мірі відтворюють геодезичну складність самої поверхні;

  • елементи балансової характеристики мають різну чутливість до виконання умов орієнтації відносно координатної (гравітаційної) сітки креслення.

На основі експериментальних досліджень встановлено, що кут між балансовими точками передньої та бокової смуг спинки (балансовий кут ai, рис. 5.а) реагує на ступінь відтворення вихідної поверхні (гомеоморфність розгортки) не тільки своїм положенням у координатній сітці, а й своєю величиною.





























Рис. 2 Результати встановлення геометричних умов збалансованості швейного виробу



















Рис. 4. Координатна (гравітаційна) сітка орієнтації деталей розгортки


Наслідки аналізу ізогональності балансових кутів та гомеоморфності варіантів розгортки поверхні манекену дозволило отримати залежність між балансовим (ai) та формоутворюючими кутами (Sbi), які забезпечують гомеоморфність (рис. 5.б).

ai= 144 – 0,62ЧSbi





Рис. 5. Графік залежності балансового кута aiвід формоутворюючого кута Sbi.


Для визначення позиційної поведінки елементів балансової характеристики опорової поверхні відносно координатної сітки було запропоновано поділення опорової поверхні на 2 частини (див. рис. 3):

  • несучу (зона шиї та плечевого скату, яка знаходиться між дугою плечового поясу спинки, лінія 1 та шириною розмаху плечей переду, лінія 3);

  • скатну (зона плечового поясу, яка обмежена лінією ширини спинки, лінія 2 та лінією ширини грудей, лінія 4)

Автором визначено групи елементів балансової характеристики за їх положенням відносно координатної (гравітаційної) сітки (див. рис.4,в) для вивчення поведінки деталей розгортки та виконання умов