LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка пристроїв для автоматизованого складування плоских заготовок верху взуття

плоскому вигляді.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено принципово нові:

- спосіб автоматичного складання ЗВВ у плоскому вигляді (патент України № 36921 А, Бюл. №3 від 16.04.2001р.).

- пристрій для складання ЗВВ у плоскому вигляді (патент України № 36922 А, Бюл. №3 від 16.04.2001р.).

- фіксуючу рамку для складання багатошарових плоских виробів (патент України № 34014 А, Бюл. №1 від 15.02.2001р.)

- результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Технологічного університету Поділля при підготовці спеціалістів з спеціальностей: 7.090222 "Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування" і 7.091820 "Взуття, шкіргалантерейні та лимарні вироби"

Особистий внесок здобувача. У працях, виконаних у співавторстві, автору належить участь в обговоренні постановки задач та вирішенні аналітичних і експериментальних досліджень, обробці та інтерпретації одержаних результатів, а також розробці принципово нових конструкцій пристроїв.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися, обговорювались та отримали позитивну оцінку на наукових конференціях: професорсько-викладацького складу Технологічного університету Поділля (1998-2000 р.), "Сучасні технології та машини" (8-10 жовтня 1998р., м. Хмельницький), "Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах" (27-29 травня, 1999 р., м Хмельницький), "Новітні технології в легкій промисловості та сервісі" (8-9 жовтня, 1999 р., м Хмельницький), "Ресурсо- та енергозберігаючі технології в легкій, текстильній промисловості та сервісі" (28-30 вересня 2000, м. Сатанів), на розширених засіданнях кафедр Машини та апарати легкої промисловості Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький) та Машини легкої промисловості Київського технологічного університету технологій та дизайну.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих праць, серед яких 5 у фахових виданнях, 3 – патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота виконана на 122 сторінках машинописного тексту, містить 49 рисунків, 6 таблиць, список використаних джерел з 138 найменувань та 8 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 156 сторінок.



ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета та основні задачі дослідження, показані наукова новизна і практичне значення роботи.

Перший розділприсвячено огляду та аналізу робіт в області автоматизації складання багатошарових конструкцій, що містять певну кількість плоских деталей складної форми, який виконано на основі вивчення інформації з традиційних джерел і мережі Internet. Розглянуто особливості автоматизації складання ЗВВ. Виявлено, що для якісного виготовлення ЗВВ слід виконувати попереднє скріплення деталей пакету. Встановлено, що широко розповсюджений сьогодні метод фіксації пакету деталей ЗВВ за допомогою палет вимагає її заміни при зміні розміру та моделі взуття. Показано, що слід розрізняти методи фіксації деталей у пакеті та методи фіксації самого пакету. Розроблено класифікацію методів фіксації деталей у пакеті та пакету в цілому, а також відповідних пристроїв для їх реалізації. Аналіз методів показав ефективність використання комбінованого методу фіксації. А саме фіксацію пакету деталей механічним методом у спеціальному пристрої, а деталей між собою за допомогою рідини, що дозволяє надійно фіксувати згадану конструкцію не залежно від їх форми та розмірів. Показано, що існуючі результати досліджень автоматизації процесу складання, запропоновані київською, московською школами та іншими вченими не враховували впливу на міцність попередньої фіксації пакету ЗВВ особливостей структури матеріалів деталей та властивостей скріплюючої речовини.


У другому розділі проведено аналітичні дослідження процесів: фіксації деталей ЗВВ, пресування попередньо складеного пакету, та його транспортування на позицію зшивання.

В першому підрозділі встановлено математичну залежність для визначення зусилля механічної фіксації пакету деталей ЗВВ у фіксуючій рамці, з врахуванням відсутності механічних ушкоджень деталей пакету.

Далі розглядався процес нанесення скріплюючої рідини та поступового накопичення багатошарового пакету. Речовина, в якості якої запропоновано використання природної води наноситься перед накладанням деталей, що сприяє створенню додаткових сил зчеплення між ними, і обумовлює виникнення сили фіксації. Під силою фіксації деталей ми розуміли силу адгезивної взаємодії речовини та деталей.

У другому підрозділі розроблена математична модель процесу пресування деталей при наявності між ними прошарку скріплюючої рідини (рис.1). При цьому прийняті такі припущення: деталі ЗВВ, порівняно з рідиною є абсолютно твердими тілами певної товщини, що містять циліндричні вертикальні капіляри певної довжини та діаметру, кількість та геометричні розміри яких залежать від властивостей конкретного матеріалу; капіляри є наскрізними і характеризуються середнім радіусом; при пресуванні капіляри закриваються з одного боку пресуючою поверхнею і стають тупиковими; швидкість руху рідини і глибина капілярного проникнення у всіх капілярах для одного матеріалу однакова; рідина покриває всю площу контакту деталей і її рух під час пресування відбувається тільки по капілярам.

Величина капілярного проникнення рідини у пористу структуру тіла деталі ЗВВ визначалась за формулою:


, (1)


де - середній розмір довжини капілярів; - початковий тиск повітря у порах; - питомий тиск пресування; РЗВ – зовнішній тиск пресування; S – площа плоского контакту деталей та рідини; - поверхневий натяг рідини на межи з повітрям.


Збільшення площі контакту завдяки капілярному ефекту виражалось через безрозмірний коефіцієнт.


, (2)


де Пi значення пористості матеріалу деталі; rki – середній радіус капіляра.

Кількість необхідного об'єму рідини для фіксації двох деталей ЗВВ визначалась залежністю:


, (3)


де Sp – загальна площа плоского контакту поверхні деталей з рідиною; hп – кінцеве значення товщини шару рідини; hk1, hk2 – відповідно кінцеві значення глибини капілярного проникнення для