LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка процесу виділення довгого волокна на основі скребково-тіпальних робочих органів

протягування в поєднаннi з скребковими барабанами на початковому етапi видiлення довгого волокна при поступовому збiльшеннi швидкостей сковзання матерiалу по крайкам та високошвидкiсних дiй тiпальних барабанiв на завершальному етапi його доочищення.

Вперше дослiджено робочi органи механiзму орiєнтацiї волокон та вiдокремлених костринок по вiдношенню до робочих крайок скребкових барабанiв при низькошвидкiсному характерi дiй.

При видiленнi довгого волокна льону вперше застосовано i вивчено тiпальнi барабани зменшеного дiаметру, встановленi з нахилом до напрямку транспортування матерiалу iз змiнними кутом нахилу та асиметрiєю бильних планок.

Вивчено вплив конструктивних та технологiчних факторiв на процес видiлення довгого волокна льону розробленим експериментальним пристроєм, встановлено оптимальнi умови переробки трести з рiзними фiзико-механiчними властивостями.

_Практичне значення одержаних результатiв.

На пiдставi проведених дослiджень розроблений технологiчний процес видiлення довгого волокна льону iз застосуванням на початковому етапi переробки трести поєднання почергових низькошвидкiсних дiй нерухомих вузлiв протягування i двох пар скребкових барабанiв з голчатими гарнiтурами та високошвидкiсних дiй тiпальних барабанiв на завершальному етапi обробки при поступовому збiльшеннi по мiрi знекостричення швидкостей сковзання матерiалу по крайкам робочих органiв, якi пiдвищують вихiд довгого волокна на 1,6% абсолютних при високому очисному ефектi за одне пропускання трести з рiзними фiзико-механiчними властивостями.

Розроблено вихiднi вимоги на створення дослiдного зразка агрегату для видiлення довгого волокна льону, якi схваленi Вченою радою IЛК (Протокол N9 вiд 11.09.1995 р.), науково-технiчною радою ДКА "Укрльоноконоплепром" (Протокол N4 вiд 19.12.1995 р.) та представленi в Український державний конструкторсько-технологiчний iнститут транспортуАПК ( м. Iвано-Франкiвськ ).

Очiкуваний економiчний ефект вiд впровадження у виробництво запропонованого способу переробки трести льону за рахунок збiльшення виходу довгого волокна, зниження металомiсткостi та енергоємностi технологiчного обладнання складатиме 10000 грн. на 1000 тон трести в цiнах1995 року.

Особистий внесок здобувача.Комплекс наукових досліджень, наведених в дисертаційній роботі, виконаний безпосередньо її автором, а також здійснено обгрунтування наукових результатів, критичне вивчення науково-технічної інформації та впровадження рекомендацій у виробництво.

_Апробацiя результатів дисертації. Головнi положення дисертацiйної роботи доповiдались на:

-республiканськiй науково-технiчнiй конференцiї професорсько-викладацького складу Костромського державного технологiчного унiверситету, а також iнженерно-технiчних працiвникiв льонозаводiв в 1994 роцi, м. Кострома;

-засiданнi науково-технiчної ради ДКА "Укрльоноконоплепром" в 1995 роцi, м Київ;

-засiданнях Вченої ради Iнституту луб'яних культур у 1994-1997роках, м.Глухiв;

-засiданнi кафедри виробництва натуральних волокон Херсонського iндустрiального iнституту в 1996 роцi, м.Херсон.

_Публiкацiї. Основнi положення дисертацiї викладені у п'яти статтях наукових журналів, одній статті збірника наукових праць, двох тезах наукових конференцій та одному патенті на винахід.

_Структура дисертації. Дисертацiя мiстить вступ, п'ять розділів основної частини , висновки й рекомендації виробництву, список використаних літературних джерел та три додатки.

Загальний обсяг дисертації складає 128 сторінок, ілюстрації займають 10 сторінок, таблиці- 12 сторінок, три додатки -21 сторінку, список використаних літературних джерел (110 найменувань)- 11 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ


_У вступi розкрито актуальнiсть теми дисертацiйної роботи, сформульовано мету та завдання дослiджень, вiдмiчено наукове та практичне значення одержаних результатiв.

_У першому роздiлi охарактеризовано сучасне становище виробництва довгого волокна льону та наведено аналiз науково-дослiдних робiт в галузi дослiдження процесiв плющення, м'яття та тiпання, позитивнi якостi та недолiки механiчних дiй, якi застосовуються. Наведено роботи, пов'язанi з видiленням довгого волокна льону способом диференцiйованого сковзкого згину стебел, вiдмiчено його позитивне значення та недолiки. Вибрано схему знекостричення й стосовно до неї запропоновано шляхи зменшення металомiсткостi та енергоємностi технологiчного обладнання.

Проведений аналiз вiдомих способiв видiлення довгого волокна льону показав, що в наш час практично всi льонозаводи країн спiвдружностi та захiдної Європи переробку трести проводять традицiйним способом - на м'яльно-тiпальних агрегатах, механiчнi дiї яких - плющення, промин та тiпання - сприяють порушенню конструкцiї стебла та видiленню волокна.

З огляду робiт I.В.Крагельського, М.М.Суслова, О.М.Iпатова, М.М.Барбакова, Г.К.Кузнецова, Б.I.Смирнова та iнших вiдомо, що плющення трести льону - необхiдна i корисна пiдготовча операцiя до м'яття, яка сприяє вирiвнюванню механiчних властивостей матерiалу, що переробляється, полегшенню наступної механiчної обробки i пiдвищенню виходу довгого волокна. Однак збiльшення кратностi попереднього плющення має й негативнi сторони (жорсткостi деревини та волокна вирiвнюються), внаслiдок чого подальша переробка трести погiршується.

З наукових праць Б.I.Смирнова, О. М.Iпатова, В.О.Лясича, В.В.Щочкiна, М.К.Сорокiна та iнших вiдомо, що укомплектування м'яльних машин набором вальцiв рiзного профiлю рифлення не забезпечує ефективного промину трести льону рiзних фiзико-механiчних властивостей. Так,вiдсоток промину тонкостеблової трести з низькою вiдокремлюванiстю волокна вiд деревини не перевищує 15 , а перележаної товстостеблової -40-45%.

Окрiм того, дослiдженнями В.О.Мараманова та Є.Л.Пашина встановлено, що рифлi м'яльних вальцiв сприяють зменшенню вiдрiзка мiж вершинними та прикореневими кiнцями стебел, а також додатковому їх розвороту, внаслiдок чого знижується iмовiрнiсть попадання сирцю пiд затиск транспортуючого механiзму перед входом в тiпальну секцiю та вихiд довгого волокна.

З аналiзу вiдомих способiв механiчного видiлення волокна було обрано спосiб диференцiйованого сковзкого згину стебел льону, який пiдвищує вiдсоток промину трести перед тiпанням до 60 в порiвняннi з вальцьовими м'яльними машинами. Даний спосiб видiлення довгого волокна з стебел льону, конопель та кенафу дослiджували I.М.Левитський, О.М.Iпатов, В.О.Лясич, Г.Г.Хашимов, Є.Л.Пашин, Р.Н.Гiлязетдiнов та iншi. Найбiльш повнi дослiдження належать I.М.Левитському, який нарiвнi з iншими авторами вiдзначив його основнi переваги: паралелiзацiя довговолокнистих комплексiв при затиску сировини в транспортуючому механiзмi, збереження цiлiсностi та стрiчковостi волокон при низькошвидкiсному протяжному характерi дiй, дуже добре очищення вiд кострицi середньої частини волокна, внаслiдок чого пiдвищується показник промину та лiквiдується один з небажаних недолiкiв процесу тiпання.

Пiдвищення