LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка процесу виділення довгого волокна на основі скребково-тіпальних робочих органів

вiдсотка промину по схемi видiлення довгого волокна льону I.М.Левитського дозволило знизити iнтенсивнiсть дiй тiпальних барабанiв на завершальному етапi очищення волокна вiд кострицi. Хоча, з iншого боку, наукові праці О.М.Сивцова та В.Г.Трифонова свідчать, що високошвидкiснi дiї бил тiпальних барабанiв менш небезпечнi для збереження цiлiсностi довгих волокон, коли останнi перед тiпанням набудуть найбiльшої гнучкостi за рахунок максимального видалення кострицi та основна їх частина буде знаходитися в затиску транспортуючих пасiв.

Таким чином, при застосуваннi дiй диференцiйованого сковзкого згину замiсть дiй рифель вальцiв м'яльних машин недолiки процесу тiпання (нерiвномiрна iнтенсивнiсть дiй по довжинi пасма волокна, а отже, i неоднакова проробка рiзних його дiлянок; високошвидкiснi малодиференцiйованi дiї робочих органiв на матерiал по довжинi барабана та iншi) проявляються менше.

Однак на основi праць I.М.Левитського та Р.Н.Гiлязетдiнова виявлений недолiк протягування стебел через крайки, який полягає у вiдсутностi умов визначеного орiєнтування вiдокремлених костринок для їх сприятливого виходу iз зони обробки.

При забезпеченнi сприятливих умов виходу кострицi iз зони обробки i подальшого збiльшення вiдсотка промину трести з'являється можливiсть використання менш iнтенсивних дiй тiпальних барабанiв зменшеного дiаметра з метою зниження металомiсткостi та енергоємностi технологiчного обладнання.У зв'язку з цим було поставлено завдання розробити процес видiлення довгого волокна льону на основi дiй диференцiйованого сковзкого згину стебел, який дозволяє збiльшити вихiд довгого волокна за рахунок пiдвищення вiдсотка промину трести перед тiпанням при створеннi сприятливих умов виходу кострицi з зони обробки, збереженнi цiлiсностi довговолокнистих комплексiв та пiдвищеннi iнтенсивностi дiй робочих органiв на матерiал по мiрi його обробки.

_Другий роздiл присвячено обгрунтуванню нових механiчних дiй для видiлення довгого волокна льону.

На основi дослiджень В.А.Дударєва про кут злому плющених стебел льону, вiдповiдно до схеми видiлення довгого волокна I.М.Левитського з нерухомими вузлами протягування, кроком крайок t=20мм та їх iнтерсекцiєю i=-3+4мм визначено, що злом стебел починається при i=01мм, тобто в кiнцi другого та на початку третього вузла протягування. Поводження костринок при подальшому низькошвидкiсному протягуваннi стебел через нерухомi робочi крайки набуває стохастичного характеру. Виходячи з наведених праць пiсля початку злому стебел нами вiдзначена доцiльнiсть обмеження подальшого їх знекостричення нерухомими вузлами протягування та введення нових додаткових робочих органiв у виглядi скребкових барабанiв з голчатими гарнiтурами, якi б забезпечили умови сприятливого виходу вiдокремлених костринок iз зони обробки шляхом орiєнтування їх в положення, паралельне осi стебла при поступовому пiдвищеннi iнтенсивностi дiй (рис.1).

Тонкий шар плющених стебел затискується за один з кiнцiв в транспортуючому механiзмi i подається в зону обробки встановлених пiд кутом почергових нерухомих вузлiв протягування, двох пар скребкових барабанiв з голчатими гарнiтурами при низькошвидкiсному характерi дiй iз зростанням швидкостей сковзання матерiалу по крайкам та високошвидкiсних тiпальних барабанiв на завершальному етапi очищення волокна вiд кострицi.

З метою створення постiйного натягу в пасмах волокна та усунення їх намотування на поверхню барабанiв запропоновано чергування дiй нерухомих вузлiв протягування, скребкових i тiпальних барабанiв.На основi праць I.М.Левитського запропоновано почерговi нерухомi вузли протягування, скребковi та тiпальнi барабани встановити на деякому вiддаленнi S, вiдповiдному одночаснiй взаємодiї стебла з 9-10 крайками пiд кутом a 15 до напряму транспортування матерiалу.

Пристрiй для видiлення довгого волокна льону, створений нами, названо УВДВЛ.

Виявлено взаємозв'язок мiж швидкостями транспортування та сковзання матерiалу по крайкам робочих органiв УВДВЛ. Вiдзначено, що швидкостi сковзання матерiалу по крайкам скребкових Vк1 ,Vк2 та тiпальних барабанiв Vк3 УВДВЛ мають поступово збiльшуватися по мiрi знекостричення матерiалу приблизно в арифметичнiй прогресiї при сумарному їх значеннi Vк на рiвнi швидкостi руху бильної планки традицiйних тiпальних барабанiв Vк трад.


Vк1 +Vк2 +Vк3 =Vк " Vктрад. (1)


Vк2 " 2Vк1 (2)

Vк3 " 3Vк1 (3)




Рис. 1. Схема пристрою для видiлення довгого волокна льону (УВДВЛ): 1-треста льону; 2,4,6-нерухомi вузли протягування; 3,5-перша та друга пари скребкових барабанiв з голчатими гарнiтурами; 7-тiпальнi барабани.


Установлено, що при дотриманнi умов (1),(2),(3) за однакової кiлькостi дiй традицiйного та запропонованого способiв видiлення довгого волокна льону (рис.2) iнтенсивнiсть дiй робочих органiв в нашому випадку нижча. Згiдно дослiджень М.М.Суслова при однаковiй кiлькостi дiй робочих органiв вихiд довгого волокна вищий в тому випадку, коли нижча їх iнтенсивнiсть, а отже, при використаннi УВДВЛ вихiд довгого волокна можна пiдвищити.

При дотриманнi умов (1),(2),(3) кiлькiсть дiй робочих органiв на матерiал при швидкостi його транспортування понад 40 м/хв бiльша в запропонованому способi видiлення довгого волокна льону, нiж у традицiйному, що може бути резервом збiльшення продуктивностi обладнання при однаковiй щiльностi завантаження машини матерiалом.

Кiлькiсть вiдокремлених костринок збiльшується при переходi вiд одного механiзму в УВДВЛ до iншого. Тому кiлькiсть голчатих гарнiтур на скребкових барабанах та кiлькiсть голок на гарнiтурi повиннi узгоджуватися з кiлькiстю вiдокремлених костринок та ступенем пiдготовки матерiалу на кожному етапi знекостричення.

Виявлена необхiдна умова для надання вiдокремленим костринкам напряму паралельно осi стебла, згiдно якої довжина знаходження стебла в зонi взаємодiї голки не повинна бути меншою за довжину дiлянки стебла, яка витягується з барабанiв за однаковий вiдрiзок часу, тобто


Vтр Sin a Vтр Si na

N(------------- + t) -----------, (4)

b n n

де N-кiлькiсть голчатих гарнiтур на скребкових барабанах;

Vтр. -швидкiсть транспортування матерiалу;

a - кут нахилу скребкових барабанiв до напрямку транспортування

матерiалу;

b - кiлькiсть робочих органiв на барабанi;

n - частота обертання скребкових барабанiв;

t - довжина стебла в зонi дiї голки, яка приблизно дорiвнює кроку

робочих органiв барабанiв.



Рис. 2. Залежнiсть кiлькостi дiй вiд частоти обертання барабанiв


На основi дослiджень Ш.Ачiлдiєва про вплив кута нахилу бильних планок тiпальних барабанiв для видiлення лубу з стебел кенафу на показники його виходу, закостриченостi та розщепленостi, вiдповiдно до УВДВЛ установлено, що iз збiльшенням кута нахилу бильних планок зростають сумарнi кути охоплення дослiджувальним матерiалом робочих органiв у зонi тiпання при