LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка ресурсозберігаючої технології переробки низькосортного короткого льняного волокна

подано сучасний стан проблеми комплексного використання текстильної сировини рослинного походження. Розглянуті сучасні схеми переробки льняної сировини низької якості і відомі способи поглибленого очищення та подрібнення льняних волокон. Визначено загальні технології переробки льняного волокна залежно від умов його використання. Проаналізовані технологічні лінії знепилення відходів тіпання, очищення волокна, розпушення та його штапелювання, які впроваджені відомими фірмами Laroche, Temafa, Befama, Rolando-Biella та іншими.

Окремо розглянуто актуальні питання щодо зниження енерговитрат в процесах куделеприготування та можливості підвищення ступеня очищення льоноволокна за рахунок зміни схеми технологічного процесу переробки відходів тіпання. Доведено, що для підвищення очисної здатності технологічного устаткування поряд з вибором оптимальних параметрів його експлуатації, важливе значення має модернізація робочих органів. В результаті сформульована мета та зроблено вибір напрямків досліджень.


РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ


У другому розділі, що складається з шести підрозділів, викладено основні методи досліджень. У першому підрозділі подана характеристика об'єктів досліджень – використаної у дисертаційній роботі сировини: льоносоломи і трести та готової продукції. У другому підрозділі розглянуто загальну методику і основні методи визначення показників якості короткого льняного волокна – засміченості неволокнистими домішками, розщепленості і номера. У роботі використані результати традиційних однофакторних експериментів, що дозволило провести первинний відбір всіх чинників процесу механічної обробки сировини. В подальшій роботі використані методи математичного планування експерименту із застосуванням головних чинників, що впливають на якість готової продукції. Встановлені головні сировинні та технологічні параметри, що суттєво впливають на ступінь подрібнення і очищення низькосортного льняного волокна. У третьому підрозділі приведено методики визначення якісних показників трести, відходів тіпання та короткого волокна і наведена характеристика використаних приладів та експериментальної техніки. У четвертому підрозділі дана характеристика показників якості короткого льняного волокна.

Визначення якісних показників низькосортного льняного волокна та готової продукції проводили у відповідності до вимог державних стандартів до такої продукції. Результати експериментів оброблено відповідно до методів сучасної математичної статистики.

У п' ятому та шостому підрозділах наведені експериментальні дослідження процесів очищення, знепилення і штапелювання коротких льняних волокон. Наведені чотири технологічні схеми обробки короткого льняного волокна, які характеризуються різними параметрами обробки. Перша схема відповідає за параметрами традиційній технології обробки. Друга схема відрізняється оптимізацією основних параметрів. Третя схема має в технологічній лінії модернізований КПА і дослідну тіпальну машину. Четверта схема включає удосконаленгий КПА і обробка короткого волокна здійснюється за оптимальними параметрами. Перевірка впливу різних чинників на процес знепилення, очистки, розпушення та штапелювання здійснювалася за чотирма схемами проведення процесу.


РОЗДІЛ 3

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА


У третьому розділі проведено теоретичний аналіз знепилення, очищення і розпушення короткого льняного волокна. Для оцінки якості роботи КПА запропоновано застосовувати показники закостриченості (К) та вмісту неволокнистих домішок (Вк) у волокні. У випадку, коли вміст неволокнистих домішок визначається в торгівельних операціях, для характеристики партії волокна або для розрахунків при заготівлі зручніше застосовувати показник Вк - вміст костриці. Наочність характеристики партії волокна у цьому випадку незаперечна. В усіх інших випадках краще застосовувати і навіть необхідно користуватись показником закостриченості. До таких випадків слід віднести контролювання технологічного процесу обробки сировини та науково–дослідні роботи. Як відмічалося раніше, переважна більшість у складі неволокнистих домішок належить саме костриці. Лише незначну частину займають мінеральні домішки: пісок, глина, грунт та органічні залишки рослинних тканин. Тому часто показниками Вк та К позначають загальний вміст неволокнистих домішок. Якщо слід виділити поняття лише смітних домішок, без костриці, то необхідно застосовувати термін засміченість.

Широке застосування показника К в технології первинної переробки льону пов'язане з тим, що подача відходів тіпання від МТА до КПА проводиться системою пневмотранспорту. Для встановлення маси відходів (М) необхідно зупиняти роботу агрегатів і роз'єднати систему пневмотранспорту. Це вносить значні складнощі для досліджень. Тому зручніше користуватися показником закостриченості, для визначення якого достатньо показників маси короткого волокна (М - m) та маси костриці (m).


В даній роботі ставилось завдання перевірити характер формування та якісний склад технологічних відходів, що утворюються при переробці їх на дослідній тіпальній машині у складі КПА за умови переробки відходів тіпання з різної сировини. В дослідженнях було перевірено вплив якості недолежаної, доброякісної та перележаної трести на характер формування складової частини відходів. Як свідчать результати аналізів, тенденція більш прискореного зростання вмісту волокна над кількістю костриці у складі технологічних відходів зберігається і для льняного волокна. Пояснюється це тим, що сировина являє собою технічні волокна, які на всьому протязі обробки продовжують дробитися і відокремлювати короткі елементарні волокна. Зміни якісного складу відходів після обробки їх на дослідній тіпальній машині можуть бути описані квадратичною функцією типу : У = а + bx + cx2 + ...

В роботі проаналізовані показники вмісту технологічних відходів після обробки їх на дослідній тіпальній машині КПА і зазначена недоцільність застосування жорстких режимів обробки, які провокують різке зростання кількості технологічних відходів. Втрати льняного волокна у цих відходах переважають над кількістю видалених смітних домішок.

Процес очищення відходів можна вважати недоцільним, якщо у відходи потрапляє більше ніж мінімально допустима кількість волокна, що має бути направлена на вторинне очищення. Тому в роботі здійснена модернізація робочих органів КПА: проведена заміна трьох пар тіпальних барабанів лише одним барабаном значно більшого діаметра і змінена форма його робочих органів.

На рис. 1 наведено середній вміст волокон у технологічних відходах залежно від первинного вмісту домішок. Це ще раз доводить доцільність видалення смітних домішок саме на стадії первинного очищення. Зменшення кількості волокон, що потрапляють у відходи, дозволяє реалізувати значні резерви цінної сировини. На кожному наступному технологічному переході все важче видалити залишки смітних домішок, тому бажаного результату досягають жорстким режимом обробки та більшими втратами волокна.

Таким чином, теоретично доведено, що застосування жорстких