LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка ресурсозберігаючої технології переробки низькосортного короткого льняного волокна

розміри і тому не потребують додаткового загострення. Додаткова обробка поверхні робочих пружків із




відповідним поліруванням дає змогу значно подовжити термін їх експлуатації.

Застосування прямолінійних пружків товщиною 3 та 5 мм дає дещо гірші показники розщепленості волокна - відповідно 415 та 399 одиниць. Пояснюється це характером дії робочих пружків на матеріал. У випадку застосування пружків з товщиною 5 мм дії їх, малоефективні і режим обробки м'який, бо під час протягування волокна відносно пружка з товстого металу виникають недостатні сили зрушення елементів шару. Застосування таких пружків є більш виправданим у випадках переробки волокнистої сировини з льонотрести перележаної.

Низькі показники розщепленості волокна у випадку застосування пружків з тонколистового металу пояснюються надмірним розтягуванням волокнистого шару, який є сумішшю переплутаних волокон, і частковою втратою сировини разом із кострицею, що видаляється. Застосування пружків спеціального профілю з тонколистового металу дозволяє запобігти таким явищам. Профіль робочої поверхні таких пружків нагадує синусоїду. Чергування виступів та западин створює рівні умови обробки для всіх волокон, що надходять у зону дії тіпального барабана. Створити досить рівний потік волокон із відходів тіпання у існуючих КПА практично неможливо. Тому саме такий профіль виявився найбільш ефективним. Спеціальний профіль пружків спонукає волокна в процесі обробки до постійного переміщення не лише в напрямку руху потоку, але й поперечного та відносно вісі самих волокон. Таке чергування рухів волокон дозволяє найбільш ефективно піддавати обробці всі групи волокон, незалежно від місця розташування їх у волокнистому шарі.

Кращі і досить близькі показники розщеплення, вмісту неволокнистих домішок і міцності скрученої стрічки з виготовлених волокон отримано у варіантах 1 та 4. Для широкого застосування у виробничий практиці було рекомендовано застосування тіпального барабана з робочими пружками спеціального профілю.

У підрозділі 4.3. наведено результати оптимізації штапелювання короткого льняного волокна. Операція вкорочення волокнистої стрічки проводилась двома найпоширенішими в текстильній промисловості способами: 1)різанням на дільниці довжиною 40 мм; 2) розриванням у витягувальних приладах із міжцентровою відстанню 40 мм. Для досліджень було підготовлено льняну стрічку за наступною технологічною схемою: удосконалений за технологічною схемою №4 куделеприготувальний агрегат КПАЛ агрегат ПЛ – 150П чесальна машина Ч-600Л стрічкова машина ЛЧ–1–ЛО.

Виготовлену таким чином волокнисту стрічку з короткого льоноволокна у тазах подавали до механізму різального апарату гільйотинного типу з довжиною різання 40 мм або до витягувального приладу, де проводилось неконтрольоване розривання цієї стрічки. Штапельне та розірване льоноволокно було оцінене за вмістом волокон, коротших 15 мм, прядивних волокон довжиною від 20 до 40 мм та довгих волокон ( L> 40 мм).


Підготовка льоноволокна до випробувань мала за мету охопити всі можливі технологічні схеми первинної обробки з використанням трести різної якості. Відходи тіпання з різною за якістю трести, а саме: недолежаної, доброякісної, перележаної й несортованої були перероблені за чотирма різними технологічними схемами з метою отримання короткого волокна.

Встановлено, що контрольоване різання волокнистої стрічки дозволяє отримати не менше 75,5% цінних прядивних волокон і лише 8,8% довгих. Решта (15,7%) – короткі волокна. Неконтрольоване вкорочення розриванням у витягувальних приладах доводить малу ефективність процесу для отримання прядивного матеріалу. Частка коротких волокон виявляється занадто значною – 52,1%, довгих – 9,8%, а прядивних лише 38,1%. Отже для волокон із перележаної та несортованої трести неконтрольоване розривання є малоефективним, бо призводить до небажаних результатів. Для текстильного виробництва такі волокна непридатні, але можуть знайти застосування у інших галузях, наприклад, для виготовлення ватину або медичної вати. Для виготовлення доброякісного прядивного волокна з перележалої або несортованої трести необхідно застосовувати лише контрольоване різання. При цьому забезпечується вихід не менше 74,5-75% цінних високоякісних прядивних волокон.


РОЗДІЛ 5

РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ОЧИЩЕНИХ ШТАПЕЛЬНИХ КОРОТКИХ ВОЛОКОН


П'ятий розділ присвячений аналізу цілеспрямованого використання високоякісного короткого льняного волокна. Очищене й подрібнене в умовах цеху первинної обробки, згідно запропонованої технології, льоноволокно з низькосортної сировини було відправлене на спеціалізовані підприємства України для перевірки придатності його для виробництва різноманітних продуктів широкого вжитку. Як свідчать результати (табл. 2), ступінь очищення, подрібнення та вкорочення коротких льняних волокон на стадії їх первинної переробки є достатнім для виготовлення з них прядива 34 та 50 текс, що використовується у виробництві білизни. Фізико – механічні показники якості готової продукції свідчать про достатню підготовленість волокна для переробки у вироби побутового призначення.

Штапельне льняне коротке волокно підвищеної якості використовується у ВАТ "Ватфарм" (м. Черкаси) для виробництва медичної гігроскопічної вати в суміші з бавовною. Вміст льняного волокна становить 20-30% від загальної кількості сировини. Загальна кількість використаної у виробництві медичної вати льняного волокна підвищеної якості за 1998-2000 роки становить 178 т. Якість льоноволокна, направленого для переробки на спеціалізоване підприємство задовільняє вимогам ВАТ "Ватфарм".



Таблиця 2

Фізико-механічні показники якості прядива, виготовленого з льоноволокна


Показники

Бавовнопрядивна

фабрика ВАТ

"Дубротекс"

Тернопільське об'єднання "Текстерно"

Призначення тканин

білизна

білизна

Артикул тканин

-

Терноцвіт, Бузок

Вкладання льону, %

30

30-33

Склад суміші, %

бавовна – 50

льон – 30

віскоза - 20

бавовна –70 ; 67

льон – 30 ; 33

Лінійна щільність прядива, текс

50

34

Відносне розривне навантаження, гс/текс

9,5 – 10, 9

10,5

Коефіцієнт варіації за розривним навантаженням, %

До 14,5

17

Подовження, %

-

5,5

Група прядива

М61



Якість вихідної сировини в значній мірі впливає на результати переробки льоноволокна. Виготовлення волокна для виробів технічного призначення може бути організовано за спрощеною технологією. При використанні