LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка ресурсозберігаючої технології формоутворення взуття з верхом із натуральної шкіри

деталей при послідовному одновісному розтягненні уздовж та впоперек лінії хребта;

одержані емпіричні регресійні моделі способу багатоциклічного розтягнення натуральних шкір, які взаємопов'язують вплив на цей процес різних технологічних режимів його проведення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

розроблена методика коригування тягучості шкір на стадії виробництва взуття є універсальною і її можна застосовувати для всіх видів натуральних шкір для верху взуття;

розроблений спосіб коригування тягучості шкір на стадії виробництва взуття, який забезпечує підвищення відсотка використання цінних натуральних шкір для верху взуття та забезпечує необхідну його формостійкість;

розроблена нова технологія формування взуття, яка забезпечує економію матеріальних та енергетичних ресурсів.

Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї та розробки, що належать здобувачу особисто. В опублікованих наукових працях і статтях здобувачем виконані: постановка задач, математичне моделювання, проведення досліджень і аналіз отриманих експериментальних результатів.

Апробація результатів дисертації.Головні результати досліджень доповідались та одержали позитивну оцінку на семінарах кафедри конструювання та технології виробів із шкіри, на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та молодих вчених КДУТД у 1998-2000 рр.

У повному обсязі дисертаційна робота доповідалась та ухвалена на науковому семінарі кафедри конструювання та технології виробів із шкіри 23 червня 2000 року.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі, у лекційних курсах, лабораторних та практичних заняттях.

Публікації.Основні положення роботи викладені в 4 публікаціях. На розроблений спосіб одержано пріоритет у Держпатенті України.

Структура та обсяг роботи.Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку основної використаної літератури з 181 найменування і додатків. Зміст дисертації викладено на 150 сторінках машинописного тексту, __ малюнках, ___ таблицях. Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступіобґрунтована актуальність теми дослідження, вказані мета та завдання роботи, показано наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів та висновків.

У першому розділі проведено аналіз наукових робіт щодо дослідження деформаційних властивостей натуральних шкір для верху взуття, способів формування верху взуття та фіксації форми. Цими питаннями займалося багато вчених та наукових шкіл. До них належать школи проф. Зибіна Ю.П., проф. Купріянова М.П., проф. Каліти А.М., проф. Коновала В.П. та інші. Поряд з історично традиційним затяжним способом формування верху взуття розроблені інші способи, такі, як беззатяжні, формованих вузлів та їх різновиди. Напрацювання різноманітних способів супроводжувалось розробкою нових видів форми та конструкції заготовок верху взуття. Так, поряд з первинною плоскою заготовкою були створені заготовки типу панчохи, просторової оболонки та шкарпеток зі встроченими устілками та рантами. Основною метою усіх розробок було бажання одержати формостійке взуття, яке у процесі носіння не втрачало б форми. Тому були започатковані різні способи фіксації форми взуття, домінуючим з котрих визначено волого-тепловий. Слід відзначити, що проведені науковцями дослідження щодо деформаційних властивостей натуральних шкір та впливу на них різних технологічних режимів формування взуття вивчені досить досконало. Однак не на всі питання ще одержані відповіді. До таких питань слід віднести можливість забезпечення безвідходного використання матеріалу верху взуття під час його формування.

До цього часу при здійснені процесу формування найбільш широко використовується обтяжно-затяжний метод, під час якого в заготовці виникають залишки затяжної кромки, які згодом відрізають у відоди. Застосування беззатяжних методів формування не дає змоги отримати якісне взуття з високими показниками формостійкості. Як показав аналіз попередні наукових досліджень, причиною цих явищ є невідповідність тягучості натуральних шкір технологічним нормативам обладнання, яке використовується при виробництві взуття.

З цих міркувань був обраний напрямок досліджень та сформульовані завдання. Головною метою є створення способу коригування тягучості шкіри, тобто приведення її до стану, відповідаючого технологічним вимогам формування взуття, і на його базі розробка ресурсозберігаючої технології.

В другому розділіу розвиток наукових праць проф. Коновала В.П., яким закладено теоретичні і практичні основи створення та фіксації форми взуття з урахуванням сучасних вимог до ринку взуття, розроблена системна модель формоутворення взуття за критеріями ресурсозбереження та підвищення якості.

Подальші аналітичні дослідження проведено з урахуванням можливості вирішення питання ресурсозбереження одночасно у двох напрямках: економії натуральних шкір для верху взуття та зменшення енергоємності процесу його виробництва.

Для математичного опису процесу багатоциклічного одновісного розтягнення розроблено фізичну модель (рис. 1).

Розроблений спосіб отримав назву: "Метод попереднього багатоциклічного розтягнення", тому що він виконується на викроєних деталях взуття до їx складання у заготовку, або на шкіраx ще до моменту їx розкрою. Кожний цикл складається з чотирьох процесів: зволоження деталей або шкір; їx розтягнення; сушка в розтягненому стані (фіксація деформації); розвантаження та відпочинок у вільному стані.















Рис. 1. Фізична модель багатоциклічного розтягнення шкіри


На рис. 1 лінії означають: ОА1 – повна деформація розтягнення; А1А11 – фіксація заданої величини деформації розтягнення; A1В1 – миттєва деформація при знятті навантаження; В1С1 – високоеластична деформація; С1P1 (L зал. 1) – залишкова деформація за 1-ий цикл.

За кожним циклом одновісного розтягнення йде прирощення Lзал. на величину DLзал. За і-ту кількість разів (або циклів) розтягнення одержується сумарний приріст залишкової деформації -

Отже функцією мети досліджуваного процесу є визначення залишкового подовження при кожному циклі – DLзал. і приросту залишкового подовження для кожного циклу. Сумарний приріст залишкового подовження за "і" циклів - під впливом зволоження і деформації.

При одновісному розтягненні уздовж та впоперек лінії xребта залишкова деформація виражається прирощенням площі - DS.

Основної граничною умовою процесу є залежність:

Lроз. < L роз. тр. , (1)

де Lроз. – допустиме відносне розтягнення зразків при багатоциклічному розтягненні, %;

Lроз. тр. – відносне подовження шкіри при появі тріщин лицьової поверхні, %.

Математичну модель у загальному вигляді відповідно до функції мети можна виразити системою рівнянь, де DL зал. залежить від розміру деформації розтягнення – L(мм), та відносного зволоження шкіри - DW від.(%), :

- для одновісного