LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка систем автоматизованого проектування конструкцій і технології дрібних шкіргалантерейних виробів

.

Процес перетворення можна представити у вигляді наведеної нижче послідовності:

  • Перенос (зсув) вихідної кривої AiAj (рис.4) до суміщення точки Вi (Xi,Yi) з точкою Ai(xi,yi) для шуканого контуру.

    Рис. 4.


  • Поворот вихідної кривої на такий кут φ, щоб прямі AiAj та ВiВj співпали. Знайдемо кут φ .

  • Розтяг або стиск уздовж вісі AiAj. Коефіцієнт розтягу або стиску

    Тоді координати вершин зовнішнього контуру деталі із технологічним припуском можуть бути визначені за допомогою формул (5) та (6).

    , (5)

    де (6)

    На основі вище викладених алгоритмів розроблений програмний продукт для автоматизованої конструкторської підготовки шкіргалантерейного виробництва. Функціональна схема цього програмного продукту представлена на рис.5.

    Ошибка: источник перекрестной ссылки не найденОшибка: источник перекрестной ссылки не найден

    Рис. 5


    У четвертому розділі розроблені алгоритми автоматизованої підготовки раціональних схем розкрою на деталі шкіргалантерейних виробів.

    Задачу розміщення деталей виробів дрібної шкіргалантереї на натуральних матеріалах представляємо таким чином: є множина комплектів деталей і обмежена область , у якій задані зони заборони (рис.6). Необхідно в області розмістити деталі так, щоб досягти найбільше значення коефіцієнта заповнюваності області . Орієнтація деталей визначається розкрійними властивостями матеріалу, наприклад, лінією тягучості. На формування набору деталей накладаються обмеження дотримання комплектності деталей.

    Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

    Рис. 6. Зовнішній контур натурального матеріалу із дефектами


    Для опису зовнішнього контуру матеріалу, дефектів, деталей застосовувано кусково-лінійну апроксимацію. Границя області задавалася вершинами опукло-ввігнутого многокутника Дефекти задавалися також вершинами апроксимуючого многокутника (рис.4.1),

    де – кількість вершин опукло-вгнутого апроксимуючого многокутника для -го дефекту;

    – кількість дефектів;

    – кількість вершин опукло-вгнутого апроксимуючого многокутника для зовнішнього контуру шкіри;

    Для опису зовнішнього контуру деталей також застосували кусково-лінійну апроксимацію. При такій апроксимації будь-яка деталь буде задана координатами вершин опукло-ввігнутого многокутника, тобто , i=1..m.

    Визначимо приблизну кількість комплектів, яку можна розмістити на матеріалі.

    Нехай – найменше допустиме значення коефіцієнта заповнюваності області , q – шукана кількість комплектів, S0 – площа області , Sgі – площа і-го дефекту, Si – площа і-ої деталі.

    Дефекти представимо як деталі із від'ємною площею, тобто Sm+i=- Sgі, i=1..r.

    Кожний дефект на матеріалі матиме свої значення параметрів: Ni, Xpi, Ypi, qi, i=1..r.

    Тоді q можна знайти із слідуючого співвідношення:

    , (7)

    де – ціла частина від виразу, який знаходиться в дужках. Площу області (рис.5), пороків та деталей визначимо із співвідношення для площі будь-якого опукло-ввігнутого многокутника заданого координатами вершин , тобто масивом {xi, yi}, i=1...n, де xi, yi координати i-ої вершини, а n – кількість вершин апроксимуючого многокутника:

    (8)

    Очевидно, що площа може бути наближено визначена за допомогою співвідношення (8) як площа апроксимуючого многокутника. При цьому точність залежить від кількості точок апроксимації.

    Для контролю неперетину розміщених деталей із зовнішньою границею матеріалу, дефектами і іншими деталями та для вилучення необхідних деталей із розкрійної схеми скористаємося запропонованим вище алгоритмом інтерактивного розкрою, який базується на методі кутів.

    Для оцінки ефективності одержаної схеми розкрою маємо співвідношення для визначення коефіцієнта заповнюваності матеріалу:

    m = , (9)

    де qj - кількість деталей Sj, що розмістились на матеріалі.

    Задачу розкрою матеріалів з урахуванням постійного міжшаблонного містка D найпростіше розв'язувати в два етапи. На першому етапі побудувати еквідистанти до зовнішніх контурів деталей на відстані D/2, а потім будувати схеми розкрою для нових деталей, зовнішнім контуром яких є еквідистанта. Для побудови еквідистанти був використаний алгоритмом отримання технологічних припусків, який був запропонований у третьому розділі. При відображенні схем розкрою заміняємо деталь з еквідистантою відповідною вихідною деталлю.

    Всі запропоновані вище алгоритми реалізовані в програмний продукт для інтерактивної побудови схем розкрою натуральних матеріалів на деталі дрібної шкіргалантереї в інтегрованому середовищі програмування Delphi для операційної системи Windows. Програмний продукт має зручний інтерфейс і не потребує спеціальних знань із комп'ютерних наук для роботи з ним. Він може бути використаний при побудові розкрійних схем для рулонних та листових матеріалів. Функціональна схема програмного продукту представлена на рис. 7.


    Рис. 7. Функціональна схема програмного прподукту автоматизованої побудови розкрійних схем


    Основна форма програмного продукту представлена на рис. 8. Основні режими роботи програми: - розміщення нової деталі на матеріалі в одному із чотирьох положень:

    - із поворотом на 900, із поворотом на 1800, із поворотом на 2700 (основне);

    • вилучення з розкрійної схеми будь-якої із розміщених деталей;

    • обчислення проценту використання матеріалу для побудованої розкрійної схеми;

    • вивід на друк побудованої розкрійної схеми.


    Рис.8. Основна форма програмного продукту автоматизованої побудови розкрійних схем


    Програмий продукт можна використовувати для автоматизованої побудови розкрійних схем натуральних матеріалів з урахуванням складної конфігурації матеріалу та наявності дефектів, а також для матеріалів прямокутної форми. Використання даного програмного продукту дозволяє одержати розкрійні схеми з процентом використання матеріалу на 1,5%-2,5% вище чим при неавтоматизованій побудові. Використання даного програмного продукту спростить підготовку інформації для системи технологічної підготовки розкрійного виробництва при розкрої натуральних матеріалів на деталі взуття та шкіргалантерейних виробів, забезпечить необхідну мобільності виробництва.

    Із використанням даного програмного продукту з'являється можливість автоматизувати процес розкрою із застосуванням розкрійних пристроїв із програмним управлінням.


    ВИСНОВКИ

    1. Аналіз літературних джерел, досвіду роботи шкіргалантерейних підприємств показав на необхідність розробки автоматизованої конструкторської підготовки виробництва ( а саме дрібних шкіргалантерейних виробів, так як їх асортимент змінюється дуже швидко), метода автоматизованого проектування деталей, отримання вхідної інформації про їхні контури та розробки схем автоматизованого розкрою. При цьому найбільш придатним методами апроксимації є: кусково-лінійний та за допомогою параметричних сплайнів, які і були використані в даній роботі.

    2. Була розроблена класифікація чохлів за різними класифікаційними ознаками, яка дозволить в подальшому автоматизувати процес їхнього проектування та виготовлення. Розроблена структурна схема етапів конструкторської підготовки виробництва нових моделей чохлів для мобільних


  •