LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка спеціального взуття для шахтарів

від потрапляння пилу, уламків вугілля і порід усередину взуття. Також запропоновано ввести змінні вкладні устілки-антисептики, що складаються з двох шарів: перший шар з антисептичного матеріалу, а другий - корковий матеріал. Для профілактики розвитку плоскостопості в області склепіння знаходиться ортопедична пластина. Щільність прилягання взуття до стопи регулюється шнурівкою. Шнурки фіксують клапан, що закриває тильну частину стопи і передню частину гомілки. Клапан (чи язичок) має пінополіуретанову та мембранну міжпідкладки. За рахунок пінополіуретанової міжпідкладки (товщина якої в готовому взутті 10 мм), поряд з Sympatex він також виступає як амортизатор при ударах. Для зняття поперечних напружень матеріалу і зручності роботи робітника в зігнутому і напівзігнутому положенні клапан складається з 4-х частин і фіксується із зовнішнього боку базової моделі в трьох місцях за допомогою пряжок.

Розроблена технологія формоутворення нового взуття із застосуванням матеріалу для верха "Велетень". Технологічні режими формування заготовки визначені за методикою Коновала В. П., суть якої полягає в процесі термофіксації форми швидкою зміною дії високої температури на температуру нижче 00С.




Основним критерієм оптимізації процесу фіксації форми прийнята залишкова деформація - ∆Lзал., яка визначається як:

∆Lзал.=(Lв-Lп)-Lпр=∆L-Lпр, мм

де

Lв – довжина деформованого зразка, мм;

Lп – початкова довжина, мм;

Lпр – пружна складова деформації, мм.

Дослідження деформаційних властивостей шкіри "Велетень" проводили на пласких зразках одноосьовим розтягуванням. Методом математичного планування і аналізу експерименту визначили основні значення технологічних параметрів фіксації їх форми. Зразок, що досліджувався на спеціальному пристрої, переміщувався з теплової камери в морозильну. Спочатку визначені режими сушіння зразків. Встановлено, що режим витримки зразка в тепловій камері найкращий при часі витримки Тn=210 10с та температурі tn= + 400С (рис 4).


Рис.4 Графік залежності швидкості сушіння шкіри від температури

Потім при цих же режимах проводились досліди зі зволоженими зразками з подальшим вимірюванням зразків через годину, 2 години, добу, 2 доби.

Результати виміру через 2 доби прийняті як кінцеві для побудови математичної регресивної моделі, яка після проведення низки розрахунків та визначення коефіцієнтів значимості отримала вираз:

Y=2,1 +0,7Х1 + 0,1Х2 - 0,04Х1Х2, (13)

де

Y - залишкова деформація, (%);

Х1 - температура сушіння в тепловій камері з інтервалом варіювання 20С від +40С до +80С;

Х2, - час витримки в охолоджувальній камері.

В попередніх дослідженнях було встановлено, що оптимальним варіантом щодо втрати вологи зразків є дія тепла при t= + 40С протягом 210 с. Тому беремо ці показники за основу в розрахунках.


Якщо зафіксуємо час в 210 с. при різних температурах в тепловій камері, то отримаємо:

Yt1= 13,4% при+ 40С ;Yt2= 13,4% при +60С ;Yt3= 12,6% при +80С

А при фіксації t=+40С при різному часі маємо: Yt1= 13,4% при 210 с.;

Yt2= → 0% при 360 с. ;Yt3= → 0% при 540 с.


Відсутність залишкової деформації при 360 та 540 с. дії температури - 10С нижче нуля свідчить про те, що матеріал верха стає пружним тілом. Тому подальший технологічний процес може проходити без сушіння.

Узагальнюючи експериментальні і теоретичні дослідження, зробили висновок про технологічні нормативи операції формування взуття:

а) в тепловій камері температура +402С, час витримки 21010с.;

б) в камері охолодження температура -101С, час витримки від 360 до 540 с.

Встановлені технологічні нормативи були перевірені на заготовках взуття, затягнутих на колодку. Методика перевірки була такою ж: теплова камера → охолоджувальна камера.

Формостійкість заготовки після зняття з колодки через 5 діб визначали шляхом співставлення довжини контрольної лінії, що наносилась на союзку в пучковій частині взуття. При цьому вимір проводився 2 рази: після нанесення контрольної лінії на затягнуту на колодку заготовку і після зняття з колодки. Було досліджено 10 заготовок з матеріалу "Велетень". Середньоквадратичне відхилення значень довжини зразу після зняття з колодки було близько 1 мм, а через 5 діб - 3-4 мм, що є межею відчуття стопи. Тобто зменшення параметру не вплине на роботу стоп. Звідси виходить, що такі технологічні нормативи є доцільними в процесі виробництва.


У четвертому розділі розроблена методика дослідного носіння взуття. Апробація нової конструкції чоловічих напівчобіт у кількості 20 пар була проведена у реальних умовах на шахті "Ломуватська" Луганської області.

Згідно із розробленим методом кількісного вимірювання органолептичних відчуттів носіїв відносно однієї вимоги до взуття перед носіями ставили запитання та давали можливість надати 1 із 5 відповідей за шкалою семантичного диференціалу .


Для тестування були запропоновані уточнені фактори комфортності, які наведені у таблиці 7.




Таблиця 7

Матриця номенклатури факторів комфортності, які підлягали тестуванню носіями

Фактори комфортності взуття / питання анкети/

  • Не захищає – захищає стопу від удару ?

  • Не захищає – захищає від води?

  • Ковзка - чіпка підошва ?

  • Натирає – не натирає стопу?

  • Пріють – не пріють стопа і гомілка?

  • Довго – швидко висихає?

  • Жорсткий носок не захищає – захищає від удару?

  • Незручно – зручно застібається?

  • Погано – добре заріплене на стопі?

  • Невисоке – високе?

  • Підошва негнучка - гнучка ?

  • Натирає – не натирає п'ятки?

  • Болять - не болять суглоби стопи і гомілки?

  • Не захищає – захищає від низької температури?

  • Не захищає – захищає від пилу?

  • Не захищає – захищає від агресивного середовища?

  • Важке – легке взуття?


  • Після кожного дня носіння і до початку наступного, виходячи із результатів опитувань шахтарів щодо сенсорних відчуттів проводився розрахунок коефіцієнта комфортності KK за формулою 6.

    Розрахунок коефіцієнта конкордації Wn та розрахункового коефіцієнта Пірсона X2 по кожному