LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка структури переплетень та способів виготовлення панчішних виробів

петельних рядів разом з основною ниткою пров'язують в петлі еластомерну нитку, в наступному петельному ряді її закріплюють пресовими накидами при виході голок через одну на неповне замикання, знову в'яжуть деяку кількість петельних рядів з основної нитки при виході голок на повне замикання. При цьому разом з основною ниткою в одній з петлетвірних систем пров'язують в петлі еластомерну нитку. Тому що еластомерна нитка прокладається не в кожному петельному рядку, то зменшується кількість рядів її по висоті борта, що зменшує витрати нитки і знижує питомий тиск на тіло людини. Крім того, еластомерна нитка прокладається на зворотній стороні борта і при бортуванні вона закривається, що виключає деформації і закручування борта, а також контакт з тілом людини. Це покращує розтяжність борта, експлуатаційні та гігієнічні властивості бортів і дозволяє використати еластомерну нитку без обкручування. Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1127930, Д04В 1/24, 07.12.84, бюл.№45.

Розроблено також спосіб виготовлення борта виробу на багатосистемному круглопанчішному автоматі з використанням грунтової та еластомерної ниток. В першому ряду в'язання нитки прокладають на голки через одну і на бортові гачки попарно у вигляді протяжок над виключеними голками. Нитки кулірують на гачках, після чого бортові гачки відводять до центру автомата. В другому, третьому і наступних петельних рядах нитки прокладають на всі голки і в'яжуть необхідну довжину борта. Для пришивання борта гачки послідовно попарно виводять від центру і передають утримувані ними незамкнуті петлі першого ряду на голки, які були виключені в першому ряду для наступного утворення бортового шва. По закінченні в'язання борта незамкнуті петлі з бортових гачків переносять на голки, що не працювали в першому ряду, замикаючи таким чином борт виробу. Така послідовність операцій виготовлення борта дозволяє покращити якість борта, підвищити його експлуатаційні властивості шляхом збільшення розтяжності петельних рядів, що забезпечують його зароблення і пришивання при спрощенні способу виготовлення.Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1576602,Д04В 1/26, 07.07.90,бюл. №25.

Розроблено також спосіб виготовлення борта панчішно-шкарпеткових виробів з прокладанням еластомерних ниток утковою кладкою. Тут використана властивість еластомерних ниток швидко релаксуватись в структурі борта при знятті розтягуючих зусиль. Спосіб дозволяє покращити якість борта, підвищити еластичність і експлуатаційну надійність, зменшити витрати еластомерних ниток. Спосіб полягає в тому, що в'яжуть ряди гладі з основної нитки, з прокладанням еластомерної нитки утковою кладкою таким чином, що в деяких петельних рядах згідно рапорту її розташовують на лицьовій стороні борта над паличками петель наступного петельного ряду і під голковими дужками петель попереднього петельного ряду; в інших петельних стовпчиках протяжки еластомерної нитки розташовують на зворотній стороні борта, можливі також прокладання еластомерних ниток на окремих ділянках борта, в результаті чого вони створюють на внутрішній стороні борта смуги. Суть способу розкрито в статті: Лазаренко М.А. "Структура и свойства бортов чулочных изделий с эластомерной нитью, проложенной уточной кладкой." конференція "Экономичность,надежностьи качество текстильных материалов"-Киев,1988.

З метою підвищення якості гігієнічних і експлуатаційних властивостей виробів і зниження витрат сировини, розроблено спосіб виготовлення колготок, що мають слід, паголінок і торсову частину, що виготовляється з двох подовжених панчіх, які розрізають в верхній частині; зістиковані по лінії розрізу заготовки зшивають, паголінок і торсову частину при цьому в'яжуть платированим переплетенням, в якому еластомерні нитки є покривною, лицьовою, а як грунтову використовують багатофіламентні текстуровані нитки або одинарну бавовняну пряжу, при цьому ділянку розрізу в'яжуть пресовими петлями різних індексів в залежності від розташування еластомерної нитки в петельних рядах.

Використання еластомерної нитки як покривної запобігає контакту її з тілом людини, при цьому петельні стовпчики, які створюють після розрізу пруг заготовки, при якому після стикування проводять їх зшивання, виконують пресовими петлями, які запобігають "втіканню" еластомерної нитки від пругу по петельному стовпчику і при розрізуваніі виключають спуск її по ряду при експлуатації виробів. Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1498845, Д04В 1/24, 07.08.89, бюл. №29.

Дослідженнями розтяжності бортів виробів з еластомерними нитками пров'язаними в петлі гладі встановлено відповідність розтяжності бортів такої структури вимогам ДЕСТ. Встановлено також, що емпіричний розподіл величин розтяжності бортів такої структури відповідає теоретичному нормальному диференціальному розподілу, тобто Гауссовському розподілу. З метою захисту нижніх кінцівок апаратників формування віскозних ниток та плівок від дії осадової ванни розроблено спосіб виготовлення використовуваного в якості ЗІЗ такого панчішно-шкарпеткового виробу, який при невеликій вартості має підвищену кислотостійкість, забезпечуючи з високою комфортністю захист нижніх кінцівок. Це досягається тим, що в'яжуть платированим переплетенням, використовуючи як грунтову бавовняну пряжу, і як покривну - поліефірну текстуровану нитку при вмісті її у виробі в кількості 60-70%, при цьому виріб після зняття з автомата апретують гідрофобізуючим препаратом, що знижує кислотопроникливість виробу. Оптимальні заправки визначені експериментально, шляхом виготовлення 5-ти варіантів виробів і дослідженням їх на кислотостійкість, кислотоприникливість, експлуатаційну надійність шляхом мокрих обробок (прання) і комфортність шляхом носіння в умовах виробництва віскозних ниток (цех формування). Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1710613, Д04В 1/26, 07.02.92, бюл. №15.

Четвертий розділ присвячено вдосконаленню конструкції ОКПА. На основі аналізу взаємодії голок і платин автоматів при в'язанні виробів встановлено, що при автоматичній зміні глибини кулірування при виготовленні різних ділянок виробу умови взаємодії голок і платин при відтягуванні петель порушуються із зміною глибини кулірування. Це обумовлено тим, що при цьому переміщується тільки відбійна площина по відношенню до нерухомих клинів голкової замкової системи.

Встановлено, що автоматично синхронізація взаємодії голок і платин при виконанні операції відтягування зі зміною глибини кулірування може бути досягнута при установці на панчішних автоматах спеціального пристрою, який складається з похилої опорної поверхні, яка утримує платинний ковпак з платинами.

Розкриті недоліки конструкції механізму в'язання ОКПА, які знижують надійність роботи і продуктивність автоматів, а також збільшують кількість відходів і, відповідно, витрати сировини на виготовлення виробів.

Розроблена нова конструкція механізму в'язання ОКПА, яка дозволяє підвищити їх надійність і продуктивність за рахунок забезпечення руху