LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка та дослідження текстильних композиційних матеріалів для виробів медичного призначення

коефіцієнту теплового поглинання b. При цьому встановлено, що найприємнішими (теплими на дотик) є поліпропіленові полотна, у яких b є найнижчим (b = 90 ч 130 Втс1/2/м2К), що підтверджено результатами наших досліджень при оцінці теплових відчуттів людини при її контакті з ТМ органолептичним методом.

Зважаючи на те, що метою роботи є розробка поліфункціональних ТКМ, кожний шар якого виконує свою функцію, було здійснено розподіл всіх досліджених ТМ на умовні групи в залежності від виконуваної ними переважної функції в структурі багатошарового ТКМ по відношенню до води. Цей розподіл був здійснений за чотирма показниками фізичних властивостей, орієнтовні граничні числові значення яких наведені в табл.2:

  • коефіцієнт водомісткості (Вє, г/м2) – здатність ТМ вбирати та накопичувати воду;

  • час висихання (ф, хв) – здатність ТМ віддавати воду;

  • площа розтікання води по горизонтальній поверхні ТМ (S, мм2) характеризує капілярність ТМ в горизонтальному напрямку в усій товщині полотна і здатність текстильного полотна переміщувати рідину від шару до шару всередині ТКМ;

  • водотривкість (Втр, Па) – здатність створювати опір проникненню води через структуру ТМ.

В таблиці 2 напівжирним шрифтом виділені вісім ТМ, які були вибрані з 26 досліджених полотен для подальшого одержання та дослідження ТКМ.


Таблиця 2

Умовний розподіл досліджених ТМ на функціональні групи

Переважна

функція шару ТКМ

(група ТМ)

Граничні числові значення показників властивостей

ТМ, які відповідають вимогам, певної групи (умовні позначення)


Коефіцієнт водомісткості, Вє, г/м2

Час

висихання,

ф, хв

Площа розтікання води по горизонтальній поверхні ТМ,

S, мм2

Водо-тривкість, Втр, Па


І. Вбирання та

перенесення води

200 ч 300

0 ч 20

0 ч 800

0

"Sa", "ПП"

ІІ. Вбирання та накопичення води в об'ємі

≥ 300

≥ 25

800 ч 3000

0

"Al", "Pq", "Л", "El", "ZQ", "Л", "Л*", "Sp", "E*", "Z"

ІІІ. Перерозподіл води по поверхні ТМ, її часткове вбирання та перенесення

20 ч 200

10 ч 25

≥ 3000

0

"Lu", "Ar", "П", "CM", "Se", "Ve", "OS", "L*", "ПОМ-1", "ПОМ-2"

ІV. Створення опору проникненню води

0

0 ч 10

0

4000ч5000

"BA", "F", "TD-1",

"TD-2"

Примітки:

"Sa" – трикотаж, ПП – 100%

"Pq" – трикотаж, Бавовна – 100%

"Sp" – трикотаж, ПЕ/Бавовна – 67/33%,

"Л" – трикотаж, Льон/Бавовна – 50/50%

"Al" – двошаровий трикотаж, ПП – 40%, Бавовна – 60%

"Lu" – тканина з ультратонких волокон, ПЕ – 100%

"El" – трикотаж, Віс – 100%

"BA" – тканина з водовідштовхувальною обробкою, ПЕ – 100%


Аналіз одержаних результатів дає підставу віднести до першої групи ТМ (вбирання та перенесення води) гідрофобні поліпропіленові полотна, наприклад "Sa", які відрізняються рихлістю структури, великою кількістю наскрізних пор, здатністю швидко вбирати в себе воду та швидко віддавати і передавати її до наступних шарів. Крім того, поліпропіленові полотна є приємними на дотик (коефіцієнт теплового поглинання менше 150 Втс1/2/м2К). Ці полотна гіпоалергенні та антимікробні. Зразок "Sp" з суміші бавовняних та поліефірних волокон був використаний в дослідах для порівняння та визначення переваг та недоліків використання гідрофільних та гідрофобних матеріалів для першого шару ТКМ, який контактує зі шкірою людини.

Текстильні полотна з бавовняних волокон "Pq", напівлляних "Л", віскозних "El" та двошарового бавовняно-поліпропіленового полотна "Al" в структурі ТКМ можуть забезпечити функцію вбирання та накопичення води в об'ємі багатошарових полотен (друга група ТМ).

Тканина "Lu" з ультратонких поліефірних ниток, яка має високу змочуваність і капілярність при горизонтальному розташуванні та низьку спорідненість до води (непряма характеристика – висока швидкість висихання), є найбільш придатною для виконання в ТКМ функції перерозподілу води по поверхні ТМ, її часткового вбирання та перенесення до наступних шарів (третя група ТМ).

Тканина "BA" – щільна гідрофобна тканина з водовідштовхувальною обробкою – є найбільш придатною для бар'єрного шару ТКМ, а саме, для створення опору проникненню води крізь багатошарові структури (четверта група ТМ).

Таким чином, створена база даних фізичних властивостей ТМ і розподіл ТМ на умовні групи дозволяє суттєво скоротити час на вибір відповідних матеріалів для функціональних шарів ТКМ та на розробку конструкцій поліфункціональних ТКМ певного призначення.

П'ятий розділ присвячений дослідженню гігієнічних властивостей ТКМ, що дало можливість встановити залежності між гігієнічними властивостями багатошарових полотен і вихідних ТМ, з метою подальшого їх прогнозування.

Для проведення досліджень було відібрано 5 груп (15 зразків) ТКМ (табл.3). Зразки були підібрані так, щоб дослідити вплив властивостей першого шару, другого шару, третього шару, з'єднувальних полотен, додаткового об'єму повітря, який вводиться в ТКМ з об'ємними клейовими трикотажними полотнами на фізичні властивості багатошарових ТКМ.

Багатошарові ТКМ одержували методом термосклеювання без зволоження на лабораторній установці для волого-теплової обробки текстильних матеріалів ВТО-1 та на виробничій установці прохідного типу RPS-C 1400 фірми "Mayer" (ФРН).

З метою оптимізації процесу одержання багатошарових ТКМ було здійснене планування експерименту за планом В2. Як параметр оптимізації було вибране відносне розшаровувальне зусилля Рр, Н/см. Як постійні фактори були вибрані температура верхньої та нижньої подушок преса ВТО-1 (150 і 1300С відповідно) та температура нагрівальних елементів установки RPS-C 1400 (1300С).

Як вхідні фактори були вибрані:

  • на установці ВТО-1: тиск – Р=0,03МПа; 0,055МПа; 0,08МПа та час – ф=10с; 15с; 20с.

  • на установці RPS-C 1400: тиск – Р=0,1МПа; 0,2МПа; 0,3МПа та час – ф=10с; 15с;