LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології виготовлення в'язаних еластичних виробів кулірних переплетень

нееластомерної нитки 1 та еластомерної 2, остання, після зняття полотна з машини та припинення дії розтягуюючого зусилля, намагається відновити свої попередні розміри і скорочується по довжині. При цьому, відбудеться її скорочення до вигляду утоку і протягування петлі наступного ряду в петлю попереднього (рис. 2, б). Аналіз такої структури дозволив виявити, що протягування на відстань D петлі 4 наступного ряду в петлю попереднього відбувається зі збільшенням довжини нитки в петлі абвгдеж. При цьому утокова еластомерна нитки розташована між лицьовими та виворітними петлями базового переплетення ластик 1+1 та додатково обвита по периметру протяжками аб та еж петлі 4.


а



б

Рис. 2. Геометрична модель еластичного трикотажу при окремому пров'язуванні нееластомерної - 1 та еластомерної нитки - 2: а – під дією розтягуючого зусилля; б – в розтягнутому по ширині стані.


Оскільки таке протягування відбувається після зняття відтягуючого зусилля, коли всі петлі сформовані і мають певну довжину, що визначена глибиною кулірування, то цей процес може відбутися за умови перетягування нитки з петель сусідніх петельних стовпчиків. При цьому напівпетля абвг збільшується на довжину півкола, утвореного навколо еластомерної нитки. Тобто довжина нееластомерної нитки в петлі переплетення ластик 1+1 повинна бути більшою або дорівнювати сумі довжини нитки в петлі максимально щільного трикотажу та довжини перетягування нитки.

Довжина нееластомерної нитки в петлі переплетення ластик 1+1:


де lн – довжина нееластомерної нитки в петлі переплетення ластик 1+1, мм;

- середній діаметр нееластомерної нитки, мм.


Такий трикотаж буде мати розтяжність в одному напрямку та може бути виготовлений на двофонтурній в'язальній машині при наявності механізму відбору голок. При цьому пров'язування еластомерної нитки у петлі може відбуватись як голками однієї фонтури,так і голками обох фонтур.

Виготовлення еластичного кулірного трикотажу, розтяжного в двох напрямках, можливе при сумісному пров'язуванні еластомерної нитки та нееластомерної. В такому трикотажі кожна петля складається з двох ниток, при цьому довжина нееластомерної нитки в петлі залишається початковою, однак її форма та розміри змінюються. Під дією сил пружності розтягнутих еластомерних ниток палички остовів петель з нееластомерної нитки згинаються і виходять на зовнішні сторони.

Виготовлення даного трикотажу виконувалось на плосков'язальній машині типу ПВРК 8 класу кулірним подвійним переплетенням ластик 1+1, при одночасному пров'язуванні армованої еластомерної нитки та нееластомерної. Наявність в трикотажі еластомерної нитки, що виконує функцію пружного елементу, призводить до збільшення частки швидкозворотньої деформації, тобто трикотаж має властивість відновлення початкових лінійних розмірів після зняття навантаження. Для забезпечення технологічного проходження еластомерної нитки при її переробці на плосков'язальній машині в якості еластичної нитки використовували армовані еластомерні нитки в урівноваженому стані, тобто з двошаровою обкруткою, при цьому обидві нитки, що обплітають еластомерну, однієї лінійної густини. При чому пров'язування армованої еластомерної нитки разом з нееластомерною дозволить надійно закріпити першу в структурі трикотажу, наприклад, при виготовленні бандажних виробів.

Для забезпечення гігієнічних властивостей трикотажу, в якості нееластомерної нитки використовували пряжу з класу натуральних – бавовну. Оскільки розтяжність трикотажу буде обмежена довжиною нееластомерної нитки в петлі, то для забезпечення достатньої розтяжності трикотажних полотен встановлено співвідношення модулів петель: .

У третьому розділі встановлено, щоеластомерні нитки, незалежно від способу їх закріплення, суттєво впливають на структуру та властивості трикотажу. Тому було теоретично досліджено та спроектовано параметриструктури еластичного трикотажу переплетення ластик 1+1 з еластомерною ниткою, закріпленою у вигляді утоку. Для визначення взаємозв'язку параметрів структури трикотажу скористались методом геометричних моделей, який розроблений проф. О.С. Далідовичем та дозволяє, з метою полегшення вивчення та прогнозування властивостей трикотажу, форму його петель представляти геометричною моделлю.

Так, з геометричної моделі кулірного утокового еластичного трикотажу встановлено, що товщина трикотажу визначається:


Висоту петельного ряду, за умови щільного розташування еластомерної нитки в структурі трикотажу, можна визначити як суму діаметру еластомерної нитки та двох діаметрів нееластомерної:


Петельний крок максимально-щільного трикотажу переплетення ластик 1+1 з еластомерними нитками, прокладеними у вигляді утоку, визначається як:


Довжину нееластомерної нитки в петлі максимально-щільного утокового трикотажу можна представити у вигляді:


де j - вільний параметр параметричного рівняння ().


Встановлено, що теоретичні значення параметрів трикотажу, отримані згідно формул, перебувають в межах фактичних значень з похибкою не більш ніж 5%. Отримані формули суттєво поліпшують точність розрахунків, дозволяють скоротити затрати сировини при проектуванні запланованих параметрів.

У четвертому розділі проведено дослідження натягу армованої еластомерної нитки. Рівномірність натягу нитки в процесі переробки та своєчасне відтягування її надлишку, є необхідними умовами для безперебійного виконання процесу петлетворення. Натяг нитки складається з натягу, який нитка отримує до входу в петлетвірну систему, та натягу, який отриманий безпосередньо в петлетвірній системі. Тому для отримання трикотажу з заданими властивостями доцільно виявити особливості натягу армованих еластомерних ниток при їх переробці на плосков'язальному устаткуванні, оскільки, через малу жорсткість при розтягненні, цей вид сировини отримує значне видовження при малих навантаженнях, що впливає на якісні показники полотна.

Для дослідження натягу застосовувалась армована еластомерна нитка польського виробництва фірми „Gumtex" лінійної густини 118 текс, яка має І та ІІ шари обкрутки поліефірною ниткою лінійної густини 12,5 текс, при пров'язуванні її разом з бавовняною пряжею лінійної густини 62 текс переплетенням ластик 1+1 на плосков'язальній машині 8 класу. Швидкість руху каретки складала 0,9 м/с, при робочій зоні 106 голок на одній фонтурі, що відповідає робочій ширині голечниці L=336 мм. Дослідження натягу нитки проводились шляхом осцилографування, при усталеній швидкості роботи плосков'язальної машини за допомогою електронного тензометра та осцилографа. Запис осцилограм проводився за двох різних умов: перша умова – максимально-можливий рівень натягу нитки, друга умова – мінімально-можливий рівень натягу нитки, при яких процес петлетворення відбувався без порушень, та при незмінних інших технологічних режимах в'язання. Натяг нитки регулювався за допомогою комбінованого тарілчастого нитконатягувача плосков'язальної машини.

Для оцінки характеру зміни натягу нитки та виявлення його особливостей за період виконання кареткою плосков'язальної машини подвійного ходу, відповідні цьому періоду ділянки осцилограми були накладені одна на одну, проведено розрахунок середніх значень натягу еластомерної нитки та побудовано графіки зміни натягу при гранично