LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології виробництва шкір, стійких до дії розчинів поверхнево-активних речовин

істотно залежать від виду хромованого напівфабрикату після двоїння і стругання (бахтармяний спилок або лицьова шкіра).

Таблиця 5

Коди найбільш раціональних параметрів фарбувально-жирувальних процесів

Вид шкіри

Х1

Х2

Х3

Х4

Лицьова шкіра

-0,6

1,0

1,0

-1,0

Бахтармяний спилок

-0,3

1,0

0,5

-1,0


Приведені найбільш раціональні параметри враховують результати дослідів проведених у виробничих умовах (табл. 6) і рекомендовані ЗАО "Возко" для використання при виконанні замовлень на даний асортимент шкір. Випуск таких шкір здійснюється відповідно до вимог розроблених технічних умов.

Таблиця 6

Найбільш раціональні параметри фарбувально-жирувальних процесів

Показник

Вид шкіри


з лицьовою

поверхнею

бахтармяний спилок

Витрати "Сульфіроксу" на першій стадії жирування, %

2,30

2,53

Природа олії

соняшникова

соняшникова

Витрати барвника, %

4,00

3,60

Ступінь переетерифікації олій, %

100

100

Враховуючи те, що взаємодія гексаметилентетраміну зі складовими жирувальної композиції та структурними елементами шкіри супроводжується багатостадійним процесом його розкладання (розділ 4), то цю взаємодію можна представити рівнянням:

[Су*6-Сб-Се]*[Сб + Се] = К [Сбб] * [Сее] * [Сбе],

де: Су – витрати гексаметилентетраміну, моль;

Сб – витрати барвника, моль;

Се – витрати ефірів для варіантів, де використовували ефір з 100 % переетерифікацією та сума витрат тригліцериду й ефіру для варіантів, де використовували ефір з 50 % переетерифікацією, моль;

Сбб – продукт взаємодії метиленових груп гексаметилентетраміну з барвником, моль;

Сее – продукт взаємодії метиленових груп гексаметилентетраміну з ефіром, моль;

Сбе – продукт взаємодії метиленових груп гексаметилентетраміну з барвником та ефіром, моль.

При розрахунку витрат ефірів Се враховували також витрати тригліцерідів та ефірів, що присутні у складі "Сульфіроксу", який використовували на першій та другій стадіях жирування.

Ліва частина рівняння відображає добуток реагуючих речовин в присутності кислоти. Перший множник характеризує вільні метиленові групи, а другий - функціональні групи, що приймають участь у хімічній реакції. Їх добуток (показник П) характеризує утворення речовин при обробці шкіри.

Дослідження в лабораторних та виробничих умовах ЗАО "Возко" дозволили виявити залежність показника вмісту речовин, які екстрагуються органічними розчинниками від показника П, що враховує усі фактори, які забезпечують ефект незмінності властивостей шкіри в результаті дії розчину ПАР (рис. 2а і 2б). Слід зазначити, що вміст речовин, які екстрагуються органічними розчинниками після дії розчину ПАР, зменшується не більше ніж на 20% для шкір вироблених як у лабораторних, так і у виробничих умовах.

а)напівфабрикат з лицьовою поверхнею б) бахтармяний спилок

Рис.2. Залежність вмісту речовин, які екстрагуються органічними розчинниками (G), від величини показника П: 1 – до дії розчину ПАР; 2 - після дії розчину ПАР

Характер відкладення жирувальних матеріалів у тонкій структурі колагену дерми та хімічні процеси, що відбуваються на волокні, впливають на пружно-пластичні властивості і міцність шкіри. Глибина проникнення компонентів жирувальної композиції і ступінь їх зв'язування між собою та структурними елементами дерми, поряд з процесами солюбілізації вуглеводнів і зміною дзета-потенціалу, безпосередньо впливають на комплексний показник 1/Np. Як показано в роботах А.А. Горбачова, цей показник експоненціально характеризує вихід шкіри за площею. Зміна дзета-потенціалу обумовлюється заповненням простору у неупорядкованій зоні дубильними сполуками та солюбілізацією жирувальних речовин в упорядкованій зоні структури колагену дерми і сорбцією барвників на поверхні його фібрил. Зазначене істотно залежить від хімічної природи барвників, будови їх молекул, молекулярної маси, тощо. Так, використання аніонного темно-коричневого барвника підвищує даний показник, а аніонного жовтого блискучого Е приводить до його зниження. Це ймовірно пов'язано з тим, що молекулярна маса темно-коричневого барвника майже в два рази більша за масу жовтого, а, отже, ймовірність зшивки структури колагену таким барвником вздовж ланцюга дуже велика. Однак, більш висока молекулярна маса знижує дифузію барвника в глибину фібрил і тому зміна величини показника 1/Nр у випадку використання темно-коричневого барвника, при обробці шкіри значно менша, ніж при використанні жовтого блискучого барвника. Викладена тенденція справедлива і більш чітко виражена. при обробці спилку.

а) до дії розчину ПАР б) після дії розчину ПАР

Рис.3. Залежність величини комплексного показника 1/Np від показника П при використанні барвників: 1 – жовтий блискучий Е, 2 – темно-коричневий барвник

Характер відкладення жирувальних речовин, барвників, їх фіксація і розподіл між упорядкованою та неупорядкованою зонами структури колагену в кінцевому випадку визначає дзета-потенціал обводненої шкіри, істотний вплив якого на комплексний показник 1/Np очевидний (рис. 4).

а) напівфабрикат з лицьовою поверхнею б) бахтармяний спилок

Рис. 4. Залежність величини комплексного показника (1/Np) від дзета-потенціалу: 1 – до дії розчину ПАР, 2 – після дії розчину ПАР

Дзета-потенціал обводненої шкіри корелюється з комплексним показником 1/Np і описується залежностями, у яких тангенс кута нахилу, як до, так і після багаторазової дії розчину ПАР, має майже ту саму величину, а для спилка ці дві залежності зливаються в одну. Це вказує на те, що лицьова поверхня шкіри впливає на розподіл жирувальних матеріалів, а отже і на величину дзета-потенціалу.

Зміна заряду внутрішньої поверхні шкіри в результаті відкладення і міцної фіксації жирувальних матеріалів призводить до зміни величини показника 1/Np поряд з жиром, що міцно не зафіксований і вимивається при багаторазовому пранні. Рівень заряду шкіри для спилка, як до, так і після дії розчину ПАР однаковий.

У розділі 4 за допомогою ІЧ-спектроскопічного методу були досліджені складові жирової композиції: ефіри кислот ріпакової та соняшникової олій (ступінь переетерифікації метиловим спиртом складав 50 і 100 %), жирувальна композиція "Сульфірокс", суміш цих компонентів з гексаметилентетраміном, а також з гексаметилентетраміном та оцтовою кислотою. Також досліджували жирувальні матеріали екстраговані з готової шкіри як до, так і після дії розчину ПАР. ІЧ-спектри представлені на рис. 5.

Для кількісної оцінки хімічного складу та характеру взаємодії компонентів жирувальної композиції між собою в межах певної характеристичної частоти визначали оптичну густину за методом внутрішнього стандарту та базової лінії