LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка технології виробництва шкір, стійких до дії розчинів поверхнево-активних речовин

неповному гідролізі тригліцеридів олій під впливом невеликої кількості кислоти збільшення кількості зв'язків С-N не відбувається за рахунок приєднання кислоти при розкладанні гексаметилентетраміну. Цей факт також підтверджує участь даних груп у реакції.

Вплив виду ефіру (ефіри кислот ріпакової чи соняшникової олій) на взаємозв'язок величин оптичних густин на тих же частотах можна відобразити графічною залежністю (рис. 7), яка підтверджується кореляцією даних груп. Кількість подвійних зв'язків у ріпаковій олії більша ніж у соняшниковій і на 100 молей олій складає відповідно – 0,47 та 0,28 молей. Співвідношення подвійних і одинарних зв'язків змінюється в залежності від складу системи: чисті олії, їх суміші як окремо, так і в присутності гексаметилентетраміну чи гексамети-лентетраміну і кислоти, а також речовин, що екстраговані органічними розчинниками зі шкіри до і після дії розчину ПАР.

Зазначене співвідношення залежить також від кількості вільних кілець гексаметилентетраміну, які характеризуються частотою 830 см-1 (рис. 8). При збільшенні кількості зазначених кілець спостерігається зменшення оптичної густини на частоті 1760 см-1. Однак інтенсивність і рівень цієї взаємодії (якщо оцінювати її за тангенсом кута нахилу і розміщенню ліній, що відповідають різному ступеню переетерифікації) істотно залежить від частки переетеріфікованого ефіру в зразку. Це вказує на те, що дане явище відображає сорбцію гексаметилентетраміну складноефірним зв'язком. Останнє враховано при розробці моделі реакцій, які протікають при фіксації жирувальних матеріалів в структурі колагену дерми. Слід зазначити, що сорбція гексаметилентетраміну жирувальними матеріалами відбувається на рівні молекул, тому що кількість ефірних зв'язків у зразках з гексаметилентетраміном у випадку використання ефірів 50 %-ї переетерифікації на частоті 1760 см-1 описується залежністю, в якій тангенс кута нахилу прямої менший, ніж при використанні ефіру 100 %-ї переетерифікації (рис. 8). Не виключена можливість переходу сорбції в хімічну реакцію, якщо вважати що сорбція відбувається з утворенням водневих зв'язків, що спричиняє незначний зсув частот, а хімічна реакція проявляється в зменшенні оптичної густини реагуючих речовин.

Про протікання реакцій можна судити також за зміною кількості подвійних зв'язків (частота 3030 см-1), які взаємодіють з гексаметилентетраміном (рис. 9). Збільшення оптичної густини на частоті 3030 см-1 відповідає збільшенню цього ж показника на частоті 830 см-1. Кількість таких груп у системі в присутності кислоти менша, ніж при її відсутності, але загальний рівень оптичної густини 3030 см-1 в присутності оцтової кислоти більший. Це вказує на те, що частина кілець гексаметилентетраміну під дією кислоти руйнується з утворенням аміаку та формальдегіду, що не суперечить існуючим уявленням про дану реакцію. Однак наявність подвійних зв'язків в даних системах, як з кислотою, так і без неї, свідчить про те, що гексаметилентетрамін розкладається таким чином: на початку руйнується одне кільце, а потім піддаються перетворенню і руйнуванню інші. Слід зазначити, що сорбція гексаметилентетраміну жирувальними матеріалами, ймовірно, відбувається без руйнування кілець, а дія кислоти направлена на їх руйнування. При руйнуванні кілець варто очікувати виділення формальдегіду. Це підтверджується тим, що величина оптичної густини систем, які містять кислоту, характеризується більш низьким рівнем оптичної густини на частоті 3030 см-1. Виділення формальдегіду, безсумнівно, впливає на зв'язування жирувальних матеріалів з колагеном дерми. При цьому в момент повного руйнування кілець не виключене зв'язування жирувальних матеріалів з колагеном дерми з утворенням ковалентного зв'язку. Це, як відомо, є результатом взаємодії формальдегіду з аміногрупами, з одного боку, і метилових ефірів на основі кислот досліджуваних олій з іншого, наприклад, за рахунок активного водню груп -СН2-, які знаходяться в a- положенні відносно карбонільної групи.

Основною речовиною, яка сприяє закріпленню компонентів композицій у шкірах, стійких до дії розчину ПАР, на наш погляд, є гексаметилентетрамін, що у нейтральному і слабколужному середовищі сорбується в першу чергу молекулами складних ефірів з участю подвійних зв'язків, що і підтвердилося при спектральному аналізі досліджуваних систем.


В результаті утворюються органічні комплексні сполуки гексаметилентетраміну та ненасичених ефірів чи барвників, які містять фенольні групи:

- взаємодія гексаметилентетраміну з ефіром на основі олеїнової кислоти

- взаємодія гексаметилентетраміну з барвником

Приведені схеми дозволяють представити взаємодію складових жирувальної композиції при обробці хромованого напівфабрикату. Зважаючи на те, що в шкірі міститься значна кількість пептидних, амідних, імідних та спиртових груп, взаємодія гексаметилентетраміну з колагеном на початковій стадії може мати аналогічний механізм. Відомо, що у кислому середовищі гексаметилентетрамін розкладається до формальдегіду та солей амонію. Однак, у даному дослідженні виявлено, що розкладання гексаметилентетраміну може бути результатом багатостадійного процесу:

Кожний ступінь цієї реакції може бути останнім залежно від умов проведення реакції: у розчині, у шкірі з кислотою і без кислоти, про що і свідчать спектри жирів, що були екстраговані органічним розчинником зі шкіри до та після дії розчину ПАР. Так в спектрах жирів екстрагованих зі шкіри до дії розчину ПАР характеристична частота 830 см-1, яка характеризує гетероцикли гексаметилентетраміну, проявляється, а в спектрах жирів, екстрагованих зі шкіри після дії розчину ПАР, ця частота відсутня.

У розділі 5 приведені результати досліджень у виробничих умовах та впровадження в промисловості технології виробництва шкір, придатних до дії розчинів ПАР.

До обов'язкових вимог промисловості стосовно якості шкір, які здатні зберігати свої властивості після дії розчину ПАР, належать міцність, рівномірність забарвлення, профарбованість, м'якість, пластичність та рівномірність ворсу шліфованої поверхні як для шкіри з натуральною лицьовою поверхнею так і для бахтармяного спилку. Для досягнення поставленої задачі в умовах підприємства ЗАО "Возко" спланували і провели експеримент по визначенню раціонального способу шліфування шкіри (табл.6).

Таблиця 6

План експерименту

Х1

Шліфувальне полотно *:

пресоване "+"

непресоване "-"

Х2

Шліфувальне полотно:

№ 360 "+"

№ 280 "-"

Х3

Вміст жиру

2,5 % "+"

3,8 % "-"

Y1

Шліфуємість шкіри з лицьовою поверхнею, %

Y2

Шліфуємість шкіри з бахтармяного спилку, %