LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології модифікованих полікапроамідних хірургічних ниток та дослідження їх властивостей

молекулярної дифузії проходить з неоднаковою інтенсивністю на різних часових проміжках і описується експоненціальною залежністю. Показано, що максимальна концентрація декаметоксину в зоні хірургічного шва спостерігається впродовж двох діб.

  • радіаційно-хімічні перетворення в речовинах-модифікаторах (кремнійорганічному каучуку СКТН-Г, фенолополівінілацетальній композиції, декаметоксині), досліджені методами інфрачервоної спектроскопії та електронного парамагнітного резонансу показали відсутність деструкційних процесів перелічених речовин-модифікаторів при радіаційному опроміненні в 2,5 Мрад. Експлуатаційні властивості модифікованих ниток після радіаційної стерилізації залишаються на необхідному рівні.

    Практичне значення одержаних результатів. Розроблено технологію модифікованих ПКА хірургічних ниток, за допомогою якої можливо усунути капілярний ефект та надати біологічно активні (антимікробні та фунгіцидні) властивості крученим та плетеним ПКА хірургічним ниткам. Розроблено три види модифікуючих композицій на основі біосумісних речовин і способи їх нанесення на кручені та плетені ПКА нитки. Технологія дозволяє в одностадійному процесі надати нитці біологічно активні (антимікробні і фунгіцидні) властивості та суттєво знизити капілярний ефект ниток, і не потребує значних капітальних вкладень при реалізації в умовах промисловості. На модифіковані нитки розроблені і затверджені технічні умови ТУ 024.088-96 "Нитки хірургічні поліамідні модифіковані" та технологічний регламент ВТР 024.050 "Виробництво ниток хірургічних полікапроамідних модифікованих". Отримано реєстраційне посвідчення МОЗ України №243/96 на дозвіл використання модифікованих ниток в медичній практиці в Україні, наказ МОЗ України від 01.03.96 №48.

    Особистий внесок автора. Виконані у співавторстві дослідження, вміщені в дисертації, здійснено за безпосередньої участі автора на всіх етапах роботи. Автором виготовлено та досліджено зразки модифікованих хірургічних ниток, обрано методи дослідження, здійснено експерименти, проведено патентний та літературний пошук, при участі автора розроблено технічну документацію. Аналіз результатів, підготовка публікацій, доповідей, заявок на винаходи здійснено у творчій співпраці з колегами.

    Апробація результатів дисертації. Результати були оприлюднені на міжнародній конференції "Хімволокна - 2000"(м.Твєрь, Росія, 2000 р.) та на VI українській науково-методичній конференції "Людина та навколишнє середовище" (м. Одеса, 1999 р.).

    Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 статті в фахових журналах, 2 доповіді та 2 заявки на винахід.

    Структура і розмір дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, заключного розділу, загальних висновків та додатків. Повний обсяг дисертації становить 180 сторінок, робота містить 57 ілюстрацій, 37 таблиць, 10 додатків та список використаних літературних джерел (244 джерела).

    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та задачі дослідження, визначено наукову новизну роботи, наведені відомості про апробацію результатів дослідження та їх практичне значення.

    У першому розділі подано узагальнення та аналіз наукової та патентної літератури, в якому наведені медичні вимоги до хірургічних ниток та способи оцінки їх властивостей; розглянуто способи створення хірургічних ниток з оптимальними властивостями та способи надання ниткам біологічної активності; обгрунтовано необхідність модифікації вітчизняних ПКА комплексних (кручених та плетених) ниток - для усунення капілярності та надання біологічної активності; обрано метод модифікації - нанесення покриттів; визначено перспективні речовини-модифікатори та біологічно актину речовину.

    У другому розділі охарактеризовано основні матеріали і методи дослідження, обгрунтовано їх вибір. Досліджено об'єкти модифікації (нитки хірургічні поліамідні кручені нестерильні та нитки хірургічні поліамідні плетені нестерильні) і описано метод модифікації за допомогою спеціально змонтованої дослідної установки, де нитка протягується через ванночку з модифікуючою композицією, калібрується через фільєру, проходить через трубчасту сушильну піч і намотується на приймальний пристрій. При проведенні досліджень по модифікації хірургічних ниток застосовували методи фізико-механічних випробувань, фотоколориметричний метод, скануючу електронну мікроскопію, інфрачервону спектроскопію, метод електронного парамагнітного резонансу. Капілярність хірургічних ниток оцінювали по висоті підйому водного розчину еозину по нитці (у мм), зануреній у формі петлі, через певні проміжки часу (від 10 хв до 24 год). В кожному досліді по визначенню капілярності ниток з покриттями, паралельно визначали капілярність вихідної нитки (без покриття) для визначення зниження капілярності ниток відносно нитки без покриття (в %).

    У третьому розділі наведено результати робіт по модифікації ПКА хірургічних ниток з метою усунення капілярного ефекту.

    При дослідженні необхідності попередньої обробки хірургічної нитки перед модифікацією було встановлено, що замаслювач, який наносять на нитку в процесі виробництва, не заважає обробці ниток модифікуючими розчинами, а навпаки, сприяє утворенню рівномірного покриття. Для вибору речовин-модифікаторів хірургічних ниток було випробувано ряд речовин, що належать до різних класів: поліуретани, кремнійорганічні речовини, плівкоутворююча фенолополівінілацетальна композиція, поліамідний лак та ізопреновий каучук. Розроблені з речовин-модифікаторів композиції наносили на хірургічні нитки на спеціально змонтованій дослідній установці. При виборі речовин-модифікаторів основну увагу приділяли відомостям про токсичність речовини та її розчинників, величинам капілярності і органолептичним властивостям модифікованих ниток, впливу на фізико-механічні властивості нитки та технологічним факторам модифікації. При розробці технології важливо також, щоб застосовані речовини-модифікатори вироблялись в Україні або країнах СНД. Усім перерахованим вимогам до речовин-модифікаторів найбільше відповідали кремнійорганічний каучук СКТН-Г і фенолополівінілацетальна плівкоутворююча композиція, які і були відібрані для подальших розробок.

    При виборі режимів нанесення каучуку СКТН-Г виявлено, що для надання нитці некапілярних властивостей достатньо використовувати розчини 10-15 мас.% концентрації в етилацетаті і наносити два шари покриття в динамічних умовах на дослідній установці. Низька в'язкість таких розчинів дає можливість обробляти нитку шляхом змочування, що значно підвищує швидкість обробки. Для визначення оптимальної концентрації розчину СКТН-Г нитку обробляли розчинами 1,5-15 мас.% концентрації. Із зростанням концентрації розчинів експоненціально зростає привіс нитки і знижується її капілярність.

    Кремнійорганічний каучук СКТН-Г являє собою низькомолекулярний лінійний олігомер і при нанесенні на хірургічну нитку змащує кожне елементарне волокно комплексної нитки, не змінюючи при цьому її текстильну структуру. Дослідження кінетики зміни капілярності протягом доби дає певне уявлення про утворене покриття (рис.1).

    Встановлено, що чим менша концентрація розчину при обробці ниток, тим менше потрібно часу для виявлення капілярного


  •