LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології модифікованих полікапроамідних хірургічних ниток та дослідження їх властивостей

текстильною структурою.

Нанесене при оптимальних технологічних режимах покриття з ФПВА композиції зменшує капілярність нитки на 97-100 %. Дослідження здатності ниток умовного номеру 1 з покриттям із ФПВА композиції до в'язання хірургічних вузлів 12 типів показало, що таке покриття не погіршує здатності нитки до в'язання хірургічних вузлів, і надійно в'язати нитку можна досить простими вузлами.

В четвертомурозділі наведено результати досліджень по модифікації ПКА хірургічних ниток з метою надання антимікробних та фунгіцидних властивостей. Для надання хірургічним ниткам біологічно активних властивостей було випробувано ряд біологічно активних речовин, у тому числі 5 антибіотиків та 3 бісчетвертинних аммонієвих з'єднання. Препарати наносили на нитку у складі композицій на основі кремнійорганічних низькомолекулярних речовин та полімерних плівкоутворюючих композицій. По результатам мікробіологічних досліджень (методом розведень) було виявлено високу активність декаметоксину, що узгоджується з даними літератури, які свідчать про яскраво виражені антибактеріальні і фунгіцидні властивості цього препарату. Тому завдяки високій активності і широкому спектру дії для подальших розробок було обрано декаметоксин.

З метою подовження біологічно активної дії нитки та максимального збереження її фізико-механічних властивостей був випробуваний шлях хімічного закріплення біологічно активної речовини в об'ємі покриття з кремнійорганічного каучуку. Негативні результати по біологічній активності ниток з хімічно закріпленими в покритті аналогами біологічно активних речовин (декаметоксину та етонію) змусили в подальших розробках звернутись до методу мікродозації біологічно активної речовини з плівкоутворюючого покриття. В якості плівкоутворюючої речовини було обрано ФПВА композицію, нанесення якої при певних технологічних режимах дозволяє усунути капілярний ефект та надати нитці структуру псевдомононитки.

Для визначення необхідної кількості препарату в модифікуючій композиції, яка б забезпечувала біологічну активність нитки у перші дві години перебування в рані, здійснювали обробку нитки композиціями з різними концентраціями декаметоксину (ДМО) (табл.1). Як видно з таблиці, біологічна активність зростає в міру збільшення концентрації ДМО і подовження експозиції нитки. Зростання біологічної активності стосовно золотистого стафілококу та кишкової палички має залежність першого порядку від концентрації ДМО в модифікуючій композиції і тривалості екстракції модифікованої нитки. Фунгіцидна активність стосовно дріжджоподібних грибів після 2 год експозиції зростає експоненціально, а після 24 годин має лінійну залежність від концентрації ДМО в модифікуючій композиції. Нанесення третього шару покриття з водорозчинного біосумісного полімеру з додатком 10 мас.% ДМО збільшує антимікробну і фунгіцидну активність у середньому в 3 – 8 разів. Для прояву противомікробного і фунгіцидного ефекту у відношенні взятих в досліді тест-культур достатньо вмісту ДМО в модифікуючій композиції на рівні 10 мас.% (від сухої частки ФПВА).

При виборі технологічних режимів нанесення покриття ФПВА з ДМО основним критерієм оцінки рівномірності покриття також було обрано кінетику зміни капілярності модифікованих ниток: оптимальними вважали такі режими нанесення покриття, при яких капілярність нитки протягом двох годин дорівнювала нулю. Із проведенних досліджень витікає, що нанесення покриття з модифікуючої композиції на основі ФПВА з додатком ДМО краще здійснювати в динамічному режимі на дослідній установці в два шари, при цьому перший шар покриття краще сушити при температурі 60-65 оС протягом 0,84-1,7 хв; другий шар покриття - при температурі 50-55 оС протягом 1,7 хв. Додаток ДМО збільшує в'язкість композиції і, відповідно, потребує м'якших умов сушіння.

Дослідження фізико-механічних властивостей ниток, оброблених композицією ФПВА з 10 мас.% ДМО в обраних технологічних умовах, показали, що нанесення такого покриття веде до змін фізико-механічних показників нитки, подібних до змін, спричинених нанесенням покриття в ФПВА композиції. Капілярність знижується на 89 % у кручених і плетених ниток. Те, що модифіковані нитки відзначаються зниженою капілярністю, зменшить вірогідність інфікування рани, і, тим самим, також пришвидшить процес загоєння. Таким чином, модифікація хірургічних ниток для надання їм антимікробних і фунгіцидних властивостей не погіршує фізико-механічні властивості хірургічних ниток; крім того, суттєво (на 89 %) знижує капілярний ефект комплексних ниток.

Проведено вивчення кінетики виділення декаметоксину з модифікованих ниток. Це дослідження необхідне для визначення доз препарату, що потрапляє в організм з часом, оскільки надто великі дози в локальній зоні шва можуть викликати небажані побічні ефекти, а замалі дози малоефективні. Важливо також знати, як довго нитка має біологічно активну дію при знаходженні в зоні хірургічного шва.

Дослідження кінетики виділення ДМО з ниток проводили двома методами - екстракційно-фотометричним і розрахунком по втраті маси. Перший метод – екстракційно-фотометричний, полягає у кількісному фотометричному визначенні ДМО, що виділяється з ниток при їх безпосередньому контакті з водним середовищем; другий – розрахунок по втраті маси, полягає у визначенні втрати маси ниток після перебування у водному середовищі та інтегральному обчисленні кількості ДМО, що виділився з нитки. Дослідження кінетики виділення біологічно активної речовини з модифікованих ниток проводили на проміжку часу від 1,5 год до 13 діб. Нижня границя – 1,5 год - встановлена із-за обмеженої чутливості вимірювальних приладів, а верхня –13 діб - є середньою тривалістю перебування шовного матеріалу в зоні післяопераційного шва.

На рис.4 наведено характерну криву кінетики виділення ДМО з модифікованої нитки, одержану методом екстракційно фотометричним і розрахунком по втраті маси. Деяке розходження результатів, отриманих різними методами, пояснюється особливостями методів.

Кількість ДМО в нитці розраховували також по привісу, базуючись на співвідношенні сухої частки ФПВА речовини до ДМО в модифікуючій композиції. Для ниток кручених умовних номерів 1 і 2 і плетених умовного номеру 1 результати, отримані трьома методами, досить подібні. Подібність отриманих результатів говорить про те, що кожен з трьох методів можна використовувати для розрахунку кількості ДМО в нитці. Порівнюючи результати, розраховані по привісу з методами екстракційними, або, інакше кажучи, кількість ДМО, що введена в нитку і що екстрагувалась з нитки, очевидно, що за 13 діб виділяється 70-100 % ДМО, що є в нитці. Це опосередковано свідчить про те, що ДМО не утворює хімічних зв'язків ні з ФПВА композицією, ні з ПКА; а полімерне покриття виступає в якості мікродозатора біологічно активної речовини речовини. Дослідження зразків ниток методом електронної скануючої мікроскопії показали, що через добу перебування нитки у водному середовищі на покритті з'являються поперечні тріщини і пори. Через 13 діб експозиції вся поверхня нитки всіяна порами різноманітного діаметру від виходу декаметоксину, помітно також набухання країв пор.

Узагальнюючи результати досліджень, можна сказати, що виділення ДМО по механізму молекулярної дифузії проходить з різною інтенсивністю на різних часових проміжках і описується експоненціальною