LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології одержання та застосування нових композицій для заключної обробки текстильних матеріалів

якості основного складового компонента використовували кремнійорганічні сполуки вітчизняного виробництва різної реакційної здатності: неактивного типу - ПМС 200, 131-85, 131-86 та реакційноздатні - 136-157 М та ГКР-94 (Російська Федерація).

Якість готових емульсій оцінювали за стійкістю до коалесценції у часі, здатністю розбавлятись водою, сумісництвом з іншими текстильно-допоміжними

препаратами. Виявлено, що найбільш стійкими є емульсії на основі кремнійорганічних сполук марок 136-157 М, 131-85 та 131-86, при цьому стійкість становить три місяці.

Ефективність одержаних емульсій визначалась методом порівняння органолептичних та пружньоеластичних властивостей обробленої тканини при різних концентраціях.

Пружньоеластичні властивості тканини після обробки емульсіями оцінювали за сумою кутів відновлення після зминання (рис. 2).

Високі результати отримані при використанні емульсії з кремнійорганічних сполук активного (136-157 М) і неактивного (131-86) типу.

Емульсії на основі поліалкілсилоксанів (131-86) надають обробленим тканинам гарний зовнішній вигляд, шовковистий, м'який гриф, однак обробка не стійка до прання, тканина характеризується низькою драпіруємістю.

Поліалкілгідросилоксани (136-157 М) за певних умов (температура, наявність каталізатора) здатні полімеризуватись, створюючи тривимірну просторову еластичну плівку дискретного характеру, яка фіксується на поверхні текстильного матеріалу (целюлози) за допомогою хімічних зв'язків. Оздоблення розчинами кремнійорганічних сполук реакційно здатного типу є стійкими до багаторазового прання, значно покращує пружньоеластичні властивості, фактуру тканини, однак не забезпечує достатньої м'якості грифу.

Одержання композиції на основі кремнійорганічних сполук різної реакційної здатності позбавляє недоліків індивідуальних емульсій. На основі цих сполук отримано ряд двокомпонентних композицій з суміші емульсій реакційного і неактивного типу.

В результаті дослідження впливу концентрації та співвідношення активного і нереакційного силіконів в композиції на пружньоеластичні властивості оброблених тканин, було визначено оптимальний вміст реакційного (40 %) та неактивного (60 %) силіконів, та максимальний ефект обробки, який досягається при концентрації 20-30 г/л (рис. 3).

Відомо, що процес полімеризації поліалкілгідросилоксанів значно прискорюють каталізатори, тому для реакційної кремнійорганічної складової досліджували вплив деяких солей (ацетат натрію, ацетат свинцю з триетаноламіном та ацетат цирконію). Установлено, що використання ацетату натрію при концентрації 5 г/л дозволяє підвищити стійкість оздоблення до мокрих обробок.

Отримана композиція в подальших дослідженнях використовувалася в якості пом'якшувача у сполученні з текстильно допоміжними речовинами (ТДР) для одержання оздоблення типу - малозмивні апрети термопластичними смолами (МАПС), малозмивні апрети (МА) та малозмивні апрети термореактивними смолами (МАРС) на тканинах білизняного та сукняного асортименту (відбілена та набивна бязь відповідно арт. 1ВО-276).

Визначено, що тканина після оздоблення МАПС на основі нового композиційного пом'якшувача має високі пружньоеластичні і гігієнічні властивості та м'який, шовковистий гриф. Тканина, після обробки типу МА та МАРС набуває підвищену зносостійкість, про що свідчать показники розривного навантаження і стійкості до стирання. Зміна лінійних розмірів після мокрих обробок відповідає чинним стандартам, одержане оздоблення стійке до багаторазового прання.

Другий підрозділ присвячено розробці нового композиційного препарату на основі вищих жирних кислот та солі цирконію для гідрофобної обробки тканин.

В результаті досліджень було одержано ряд дисперсій з різним співвідношенням парафіностеаринової емульсії і солі цирконію: 4060; 5050; 6040 % масових частин. Це гомогенна суміш білого кольору з розміром часток 0,1-1,0 мкм. Дисперсії добре розбавляються водою і утворюють стійкі системи, водневий показник складає 3,5-4.

Оцінку якості гідрофобної обробки проводили на тканинах побутового призначення: костюмна бавовняна (арт.129) та плащова целюлознополіефірна (арт. 27 01).

Концентрація дисперсій у просочувальних розчинах варіювалася від 20 до 120 г/л. Після просочення тканину просушували та каландрували. Оцінку гідрофобного ефекту визначали за наступними показниками: водопоглинання (%); водотривкість (Па, мм.в.ст.); водовідштовхування (умов.од) та крайовий кут змочування (град.). Ефективність дії одержаних дисперсій оцінювали шляхом порівняння з імпортним аналогом Персистол Е (Німеччина) при аналогічних технологічних параметрах оздоблення.

Вивчення впливу співвідношення основних компонентів у композиційній дисперсії та її концентрації в просочувальному розчині на гідрофобні властивості тканини (рис. 4; 5) показали, що найбільш ефективним співвідношенням парафіностеаринової емульсії та солі цирконію є 5050 % масових частин.

Виявлено, що найбільш високий гідрофобний ефект по показнику водопоглинання, знаходиться в області концентрації препарату 80-120 г/л.

Визначено, що оптимальному значенню водопоглинання відповідають високі показники водотривкісті що становлять на бавовняній тканині - 2774 Па (280 мм.в.ст.), бавовнянолавсановій - 2475 Па (250 мм.в.ст.). Стійкість гідрофобної обробки до дощування складає 90 умов.од. і 80-100 умов.од. на бавовняній та бавовнянолавсановій тканинах відповідно.

Дані, що характеризують вплив вищевказаних факторів на стійкість гідрофобної обробки до прання та хімічного чищення підтверджують оптимальність співвідношення компонентів у препараті (5050 %) і концентрацію препарату в просочувальних розчинах (80-120 г/л), як для бавовняної, так і для змішаної тканини (рис. 6 - 9).

Проведено оцінку споживчих властивостей оброблених тканин за наступними показниками: стійкість гідрофобного ефекту до прання та хімічного чищення.

Визначено, що мильно-содовий розчин менш суттєво впливає на зменшення одержаного гідрофобного ефекту на бавовняній тканині ніж на бавовнянолавсановій. Так після першого прання тканини із целюлозних волокон показник водопоглинання зростає на 2,8 %, а целюлознополіефірної – на 20 %.

Оцінка ефективності розробленого гідрофобного препарату на основі жирних кислот та солі цирконію під торгівельною назвою Аквафоб-ПСЦ [9] проводилась за комплексом фізико-хімічних і фізико-механічних показників відповідно до ДСТ та шляхом порівняння з аналогом - Персистолом Е (Німеччина).

Встановлено, що препарат Аквафоб-ПСЦ має перевагу у порівнянні з Персистолом Е щодо стійкості обробки до прання та хімічного чищення, що підтверджується результатами, отриманими при екстрагуванні оброблених тканин бензолом. Так, при екстрагуванні бензолом бавовняної тканини, обробленої Персистолом Е, залишається 27 % нанесеного апрету, а у випадку