LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології отримання багатокомпонентної пряжі з використанням конопляного котоніну

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




РАСТОРГУЄВА МАРІЯ ЙОСИПІВНА



УДК 677.011.021




РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ

БАГАТОКОМПОНЕНТНОЇ ПРЯЖІ

З ВИКОРИСТАННЯМ КОНОПЛЯНОГО КОТОНІНУ



Спеціальність 05.19.03 – технологія текстильних матеріалів







Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук






Херсон – 2007

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Горізонтова Олена В'ячеславівна,

Херсонський національний технічний університет,

доцент кафедри механічної технології

волокнистих матеріалів


Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Валько Микола Іванович, Херсонський національний технічний університет, професор кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини;


кандидат технічних наук, доцент Защепкіна Наталія Миколаївна, Київський національний університет технологій та дизайну, доцент кафедри матеріалознавства та технології переробки текстильних матеріалів.


Провідна установа:

Львівська комерційна академія, кафедра товарознавства непродовольчих товарів, Центральна спілка споживчих товариств України, м. Львів.


Захист відбудеться 16 травня 2007 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24.


Автореферат розісланий 12 квітня 2007 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Сумська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Сучасні умови економічного розвитку вітчизняної легкої промисловості потребують вирішення проблеми розширення власної сировинної бази. Уявлення про бавовну, як про основну і майже єдину сировину для виробництва сучасного текстилю, небажано. Таким чином, виникла необхідність звернути увагу на такий шлях розширення сировинної бази, як реалізація потенційних можливостей традиційних для України видів сировини, насамперед конопляного волокна.

Актуальність теми. Випуск вітчизняної конкурентоспроможної текстильної продукції може бути забезпечений при використанні в якості вхідної сировини різноманітних за асортиментом видів ниток і в тому числі пряжі з натуральних екологічно чистих волокон. Текстильні вироби з них, які виконані в стилі "еко-натурель", користуються у всьому світі величезною популярністю завдяки їх нетрадиційному виду і комплексу високих споживчих властивостей. Серйозною альтернативою бавовні в Україні можуть стати луб'яні волокна, тому що їх вирощування з давніх-давен велось на території України. Текстильні вироби з луб'яних волокон мають більш високі медико-біологічні і захисні властивості в порівнянні з бавовною. Завдяки такому унікальному комплексу властивостей луб'яних волокон як гігієнічність, висока міцність, низький електричний опір, комфортність, природна бактерицидність у всьому світі росте попит на текстильну продукцію з луб'яних волокон не тільки технічного, але й побутового призначення. Особливе місце серед таких виробів займають ткані, неткані і трикотажні полотна, які містять льняне або конопляне волокно.

На межі 20-21 століть всесвітнє визнання отримали змішані тканини і трикотажні вироби на основі багатокомпонентних пряж з модифікованих луб'яних і хімічних волокон. Модифіковані льняні волокна сьогодні широко застосовуються в текстильній промисловості у відмінності від конопляних волокон, технології переробки яких застаріли. Для того щоб не втратити це важливе джерело текстильної сировини, потрібен комплексний науково обґрунтований підхід до розробки нових і удосконалення відомих технологій отримання, змішування і прядіння конопляних волокон. Рішенню цих актуальних питань і присвячена дисертаційна робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програм дослідження кафедр переробки, стандартизації і сертифікації сировини та механічної технології волокнистих матеріалів Херсонського національного технічного університету за темою: "Отримання луб'яної сировини підвищеної якості за матеріало- і енергозберігаючими технологіями", номер державної реєстрації – 0102U005291, замовник – Міністерство освіти і науки України, дата реєстрації – 30.10.01 р., протокол № 2.

Роль автора полягає в розробці ідеї та реалізації технології створення змішаної пряжі на основі котонізованого конопляного волокна.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є отримання високоякісної багатокомпонентної пряжі на основі котонізованого конопляного волокна та інших натуральних і хімічних волокон. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

  • обґрунтувати можливість використання конопляного котоніну електроімпульсного способу обробки для створення багатокомпонентних сумішей;

  • визначити фізико-механічні показники котонізованого конопляного волокна, отриманого електроімпульсним способом, які характеризують його прядильну спроможність;

  • визначити критерії оцінювання якості готового продукту заданих споживчих властивостей для отримання багатокомпонентної пряжі на основі конопляного котоніну;

  • розробити математичну і комп'ютерну моделі, які дозволяють проектувати багатокомпонентні суміші для отримання готового продукту із заданими споживчими властивостями;

  • розробити технологію отримання багатокомпонентної пряжі на основі котонізованого конопляного волокна на обладнанні бавовнопрядильних виробництв;

  • визначити економічну ефективність розробленої технології прядіння багатокомпонентної пряжі на основі конопляного котоніну.

Об'єкт дослідження - технологічні процеси отримання, змішування і прядіння багатокомпонентної пряжі на основі конопляного котоніну.

Предмет дослідження котонізоване конопляне волокно і багатокомпонентна пряжа на його основі.

Методи дослідження. Поставлені в роботі задачі вирішувались з використанням сучасних теоретичних