LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка технології проектування структури тканини та умов заправлення ниток основи на ткацьких верстатах

вирази сил тиску ниток на уточину, що прибивається, Н:

- зверху:

, (4)

- знизу:

, (5)

де Psum, Pslm – сумарний тиск відповідно верхньої і нижньої площин зіву на уточину m, що прибивається, H;

Kssum, Ksslm – сума натягів тільки тих ниток основи, що вистоюють угорі (унизу) і натискають на уточину m, що прибивається, (вони виходять із тканини між уточиною, що прибивається, і раніше прибитою), H;

j - кут нахилу перехідної ділянки нитки між уточиною, що прибивається, і прибитою раніше, град;

ao – половина кута відкритого зіву у фазі прокладки утоку, град;

Ksbum, Ksblm – сума натягів ниток основи, що опускаються (піднімаються) і виходять із тканини між уточиною m, що прибивається, і прибитою раніше, H;

ab – половина кута зіву з ниток основи, що рухаються, у фазі прибою утоку, град;

Ksbum1, Ksblm1 – сума натягів ниток основи, що опускаються (піднімаються) і виходять із тканини далі прибитої раніше уточини, H.

З метою одержання можливості наочного зображення поздовжнього перетину тканини в межах рапорту переплетення і розташування поперечних перерізів уточин щодо середнього рівня NL необхідно за одержаними залежностями розрахувати величину hwftm , мм, відхилення центра поперечного переріза уточини m від середнього рівня NL для кожної уточини рапорту Rwft.

, (6)

де hwftmс - відхилення від NL центра поперечного переріза уточини m, виражене у відносних одиницях, %:

, (7)

де Кс – коефіцієнт, що залежить від слойності ділянки тканини (для одношарових тканин Кс = 1, для півторашарових Кс = 1,5);

- середній тиск верхньої і нижньої площин зіву, Н:

,

де - товщина тканини, мм: ; (8)

dwp і dwft - діаметри ниток основи і утоку відповідно, мм.

Оцінка тиску ниток основи на уточину, що прибивається, дозволяє зробити остаточний висновок про рельєф тканини, уточнити суміщення кольорів і фактур ниток основи і утоку і на цій основі скласти повний образ зовнішнього вигляду тканини. Крім того, при реалізації її споживачу варто враховувати зміну зовнішнього вигляду тканини з яскраво вираженим рельєфом при розташуванні, наприклад, деталей верхнього одягу, під різними кутами до джерела світла. Це дозволяє розширити галузь її використання і, тим самим, підвищити її конкурентну здатність.

Упідрозділі 3.1.7 в розвиток теорії проф. Васильченко В.Н., що запропонував для оцінки напруженості технологічного процесу ткацтва використовувати відносну характеристику "напруга прибою утокової нитки", сН/текс, що враховує лінійну щільність однієї нитки основи, вперше визначено інтегральну (сумарну) напруженість усіх ниток основи рапорту при прибої кожної уточини рапорту переплетення тканини як площу між ламаними лініями, що відображають зміну значень натягу кожної нитки основи рапорту переплетення при крайньому передньому положенні берда і перед контактом берда з опушкою тканини. Умовна характеристика "інтегральна напруженість ниток основи рапорту при прибої уточини" (Н•мм) дозволяє враховувати сумарний натяг ниток основи рапорту і щільність їхнього розташування в тканині, що має істотний вплив на напруженість прибою утоку. Розрахунок площ Zbm і Zb-1 проведено за допомогою способу наближеного обчислення визначеного інтеграла:

[(yo+yn)+4(y1+y3+...+yn-1)+2(y2+y4+...+yn-2)]... (9)

Стосовно до наших умов і позначень, наприклад, для атласу 5/3 (рис. 5,а) для першої уточини рапорту переплетення (m = 1) одержуємо:

yo= K1m; y2= K2m; y4= K3m; y6= K4m; y8= K5m;

y1= ; y3= ; y5= ; y7= ,

де h = 0,5/Pwp - половина відстані між нитками основи, мм;

Кnm - натяг n-ї нитки основи при прибої m-ї уточини, Н.


На рис. 5 наведено графік, що ілюструє методику побудови "інтегральної площі" (заштрихована), розрахунок і аналіз величини умовної характеристики Zтm напружено-деформованого стану ниток основи рапорту Rwp на прикладі прибою першої (m1,Zт1) уточини рапорту Rwft переплетення тканини атлас 5/3 для проборки ниток за варіантом t (рис. 5,а) і за варіантом r (рис. 5,b) на верстаті АТПР-100.

Стосовно до верстата АТПР-100 розрахунки показують наступні результати: для проборки ниток основи по варіанту t при прибої першої уточини m1(t) величина площі Zb1(t) у порівнянні з Z(b-1)1(t) зросла на 105,4% (у два рази). У більшій мірі це відбулося на ділянці прибою уточини між четвертою і п'ятою нитками основи. Заштрихована площа характеризує інтегральну напруженість Zт1(t) прибою першої уточини рапорту переплетення тканини. Подібним чином необхідно проаналізувати характеристику інтегральної напруженості ниток основи рапорту Rwp при прибої кожної уточини рапорту Rwft. Цей же графік (рис. 5) рекомендується використовувати також для виявлення й аналізу перенапружених і недовантажених ниток основи при прибої даної уточини mi у межах рапорту Rwp. Для цього необхідно позначити рівень середнього значення nm ниток основи і границі зони помилки середнього арифметичних.

У підрозділі 3.2 експериментально підтверджено теоретичні дослідження, спрямовані на розробку способу проектування тканини без наробітку зразків на ткацьких верстатах.

У підрозділі 3.2.1 визначенорозташування уточин по товщині тканини.

Результати дослідження розташування поперечних перерізів уточин щодо середнього рівня NL тканини, проведеного шляхом дослідження мікрозрізів тканини комбінованого переплетення "Лемакс", представлено на рис. 6. Оцінка графіків hwftm= f (m) (рис. 6) відхилення центрів ниток утоку рапорту переплетення від рівня уточини №16 з найбільшою зв'язністю показала, що, як і планувалося при складанні канвового рисунка, в одношаровій ділянці уточини розташовуються на різних рівнях по товщині тканини і створюють рельєфну фактуру її зовнішньої поверхні.

Сполучення ліній Т і М на графіках (рис. 6,а,b) відхилення центрів ниток утоку рапорту переплетення від рівня уточини з найбільшою зв'язністю, побудованих за теоретичними даними (Т), отриманими у результаті розрахунків за формулою (6) і результатами виміру величин відхилення центрів уточин на фотографіях мікрозрізів тканини (М), проведене по уточині №16, прийнятій за базу відліку на мікрозрізах.

Розбіжність між лініями Т и М на графіках склало за варіантом t - 11,2%, за варіантом r – 13,4%. Таким чином, у даному випадку імовірність прогнозу рельєфу тканини склала 88,8% і 86,6% відповідно.

Порівняльний аналіз ліній Мt (рис. 6,a) і Мr (рис. 6,b) на графіках відхилення центрів ниток утоку рапорту переплетення від рівня уточини з найбільшою зв'язністю показав, що при проборці ниток основи в галева реміз і ламелі за варіантом r рельєф лицьової поверхні тканини виходить більш рівним у порівнянні з варіантом t. Даний факт підтверджує сформульовану раніше гіпотезу про вплив на рельєф лицьової поверхні тканини виду проборки ниток основи в ламелі і галева реміз.

У підрозділі 3.2.2 експериментально підтверджено гіпотезу про вплив різнодовжинності ниток основи у верхній площині задньої частини зіву на збереження розривного навантаження ниток при зароблянні їх у тканину. Досліджувалися зразки тканини чотирьох переплетень: "Аннушка", "Марина", "Лемакс", "Меридіан" і нитки з них.