LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології процесу хромового дублення шкір з використанням кисневмісних вуглеводнів

найбільш придатні для емульсійної обробки дерми продукти ОВ, ОХ2, ОВХ. Порівняно незначні тривалість окиснення та витрати каталізатора зумовлюють такі складові та властивості цих сполук (наявність карбонільних сполук – альдегідів, кетонів, незначні густина та відносна в'язкість, стійкість емульсії), які під час обробки шкір забезпечують необхідний технологічний ефект (табл. 3): скорочення тривалості процесу, поліпшення використання дубителя та показників шкір. Тому у подальшому, при розробці технології процесу хромового дублення шкір з використанням кисневмісних вуглеводнів використали саме ці продукти.

Під час дослідження реологічних властивостей кисневмісних вуглеводнів для визначення впливу умов синтезу, головним чином, витрат каталізатора, крім згаданих вище трьох продуктів, використали й деякі інші (продукти ОХ6, ОХ10).

Таблиця 3

Попередні дослідження хромового дублення з використанням емульсій КВ

Матеріали, застосовувані для підготовки до дублення

Тривалість

дублення, год

Ступінь

відпрацювання, %

Температура зварювання, Тзв, ˚С



емульсія КВ

дубильний

розчин


ОБ6

7,0

96,7

89,8

108,0

ОВ

5,0

97,8

87,4

107,5

ОХ1

4,5

97,8

85,8

96,5

ОХ2

5,0

97,6

86,8

109,0

ОХ5

6,0

97,8

92,0

106,5

ОХ6

4,5

97,0

89,4

110,0

ОВХ

4,0

98,9

89,7

110,5

ОХ10

5,0

99,0

94,2

107,0

ОХ20

4,0

97,8

89,0

103,0

Сірчана кислота, хлорид натрію

12,0

85,1

102,5

Примітка: витрати, % від маси голини: КВ – 3,0, СХД (у перерахуванні на оксид хрому ) – 2,0, сірчана кислота – 0,7, хлорид натрію – 6,0


Для виявлення характеру взаємодії з колагеном найважливіших складових – функціональних груп кисневмісних вуглеводнів використали розчини желатину, як моделі колагену, до яких додавали 5 % (від маси протеїну) одержаних КВ. Вміст складових КВ контролювали за відносною оптичною густиною характеристичних частот в ІЧ-спектрах желатину до та після обробки кисневмісними вуглеводнями. При дослідженні ІЧ-спектрів плівок желатину, обробленого отриманими продуктами (рис. 3), аналізували рівень взаємодії найважливіших функціональних груп – складових КВ та желатину. При цьому з боку КВ врахували наявність алкенів (оптична густина D3020/Dс), карбонільних сполук (D1660/Dс) та циклічних систем (D980/Dс). Для желатину врахували наявність гідроксильних (D3540/Dс), аміно- (іміно-)груп (D3360/Dс) та пірольних кілець (D1460/Dс), які відповідають імінокислотам.

Кореляційний аналіз одержаних даних (табл. 4) виявив, що найбільше змінюється оптична густина частот, які відповідають гідроксильним та азотовмісним, головним чином, пептидним, групам желатину внаслідок їх можливої взаємодії з алкенами, циклічними системами та карбонільними сполуками кисневмісних вуглеводнів

Правомірність цього підтверджується тотожністю експериментальних та теоретичних залежностей (коефіцієнти кореляції наближаються до 1,0).

Таблиця 4

Регресійні моделі взаємодії основних складових КВ з желатином

Желатин

Рівняння

Dі/Dс

група


3540

гідроксильна

у1 = 1,30 + 7,63 · х1 – 6,74 · х3

3360

аміно- (іміно-)

у2 = 0,99 + 9,33 · х1 – 6,34 · х3

1460

пірольні кільця

у3 = 3,65 – 6,76 · х3

3320

амід А

у4 = 177,70 · х1 – 58,29 · х2 – 28,87 · х3

3100

амід В

у5 = 177,70 · х1 – 58,29 · х2 – 28,87 · х3

1660

амід I

у6 = –39,10 · х1 + 29,84 · х2 – 13,99 · х3

1560

амід II

у7 = 2,50 · х1 + 6,57 · х2 – 8,05 · х3

1320

амід III

у8 = 10,80 · х1 + 0,28 · х2 – 2,93 · х3

Примітки: х1 – алкени (D3020/Dс); х2 – циклічні утворення (D980/Dс); х3 – карбонільні сполуки – альдегіди, кетони (D1660/Dс); К при х – відношення оптичної густини Dі/Dс складової желатину до оптичної густини Dі/Dс складової КВ

Кінетичні дослідження взаємодії кисневмісних вуглеводнів з похідною та моделлю колагену – желатином (табл. 5, рис. 4) свідчать про хімічну природу такої взаємодії, що доведено результатами визначення енергії активації, яка становить понад 35-40 кДж й підтверджують висновки ІЧ-спектроскопічних досліджень щодо ролі складових КВ у взаємодії з протеїном.

У структурі синтезованих поліфункціональних сполук, крім альдегідів, кетонів, спиртів, складних ефірів карбонових кислот, не виключена також наявність достатньо стійких, плоских п'яти-членних циклів, які можуть надавати цим сполукам просторову об'ємну форму. Тому виникає питання доступності певних зон структури колагену одержаним матеріалам, можливість розміщення останніх в тонкій структурі колагену.

На підставі стереохімічних та стереометричних представлень про будову невпорядкованих зон структури колагену, а також циклічних складових КВ визначена їх співмірність, що повинно забезпечити взаємодію цих компланарних систем: стійких п'ятичленних циклів КВ та пептидних груп колагену.

Таблиця 5

Визначення енергії активації взаємодії кисневмісних вуглеводнів з желатином

Продукт

Коефіцієнт К·103