LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології формування пакетів матеріалів одягу з визначеними водо- і вітрозахисними властивостями

пробах полімерних плівок діапазону товщини від 40 мкм до 120 мкм. Запропоновано оцінку якості отриманих пористих плівок виконувати у два етапи. На першому етапі визначають відповідність отриманої форми пори і їх кількості заданим параметрам, а на другому – визначають коефіцієнт їх повітропроникності, який повинен відповідати повітропроникності роз'ємних матриць установки.

У четвертому розділі виконано розробку методик дослідження водо- і вітрозахисних властивостей пакетів матеріалів.

Визначення капілярності текстильних матеріалів запропоновано виконувати за допомогою приладу ВКВ-ТМ (рис. 5), дія якого побудована на здатності інфрачервоного (ІЧ) випромінювання змінювати свої оптичні властивостей при проходженні крізь сухі і зволожені текстильні матеріали.


Рис. 5. Схема приладу ВКВ-ТМ для

визначення капілярності волокнистих матеріалів

Методика роботи на приладі ВКВ-ТМ передбачає два етапи. На першому етапі виконують підготовку зразків дослідних матеріалів до проведення випробувань згідно ГОСТ 3816–81. Другий етап передбачає безпосереднє проведення визначення величини капілярного підняття рідини в підготовлених зразках на протязі 90 хв. З моменту початку випробування на екранному меню (рис. 6) активізується програма з визначення капілярного підняття рідини і починається відлік часу випробування. Аналіз кінетики дослідного процесу виконують за допомогою графіка залежності висоти капілярного підняття рідини від часу (рис. 6). Результати випробування зберігають у вигляді комп'ютерного файлу.



Рис. 6. Екранна форма програми визначення капілярності

текстильних матеріалів на приладі ВКВ-ТМ (робоче вікно

з графічним зображенням кінетики капілярного процесу)


Встановлено, що прилад ВКВ-ТМ дозволяє досліджувати капілярність волокнистих матеріалів незалежно від їх товщини, хімічного складу, будови переплетення, забарвлення, виду апретування. Крім того, прилад надає можливість залучення для досліджень різноманітних рідин органічного і неорганічного походження.

Експериментально визначено пряму залежність коефіцієнту повітропроникності захисного шару з пористої плівки від величини її пористості. Встановлено, що пористість захисного шару можна отримувати, змінюючи співвідношення діаметра пор до їх кількості на 1 см2 поверхні плівки, що підтверджує формулу (1).

Розроблено методику оцінки водо- і вітрозахисних властивостей локальних прокладок для верхнього одягу. Оцінку водозахисних властивостей пакетів матеріалів запропоновано виконувати за допомогою приладу ПВ-2 (розробка Всесоюзного НДІ охорони праці, м. Москва), який працює у напівавтоматичному режимі і дозволяє методом кошеля отримувати результати з точністю до 1 с. Вітрозахисні властивості пропонується досліджувати на стандартному приладі ВПТМ-2М, який відрізняється простотою у використанні і високою точністю вимірювання величини повітропроникності.

У п'ятому розділі виконане експериментальну перевірку технології формування водо- і вітрозахисних властивостей пакетів матеріалів.

У відповідності до розробленої методики проведено дослідження властивостей запропонованих пакетів, оцінку їх водо- і вітрозахисних властивостей виконано з використанням стандартного приладу ВПТМ-2М і установки ПВ-2.

Експериментально доведено, що наявність захисного пористого шару у складі пакетів матеріалів одягу призводить до зміни величини їх водо- і повітропроникності (рис. 7 і рис. 8).



Рис. 7. Залежність водотривкості пакету матеріалів (верх + водозахисний

шар + сорбційний шар + підкладка) від величини пористості водозахисного

шару при діаметрі пор 1 мм: 1 – арт. 52135; 2 – арт. 72040; 3 – арт. 52119;

4 – арт. 44033; 5 – арт. 62082; 6 – арт. 6338; 7 – арт. 72471; 8 – арт. 63034



Рис. 8. Залежність коефіцієнта повітропроникності пакету матеріалів

(верх + вітрозахисний шар + сорбційний шар + підкладка) від величини пористості вітрозахисної плівки при діаметрі пор 1 мм: 1 – арт. 52135;

2 – арт. 72040; 3 – арт. 52119; 4 – арт. 44033; 5 – арт. 62082; 6 – арт. 6338;

7 – арт. 72471; 8 – арт. 63034


Встановлено, що зі зменшенням величини пористості захисного шару відбувається зменшення спроможності пакетів пропускати повітря і вологу.

Результати дослідження дозволили обрати пористу плівку як водо- і вітрозахисний шар, використання якого в структурі пакетів зробило можливим регулювати (зменшувати) коефіцієнт повітропроникності останніх від 5 % до 100 %, а водотривкість – збільшувати від 10 % до 70 %.

На основі конструктивних особливостей і у відповідності до свого призначення розроблені рекомендації розташування водо- і вітрозахисних локальних прокладок в куртках, комбінезонах, напівкомбінезонах побутового і виробничого призначення (таблиця 1). Для обґрунтування локальних зон розташування водо- і вітрозахисних пакетів основну увагу приділено тим поверхням одягу, які найбільш піддаються дії води і вітру, через що вони повинні у першу чергу бути максимально захищені: верхня частина рукавів, пілочка та спинка.

На прикладі розгортки основних деталей робочої чоловічої куртки зазначено місце розташування і параметри захисних локальних прокладок (рис. 9).

По пілочці довжина захисної прокладки закінчується по лінії талії виробу (рис. 9, б), що є достатнім для захисту легень від переохолодження і не створює незручностей людині при згинанні уперед.

Таблиця 1

Топографія розташування захисних локальних

водо- і вітрозахисних прокладок

п/п

Назва

виробу

Зображення виробу



Вид спереду

Вид ззаду

1

2

3

4

1

Куртка і штани для виробничих умов

а)




















б)










2

Куртка

побутового призначення










Продовження табл.