LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технології формування пакетів матеріалів одягу з визначеними водо- і вітрозахисними властивостями

1

1

2

3

4

3

Комбінезон універсального призначення

(побутовий, виробничий)





4

Захисний

пакет у вигляді жилету

















Примітки: – зона розташування захисних пакетів.



У куртках виробничого призначення локальна прокладка повністю повторює розміри та конфігурацію спинки виробу (рис. 9, а), тим самим створюючи необхідний захист від переохолодження нирок під час перебування (роботи) людини на відкритому повітрі. У штанах, які можуть використовуватися у комплекті з куртками, довжина захисних прокладок закінчується по лінії колін (табл. 1, поз. 1, б), що дозволяє не спричиняти незручностей при виконанні рухів і надійно захищає литкові м'язи від переохолоджувальної дії води і вітру.

Крім того, відсутність прокладок нижче лінії коліна дозволяє уникнути погіршення природної вентиляції штанів під час їх експлуатації. В куртках побутового призначення захисна прокладка на пілочці і спинці закінчується по лінії талії (табл. 1, поз. 2), що не спричиняє порушенню термобалансу і не створює незручностей під час виконання людиною високо амплітудних рухів (згинання, розгинання, обертання тощо).



Рис. 9. Схема розташування локальних водо- та вітрозахисних

прокладок у деталях чоловічої робочої куртки:

а – спинка; б – пілочка; в – рукав


Розташування захисних прокладок у комбінезонах, в основному аналогічне по відношенню до розглянутих вище курток і штанів. Відмінність полягає в тому, що на відміну від курток, локальні прокладки в комбінезоні є відсутньою по лінії талії (табл. 1, поз. 3), що дозволяє не створювати труднощі в технології виготовлення зазначеного одягу.

Разом з цим, захисні прокладки можна використовувати не тільки як складову одягу, а й як самостійний швейний виріб, наприклад, у вигляді жилету (табл. 1, поз. 4), що, при необхідності, може приєднуватись до одягу як додаткова змінна частина. Жилет приєднують до основного виробу за допомогою текстильної тасьми, кнопок, ґудзиків або застібки-блискавки. Для зручності експлуатації, такий жилет має вшивні рукави, довжина яких складає 1/3 довжини звичайного рукава. Саме така конструкція жилету, у сукупності з верхнім одягом, дозволяє надати зручність використання першого і створити необхідний захист для людини від дії води і вітру. Зазначений жилет рекомендується використовувати для підсилення водо- та вітрозахисту виробничого одягу, який виготовляється без підкладки.

За результатами пробних експериментів, запропоновано виконувати з'єднання шарів водо- та вітрозахисних прокладок нитково-зварним способом, з використанням швейних машин класу БШМ.

Висновки


  • Теоретичні та експериментальні дослідження водо- та вітрозахисних властивостей одягу дозволили запропонувати нову технологію формування пакетів матеріалів, що привело до покращення захисних функцій швейних виробів.

  • Розроблено математичну модель процесу повітропроникності пористого шару з полімерної плівки; яка дозволяє розрахунковим способом визначати коефіцієнт повітропроникності пористої плівки з врахуванням діаметра і величини пор на одиницю площі її поверхні.

  • Розроблена технологія отримання пористих матеріалів із заданою пористістю шляхом нагрівання плівки в полі НВЧ з подальшим її вакуумуванням. Кількість і розміри пор задають з допомогою спеціальних роз'ємних матриць. Експериментально доведено, що технологія дозволяє здійснювати пороутворення в пробах полімерних плівок діапазону товщини від 40 мкм до 120 мкм.

  • Розроблена методика визначення капілярності матеріалів, яка ґрунтується на здатності інфрачервоного випромінювання змінювати оптичні властивості при проходженні крізь сухі і зволожені текстильні матеріали. Експериментально встановлено, що процес капілярного підняття рідини волокнистих матеріалах проходить три стадії: швидкого капілярного підняття рідини; поступового уповільнення процесу її підняття; рівноважного стану з наступним припиненням підняття рідини.

  • Встановлені залежності між проникністю пакетів матеріалів і пористістю захисного шару. Зі зменшенням пористості захисного шару відбувається зменшення спроможності пакетів пропускати повітря і вологу за емпіричними рівняннями виду: ВР = а0Р + а1Рn; ВТ = а0Т + а1Тn. Встановлені залежності дозволили рекомендувати використання в структурі пакетів захисного шару з певними параметрами пористості.

  • Розроблено склад локальних вітро- та водозахисних прокладок, який містить вітро-, водозахисний шар з пористої полімерної плівки і сорбційний шар з віскозного нетканого полотна. Розроблено рекомендації щодо технології з'єднання пакетів та локальних водо- та вітрозахисних прокладок у верхньому одязі різного призначення.

  • Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедри ТКШВ Хмельницького національного університету при підготовці спеціалістів відповідного фаху та у практичну діяльність ЗАТ "Хмельницьклегпром" (м. Хмельницький), державного науково-дослідного інституту ТБХВ України (м. Сєвєродонецьк), ПП "Екстремал" (м. Хмельницький).

    Список опублікованих праць за темою дисертації


    1. Привала В.О., Мичко А.А. Пристрій для отримання пористої структури в полімерних матеріалах // Вісник ТУП. – 2001. – № 5. – С. 162–164.

    2. Привала В.О., Мичко А.А. Проблеми дослідження капілярності текстильних матеріалів // Вісник ТУП. – 2001. – № 1. – С. 91–94.

    3. Привала В.О. Варіант фізичної моделі капілярності волокнистих матеріалів // Вісник ТУП. – 2001. – № 3. – С. 178–181.

    4. Привала В.О., Мичко А.А. Класифікація методів забезпечення захисту одягу від води // Вісник ТУП. – 2003. – № 4. – С. 134–136.

    5. Привала В.О., Мичко А.А. Новий прилад для визначення капілярності волокнистих матеріалів // Вісник ТУП. – 2004. – № 5. – С. 126–128.

    6. Привала В.О., Мичко А.А., Михайлова Н.В. Аналіз методів і приладів для визначення капілярності текстильних матеріалів // Вісник ХНУ. – 2005. – № 1. – С. 126–129.

    7. Привала В.О., Мичко А.А., Олешко Н.О. Класифікація методів забезпечення захисту швейних виробів від вітру // Вісник ХНУ. – 2006. – № 5. – С. 190–192.

    8. Деклараційний патент 48446 А України, В29С59/10, В26F1/26. Спосіб отримання пористих плівкових матеріалів / А.А. Мичко, В.О. Привала, В.І. Савков, І.В. Савков. – № 2001085565; Заявлено 06.08.2001; Опубл. 15.08.2002, Бюл. № 8.

    9. Деклараційний патент 59809 А України,


  •