LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технологій одержання лляної целюлози для хімічної переробки

якості.

6. Визначити рецептуру нітроцелюлозного лаку з використанням лляного колоксиліну.

7. Провести дослідно-промислові випробування лляної целюлози, лакового колоксиліну та нітроцелюлозного лаку на її основі на підприємствах хімічної промисловості.

Обєкт дослідження: процеси делігніфікації лляних відходів, вибілювання та нітрування лляної целюлози. Предмет дослідження: відходи переробки льону – коротке волокно, лляна целюлоза та нітроцелюлоза на її основі.

Методи дослідження:

приготування і аналіз варильних та вибілювальних реагентів проводили згідно стандартних методик;

варіння целюлози здійснювали в сталевих кислотостійких автоклавах, занурених у гліцерин, з автоматичним регулюванням температури;

вибілювання целюлози проводили у водяному термостаті з промиванням целюлози після кожного ступеня;

нітрування целюлози проводили в термостаті. Зниження вязкості нітроцелюлоз проводили в автоклаві;

для аналізу якості сировини, лляних целюлоз, нітроцелюлози та нітроцелюлозного лаку використовували хімічні, фізико-хімічні та фізико-механічні методи;

експериментальні дані обробляли методом варіаційної статистики. Дослідження виконувалися за надійності результатів 95%.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено взаємний вплив основних технологічних параметрів (витрат реагентів, температури, тривалості процесу, рН середовища та використання каталізатору – антрахінону) на процес одержання целюлози для хімічної переробки різними методами делігніфікації лляних відходів.

Вперше розраховані кінетичні параметри (константи швидкості та енергії активації) натронної делігніфікації лляних відходів.

Проведено порівняльний аналіз процесів вибілювання лляної целюлози хлорвмісними та безхлорними реагентами: хлорною водою, діоксидом хлору, пероксидом водню. визначено оптимальні витрати реагентів та розроблено режими і схеми вибілювання лляної целюлози, які забезпечують необхідну якість вибіленої целюлози.

Вперше визначено вплив умов варіння та вибілювання на молекулярно-масовий розподіл невибілених та вибілених лляних целюлоз.

Вивчено вплив основних параметрів нітрування на ефективність етерифікації целюлози та якість одержаного лакового колоксиліну. встановлено оптимальні значення складу нітруючої суміші, температури та тривалості процесу нітрування.

Вперше розроблено рецептуру нітроцелюлозного лаку марки НЦ-218 із лляного лакового колоксиліну.

За визначеними оптимальними режимами делігніфікації та вибілювання розроблені принципові технологічні схеми одержання лляної целюлози для хімічної переробки.

Практичне значення одержаних результатів.Розроблені технології одержання лляної целюлози для хімічної переробки дозволять раціонально використовувати відходи переробки льону – коротке волокно та покращити забезпечення вітчизняною сировиною хімічних підприємств з виробництва лакового колоксиліну та меблевих лаків.

нітрування лляної целюлози показало можливість її використання для одержання лакового колоксиліну. Розроблені режими нітрування одержаної лляної целюлози для хімічної переробки були випробувані на заводі "Зірка" (м. Шостка). на ЗАТ "Лакма" (м.Київ) на основі колоксиліну з лляної целюлози було виготовлено дослідну партію нітроцелюлозного лаку для опорядження меблів марки НЦ-218. результати досліджень лаку, проведених випробувальним центром інституту "Укрдіпромеблі", показали, що за своїми показниками він задовільняє вимогам стандарту.

Розроблені технологічні карти на виробництво нітроцелюлози із лляної целюлози та нітроцелюлозного лаку на основі колоксиліну із лляної целюлози.

Особистий внесок здобувача. Аналіз проблеми та вибір напрямку досліджень проведений автором разом з керівником дисертації. Основні експериментальні дані з визначення хімічного складу, процесів делігніфікації лляних відходів, вибілювання та нітрування целюлози виконані автором, а теоретичні узагальнення - автором та керівником дисертації.випробування результатів роботи проведені разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-технічній студентській конференції (Львів, 6-9 квітня 1998 р.), науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Екологія, людина, суспільство" (Київ, 22 травня 1998 р.), міжнародній конференції "Утилизация отходов, организация и контроль полигонов" (Одеса, 17-19 березня 1999 р.), ІІ-й та ІІІ-й Всеукраїнській науковій конференції "Екологія, людина, суспільство" (Київ, 13-14 травня 1999 р. та 11-12 травня 2000 р.), Міжнародній наук.-практ. конференції по управлінню відходами "Техноресурс-2000" (Київ, 17-20 жовтня 2000 р.), VІ-й та VІІ-й Міжнародній науково-технічній конференції "Pap-For 2000" та "PaP-FOR 2002"(С.-Петербург, 11-12 вересня 2000 р. та 18-19 листопада 2002 р.)

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 статей у фахових виданнях, 8 тез доповідей конференцій та отримано 1 патент України.

Структура дисертації.Дисертація включає вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел, додатки. Загальний обсяг роботи - 197 сторінок, включаючи 42 таблиці, 41 рисунок, 5 додатків. Обєм бібліографії - 180 джерел.

Основний зміст роботи

У вступіобгрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та задачі досліджень, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відзначено особистий внесок автора роботи. Наведені дані про публікації, апробацію та випробування результатів досліджень.

Перший розділ присвячено аналізу науково-технічної інформації з вибраної теми досліджень.

Наведена характеристика рослинної сировини, яка використовується для одержання целюлози для хімічної переробки. Показано, що за відсутності в Україні промислового вирощування бавовни та вільних запасів деревини як альтернативну рослинну сировину для виробництва целюлози для хімічної переробки доцільно розглядати таку технічну культуру, як льон. За хімічним складом волокно льону має більше целюлози і менше лігніну, ніж деревина. волокна льону за довжиною наближаються до бавовни і тому найбільш придатні із однорічних рослин для виробництва целюлози для хімічної переробки. В умовах вирощування в Україні льон має високу врожайність, є щорічно відновлюваною сировиною і не дає негативного впливу на екосистему. Україна має розвинуте виробництво льону-довгунця для потреб текстильної промисловості, при первинній переробці якого на льонозаводах як відход виробництва утворюється коротке волокно, що містить від 10 до 24% костриці. на вітчизняних льонопереробних підприємствах гостро стоїть проблема використання відходів переробки льону та відсутні ефективні технології їх переробки.

Проведено аналіз методів делігніфікації різної рослинної сировини –деревини, бавовни та інших представників однорічних рослин. Проаналізовані реагенти і схеми, які використовуються для вибілювання та