LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технологічного процесу виділення лубу конопель

значення одержаних результатів. Розроблений технологічний процес виділення лубу дозволяє підвищити ефективність використання конопель за рахунок отримання з них знекостриченого лубу низької собівартості, зниження експлуатаційних витрат на його отримання, скорочення термінів переробки конопляної соломи, зниження затрат ручної праці, розширення сфери використання.

Визначено оптимальні режими переробки соломи конопель для отримання лубу із заданими параметрами. Встановлено фактори, що безпосередньо впливають на ефективність виділення лубу і його якість.

Розроблено вихідні вимоги на створення дослідного зразка агрегату для виділення лубу конопель (протокол № 12 від 28 липня 2006 р. засідання Вченої ради Інституту луб'яних культур УААН).

Результати дослідження апробовані на заводі ВАТ "ГЛУХІВТЕХВОЛОКНО" (акт проведення виробничих випробувань від 19 жовтня 2006 р.).

Впроваджено у виробництво вузол вібрації для трясильної машини з верхнім гребеневим полем (акт впровадження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 23 листопада 2006 р.).

Очікуваний річний економічний ефект від впровадження запропонованої технології виділення лубу зі стебел насіннєвих конопель становитиме 745920 грн. на один агрегат у цінах 2005 року, за умови переробки 4000 тонн.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконав теоретичні та експериментальні дослідження, викладені в дисертаційній роботі, розробив технологічну схему агрегату для виділення лубу, обґрунтував вибір робочих органів та технологічних режимів роботи, здійснив планування експериментів, математичну обробку одержаних результатів та проаналізував і узагальнив їх, розробив регресійну модель процесу виділення лубу конопель, підготував вихідні вимоги на проектування дослідного зразка агрегату.

У наукових працях, виконаних зі співавторами, здобувачеві належить постановка завдань, проведення експериментальних досліджень, наукове обґрунтування результатів та висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи розглянуто й схвалено на:

  • міжнародних науково-технічних конференціях "Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві", м. Київ, 1998 – 2003 рр.;

  • науково-технічній конференції "Проблеми і перспективи розвитку льонарства та коноплярства в Україні", м. Глухів, 2002 р.;

  • науково-практичній конференції "Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології", м. Київ, 2003 р.;

  • науково-технічних конференціях молодих вчених, м. Глухів, 2003-2007 р.;

  • міжнародній науково-технічній конференції "Проблеми легкої та текстильної промисловості України", м. Херсон, 2004 р.;

  • засіданнях міжкафедральних наукових семінарів кафедри первинної переробки, стандартизації та сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету, 2005-2007 рр.;

  • засіданнях відділу механізації збирання та технології переробки Інституту луб'яних культур УААН, м. Глухів, 1999 – 2007 рр.;

  • засіданнях кафедри первинної переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету, 2001 2007 рр.

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено у 16 наукових працях, у тому числі статей у провідних наукових виданнях України – 11, патентів – 4, тез доповідей на конференціях – 1.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 137 сторінках основного тексту, що складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву та містить 16 таблиць, 55 рисунків, 5 додатків. Список використаних джерел включає 176 найменувань.


Основний зміст роботи


У вступі подано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її народногосподарське значення, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, встановлено наукове та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкт та методи досліджень.

У першому розділі наведено огляд літератури за темою дисертації, визначено напрямки нових досліджень і охарактеризовано декортикаційні особливості конопляної соломи. Встановлено, що конопляний луб має широке застосування в різних галузях для виготовлення широкого асортименту товарів сучасного виробництва. У результаті аналізу наукової, патентної та технічної літератури, досвіду експлуатації промислового обладнання виявлено основні недоліки технологій первинної переробки соломи конопель і обладнання для їх здійснення: значна метало- й енергоємність та низька продуктивність. Встановлено, що основними механічними діями для виділення лубу є м'яття з одночасним скоблінням, тіпання із прочісуванням матеріалу та трясіння у поєднанні з вібрацією.

Виходячи з вищевикладеного, сформульовано мету роботи і визначено напрямки досліджень.

У другому розділі, що складається з 5 підрозділів, викладено основні методи досліджень, наведено фізико-механічні властивості використаної сировини та характеристику запропонованого обладнання.

Під час проведення досліджень використовувалася солома конопель урожаїв 1998-2005 років насіннєвих посівів конопель сорту ЮСО-31, її якість визначали згідно з ГОСТ 11008-64 "Солома конопляная. Технические условия".

Розроблена технологія виділення лубу із соломи конопель включає основні дії та їх поєднання, які широко використовуються у первинній переробці грубоволокнистих культур: шароформуючі, м'яльно-скоблячі, трясильно-вібраційні, тіпально-чесальні (рис. 1).

Рис. 1. Схема технологічного процесу виділення лубу конопель

Поєднання тіпально-чесальних та трясильно-вібраційних дій у декілька переходів дозволяє отримати луб (Луб 1, Луб 2, Луб 3) із заданими параметрами за довжиною та вмістом у ньому костриці, залежно від напрямку подальшого використання.

Згідно з технологічним ланцюгом виділення лубу конопель здійснюється на трьох переходах (рис. 2).

Рис. 2. Принципова технологічна схема виділення лубу конопель:

1 – живильний вузол;

2 – м'яльно-скоблячий вузол;

3, 5, 7, 9 – трясильно-вібраційний вузол;

4, 6, 8 – тіпально-чесальний вузол.

На першому переході живильний вузол подає стебла у м'яльно-скоблячий, де м'яльні вальці планчотого типу захоплюють стебла, зминають їх і протягують через весь вузол. Потім отриманий сирець збагачується у трясильно-вібраційному вузлі й надходить у тіпально-чесальний, де відбувається інтенсивне виділення костриці, й на кінцевому етапі обробки у трясильно-вібраційному вузлі виділяється вільна костриця. На цьому закінчується перший перехід виділення лубу конопель. Другий і третій переходи складаються із чергування тіпально-чесального та трясильно-вібраційного вузлів, що сприяє збільшенню кількості дій на оброблюваний матеріал. Запропонована технологія дозволяє отримувати конопляний луб без розподілу на довгий і короткий з мінімальним вмістом костриці.

М'яльно-скобляча частина в запропонованій схемі (рис. 2) складається із шести пар планчатих м'яльних вальців. Привід м'яльних вальців сконструйовано таким чином, що він забезпечує зміну швидкості обертання вальців за напрямком руху матеріалу. Це створює витяжне поле, яке потоншує шар матеріалу. Крім цього, виникає явище скобління стебел відносно рифлів вальців, що підвищує ступінь руйнування зв'язку між луб'яним