LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технологічного процесу кріплення підошов до верху взуття із застосуванням електрофізичної модифікації клейового шва

2

Вдосконалена рецептура клею, який було застосовано для проведення досліджень на взутті

Компоненти

Відсотковий склад

Найрит НТ

14,2%

Оксид цинку

1,4%

Оксид магнію

1,1%

Тіурам

0,3%

Смола 101К (фенолформальдегідна)

6,0%

Етилацетат

38,5%

Бензин БР-1 (БР-2)

38,5%

Всього:

100%

Хлорнайрит

5% від маси готового клею

Смола ПХВ

5% від маси готового клею

Поліізоціонат марки Б

3-5% від маси готового клею

Хлорне залізо

1,5% від маси готового клею


Для розробки та ведення майбутнього технологічного процесу доцільним було дослідити, як впливають на міцність склеювання порушення технологічних параметрів, які на практиці, в силу тих чи інших причин, зустрічаються найбільш часто (нерівномірний тиск у пресі під час приклеювання підошов, неякісна обробка поверхні затяжної кромки та підошви).

Було проведено дослідження з метою виявлення впливу недодержання технології склеювання на міцність склеювання. Для приклеювання підошов використали вдосконалену поліхлоропренову клейову композицію (рецептура у таблиці 2). Встановлено, що міцність склеювання підошви з верхом взуття при неякісно шершавленій затяжній кромці складає 45,5 Н/см при нормі по ГОСТ 21463-87 53 Н/см. Одержане значення міцності на 14,1% нижче норми. При неякісно шершавленій підошві воно знаходиться у межах ГОСТ 21463-87 і складає 52,5 Н/см. Міцність склеювання при нерівномірному тиску у пресі дорівнює 52,8 Н/см. Загалом міцність кріплення за останніх умов близька до норми. У взутті, виготовленому без порушень технології, міцність кріплення становить 63 Н/см.

Після трьох місяців носіння міцність кріплення підошов у взутті, виготовленому без порушень вимог стандарту, залишилася у межах норми (52,9 Н/см). В місцях, де обробка поверхонь, які склеюються була неякісна – міцність зменшилася на 30-40%; там, де поверхня була необроблена зовсім через 2 тижні носіння відбулося часткове відклеювання підошви. У взутті, з оброблюваних поверхонь якого не було видалено пил, через тиждень носіння відбулося повне відклеювання підошви.

За умови неякісної обробки сліду взуття міцність кріплення підошви зменшилася загалом на 38,3%. Міцність склеювання при нерівномірному тиску приклеювання підошви складає 33,1 Н/см, що на 37% нижче вимог стандарту. В тих місцях, де тиск був недостатнім, відбулося часткове відклеювання підошви через 1,5 - 2 місяці носіння. У взутті, при виготовленні якого тиск відповідав технологічним нормативам, міцність кріплення підошов залишилася близькою до норми.

Аналіз досліджень дозволяє дійти висновку, що найкращі показники фізико-механічних характеристик клейового шва дає поліхлоропренова клейова композиція зі співвідношенням розчинників у кількості 1:1 та використанням поліізоціанату для підвищення термореактивності клейової композиції. Отримані дані вказують на недопустимість порушень технологічних нормативів, які мають місце в практиці виготовлення взуття.

Використання запропонованої клейової композиції та контроль за дотриманням технології виготовлення взуття дозволить збільшити термін експлуатації взуття та підвищити його якість.

Визначаючи вплив електрофізичної модифікації на клейовий шов було з'ясовано, що після опромінення клейова здатність поліхлоропренового клею покращується – відбувається процес зшивання. Підвищення міцності клейового шва відбувається до поглиненої дози 15-20 Мрад, після чого починає монотонно знижуватися.

Залежність міцності клейового шва від поглиненої дози опромінювання описується рівнянням (1) (рис. 4). Одержані дані підтверджують висунуту автором гіпотезу збільшення зчеплення плівки адгезиву з поверхнею субстрату під впливом електрофізичної модифікації.

Результати дослідження з електрофізичної модифікації зразків, виготовлених зі шкіри для верху взуття та гуми для низу взуття показали, що міцність склеювання перевищила міцність матеріалу – гуми для низу взуття. Характер руйнування когезійний. Молекули полімерного матеріалу (клейового шва) вступили у взаємодію з молекулами матеріалу верху та низу взуття, у більшому ступені із молекулами гуми, що утворило єдину просторову сітку. Завдяки такому перетворенню підвищилася міцність клейового шва.












Рис. 4. Залежність міцності клейового шва від поглиненої дози випромінювання


Аналіз результатів дослідження з визначення термостійкості показує, що після електрофізичної модифікації зразків зі шкіри для верху та гуми для низу взуття термостійкість поліхлоропренового клею підвищується (рис. 5). Опромінення прискореними електронами надає полімерам стійкість до дії підвищених температур. Це відбувається через утворення просторової структури полімеру після опромінення прискореними електронами.

Проведені дослідження та одержані результати дають можливість рекомендувати застосування розробленої клейової композиції (таблиця 2) та електрофізичної модифікації (поглинута доза 15 Мрад) для виготовлення взуття кращої якості з підвищеними фізико-механічними властивостями.











Рис. 5. Залежність міцності клейового шва від поглиненої дози випромінювання (зразки були попередньо нагріті до 452 0С)


Четвертий розділ присвячений визначенню дії випромінювання на міцність кріплення підошов до верху взуття та на фізико-механічні властивості матеріалів, а також розробці технології виготовлення повсякденного чоловічого взуття.

Проведені дослідження показали (рис. 4.), що міцність клейового шва підвищується до межі близько 20 Мрад після чого починає монотонно знижуватися.

Було з'ясовано, що при опромінюванні дозою 15 Мрад у шкірі хромового методу дублення спостерігається підвищення фізико-механічних властивостей та незначне зниження паропроникності та пароємкості, яке суттєво не впливає на гігієнічні властивості взуття. Погіршення фізико-механічних властивостей шкіри відбувається починаючи з дози 25-30 Мрад (рис. 6).














Рис. 6. Криві зміни межі міцності при розтягуванні різноманітних видів шкіри в залежності від дози опромінення

Інтенсивне радіаційне зшивання приводить до значної зміни механічних властивостей гум (рис. 7), причому відносне подовження гуми на основі СКН-40 змінюється з найбільшою швидкістю.

Швидкість радіаційної деструкції нітрильних гум зростає в присутності наповнювачів (рис. 8). Швидкість релаксації напруги і відносна залишкова деформація стискання